Розпорядженнями Одеського міського голови Руслана Боделана призначено керівників мікрорайонів міста з відповідним управлінським апаратом. Створюються загалом 17 своєрідних «міні-префектур». Одразу ж постало запитання: а що це дає?
Тривалий час в Одесі існувало 8 районів. Вони, щоправда, між собою дуже різнилися: в одному мешкало, скажімо, 50 тисяч осіб, в іншому — уп’ятеро більше. Адже при поділі міста на райони виходили не з кількості мешканців, а з чисельності комуністів у первинних парторганізаціях, яка мала бути більш-менш однакова. Парадокс рано чи пізно треба усувати. На це й наважилася нинішня міськрада, удвічі скоротивши кількість районів — з восьми до чотирьох. Укрупнені райони вирівняли за чисельністю мешканців — у кожному з них тепер близько по 250 тисяч осіб.
Районні управлінські структури аж надто віддалилися від людей. До них важко дістатися з мікрорайонів, у «конторах» істотно побільшали черги. Особливо погіршилося становище, коли ліквідували ЖЕКи, ЖЕУ та інші подібні структури. Замість них створили ДЄЗи (дирекції єдиного замовника) — по чотири на кожен укрупнений район. По-перше, ДЄЗи ще тільки опановують покладені на них обов’язки; по-друге, як суто господарські структури, вони не вирішують цілої низки питань, з якими людям знову ж таки треба йти до райадміністрацій.
— Якраз для того, щоб максимально наблизити представників влади до населення, більшість проблем розв’язувати на місцях, у мікрорайонах, і створено нові структури, — роз’яснює керуючий справами Одеського міськвиконкому Володимир Лемза.
Відтепер у кожному мікрорайоні діятимуть і господарські (ДЄЗи), і владні структури. Кожен із керівників мікрорайону за посадою є заступником голови райадміністрації, що дає змогу оперативно й результативно реагувати на запити громадян.
Одеса.
