Півроку тому наша газета розповідала про резонансне викрадення директора Новоселицького лікеро-горілчаного заводу. І ось недавно Першотравневий суд Чернівців завершив слухання цієї справи. Згідно з матеріалами слідства, викрадення організував мешканець Чорткова Тернопільської області, грузин за національністю Малхаз М., котрий, намагаючись отримати борг від Василя Л., дізнався, що йому нібито винен 116 тисяч доларів США директор заводу І. Нежурбіда. Після цього Малхаз і захопився ідеєю викрасти директора. Нежурбіду викрали, а через тиждень чернівецькі оперативники, відстежуючи переговори за мобільними телефонами, розкрили злочин. Проте підсудні свою вину так і не визнали, а директор не визнав наявність якихось боргів.
Із дев’яти підсудних двоє — вихідці з Грузії, решта — з Тернопільської та Івано-Франківської областей. Один таксист, другий музикант, той сторож. Є серед підсудних інженер та юрист, є навіть представник солідної політичної партії та колишній офіцер карного розшуку. За вироком Малхаза М. засуджено до 7,5, Василя Л. — 5,6, Романа Д. — 5,6, ще трьох — до 4 років. Окрім того, Ігор Нежурбіда отримає 45 тисяч гривень за моральну шкоду.
Як заявив представник обвинувачення прокурор Петро Єжелєв, прокуратура вважає, що вироки — зам’які, а тому апелюватиме до вищих інстанцій.
«Яносу» час збирати плоди
Сільський газда із села Малинці Хотинського району Анатолій Чорний, відстежуючи свої та народні прикмети, сподівається цього року на гарний урожай. Торік у своєму фермерському господарстві «Яніс» він зібрав по 12 тонн плодів. Загальна площа господарства під яблунями та грушами — 57 гектарів, частину з яких займає розплідник. У догляді за садом відомий буковинський господар застосовує найсучасніші технології, штучний полив дерев. Він переконаний, що понад 40 % земель Хотинщини мають бути під садами, адже цей регіон не так давно був основним постачальником фруктів у Росію. Нині пан Анатолій переймається покупкою сучасного холодильного обладнання для збереження яблук та верстатів для виготовлення євротари, а тому вважає, що гуртом цю справу було б поставити легше. Проте розважливі односельці поки що придивляються, але, схоже, найпереконливіший сільський аргумент — грубі гроші наприкінці року — переможе.