Втомлюваність, сонливість, апатія — ці симптоми звикли пояснювати поширеним серед обивателів поняттям «авітаміноз». Здається, тут вікова народна мудрість «Здоров’я не купиш ні за які гроші» зазнає повного краху. За гроші можна бути здоровим!
— У нас у родині на чотирьох дві зарплати, одна пенсія, тож цілий рік їмо яблука, що їх купуємо на ринку, зрідка в магазині, бо там дорожче, — каже Світлана Іванівна. — Але по роботі доводиться бувати в сім’ях, і я бачу:  не кожен може собі це дозволити. А спокусливий для дітей банан, апельсин, ананас недоступний навіть родині з середнім достатком.
Жінка, якій моторний, не по-українськи смаглявий продавець зважував два лимони, зізналася, що її дитина ніколи не куштувала ананас, бо на  зарплату держслужбовця його не купиш. А от лимон — найбагатше джерело вітаміну С — серед усіх заморських делікатесів користується найбільшою популярністю: всього шість гривень за кілограм, а  вистачає до чаю надовго.
Звідкіля фрукти? З-за моря, звісно
Привезеними закордонними ласощами заповнено прилавки в обласному центрі. Цікавиться хто-небудь їхньою екологічною чистотою? 
— Більшість фруктів везуть із Туреччини, вони проходять суворий карантинний контроль, мають сертифікат. Належні аналізи неодмінно робить наша лабораторія, — зазначає директор найбільшого в місті Центрального ринку Олександр Юсіфов. — Не було жодної скарги на якість цієї продукції.
А у нас своя папайя
Ще одна «комора» — соки. Переважно фруктові, з овочевих — хіба що томатний, рідше морквяний або гарбузовий. Та й ті в «союзі» з яблучним чи іншим. Соки, як і фрукти, частіше купують для дітей та людей з ослабленим здоров’ям. Пересічному працюючому — тільки на свята: запивати міцніші напої.
— Зарплата дає змогу купувати і фрукти, і соки, але я переконаний: українці мають їсти ті вітаміни, які ростуть в Україні: яблука, моркву, груші, — каже статечний чоловік «вченої» зовнішності. — А банани нехай їдять мавпи!
Тож не журіться, адже і в петрушці, кропі, щавлі, зеленій цибулі теж багато вітамінів.