Ранкове й денне засідання 19 листопада
На початку засідання депутати скористалися правом упродовж 45 хвилин виголосити запити, заяви, повідомлення від парламентських груп і фракцій. Політичні опоненти прогнозовано не уникнули нагоди обмінятися взаємними звинуваченнями у стилі: хто винен з огляду на позицію фракції комуністів під час прийняття попередніх рішень (призначення Генпрокурора і Першого заступника Голови ВР).
Представник фракції «Нашої України» Валерій Асадчев звинуватив фракцію КПУ у «входженні у владу», а представник КПУ Петро Цибенко заявив, що змови з режимом не було, і відкинув звинувачення опонентів. При цьому без коментарів, якось тихо пролунало повідомлення про підписання керівниками опозиційної четвірки декларації про спільні дії з приводу проведення пропорційних виборів і реформування політичної системи.
Але загального тону розмови про ситуацію в державі це не змінило. «Нашоукраїнці» називали владу антинародним режимом, представники лівих — буржуазним режимом. У виголошеній від імені «Нашої України» заяві йшлося про «зухвалий і неприхований наступ влади на конституційні права громадян» — цензуру, обмеження доступу до правдивої інформації, обмеження права свободи зібрань, посилення тиску на середній і малий бізнес. В. Олуйко (НДП) казав з трибуни про підвищення тарифів на електроенергію. Про невиконання рішень парламенту стосовно міжнародного визнання голодомору в Україні актом геноциду української нації заявив представник БЮТ Левко Лук’яненко, звинувативши у недоопрацюванні тут нашого зовнішньополітичного відомства. А ось Андрій Полііт (КПУ) та Станіслав Ніколаєнко (СПУ) торкнулися долі конкретних громадян. Перший зробив заяву з приводу смерті в ув’язненні 20-літнього комсомольця в Одесі, до якого, як він сказав, було застосовано «гестапівські методи» вибивання показів. А другий повідомив про спалення хати активістки Соцпартії у Луганській області, якій помстилися за захист інтересів селян.
На порядок денний засідання винесено 16 законопроектів. Серед перших — п’ять урядових. Це про запровадження мораторію на видачу ліцензій на господарську діяльність з випуску та проведення лотерей; про компенсацію втрат доходів житлово-комунальних підприємств; два урядові законопроекти передбачають внесення змін до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Два інші, але вже депутатські законопроекти передбачають посилення боротьби з корупцією і організованою злочинністю. Кілька законопроектів передбачають розв’язання так званих «прихватизаційних» проблем.
На ранковому засіданні повідомили про вихід народного депутата Володимира Нечипорука з фракції СДПУ(о) — як було сказано, у зв’язку з розбіжностями у поглядах на національне питання. Валентин Савицький вийшов із групи «Європейський вибір».
Серед законопроектів, розглянутих після півгодинної перерви, особливе несприйняття в депутатів викликали ті, що пропонують зміни до закону про друковані засоби масової інформації. Якщо один з них передбачає обов’язкове надсилання примірників до низки установ, і в цьому депутати побачили спробу отримувати цими установами деякі газети і журнали безплатно, то інший документ зумовив категоричне несприйняття. За словами доповідача від Кабінету Міністрів, першого заступника голови Держкомітету з питань телебачення і радіомовлення Анатолія Мураховського, проект передбачає позбавити трудові колективи права бути засновником ЗМІ. Мовляв, трудовий колектив не є суб’єктом права і постійною інституцією. До того ж у запропонованому урядом документі передбачаються унормування назв засобів масової інформації і їх оцінка з погляду на вживання, як було сказано, загальновизнаних етичних та мовних норм. Депутатів це обурило. Вони зауважували: хто визначатиме такі норми за такої «директорської» лексики наших керівників і в державі, в якій, наголосив Андрій Шкіль, цензура і темники стали постійним явищем (для прикладу навів термінологію деяких провладних ЗМІ, котрі чи не за тими темниками уперто називають озброєних іракців партизанами, а от озброєних палестинців лише терористами). Ще більше парламентарії не сприймають усунення від справ в інформаційній галузі трудових колективів. Голова профільного з цих питань комітету Микола Томенко переконаний, що треба вислухати журналістів-практиків і прийняти норми, які більше захищали б журналістські колективи, аніж засновників. Багато хто з депутатів, які взяли участь в обговоренні обох законопроектів, вважають їх зашморгом на шиї української гласності, яку назвали напівнімою і напівглухою, і тому, запропонували уряду відкликати ці законопроекти.
