Під час проведення днів «Голосу України» на Буковині (див. газету за 20 червня ц. р.) наша делегація мала зустріч з керівниками Чернівецької обласної дирекції «Укрпошти».

Начальник дирекції — Ярослав Цюпак — основним завданням вбачає модернізацію свого підприємства. Хоча досвід радянської, російської та австрійської пошти вважає безцінним. Пошта, на думку Цюпака, є одним із найвищих досягнень цивілізації, символом державної незалежності, політичним інструментом, який забезпечує одне із найсуверенніших прав — право на інформацію. Пошта повинна працювати як годинниковий механізм австрійського дзигарка на фасаді чернівецької дирекції.

— На жаль, сьогодні цього немає, — резюмує перший поштар Буковини, — бо регіон у нас непростий. І в дощ, і в спеку, і в заметіль мешканці найвіддаленіших гірських полонин чекають свіжих газет і листів. Щоб забезпечити їхні потреби, треба докорінно змінити насамперед організацію роботи поштовиків. Бо тільки вона, впевнений Ярослав Цюпак, посилить відповідальність колективу, змусить працювати кожну копійку. Основними конкурентами свого відомства співрозмовник вважає операторів стільникового зв’язку та турперевізників. Перших він має за таких, що здебільшого працюють у правовому полі. А нереєстрових перевізників поштових багажів з Буковини в Європу і навпаки (котрі часто-густо діють як звичайні контрабандисти) вважає конкурентами недобросовісними.

— Замість того, щоб, як цивілізована людина, відправити бандероль, посилку чи листа поштою, наша заробітчанка користується послугами сумнівної гарантії, які надають їй водії туристичних бусиків. Отож гроші від поштових операцій отримує не держава, а приватна особа, яка не сплачує жодних платежів до бюджету. Боротися з розвитком hі-tech смішно і безглуздо, — зітхає Ярослав Степанович. — Тепер кожен тінейджер, чиї батьки працюють за кордоном, забезпечений мобільним телефоном. І я з великим щемом згадую часи, коли епістолярний жанр був одним із найромантичніших надбань людства. Яким невід’ємним атрибутом нашого життя у дні світлі і не дуже були поштівки і листи! Тепер їх пишуть лише пенсіонери і засуджені.

Недарма основна увага керівництва чернівецької дирекції зосереджена нині на оптимізації витратної частини, централізації управлінських функцій. Основним об’єктом уваги керівництва чернівецької дирекції залишається відділення поштового зв’язку. В одинадцяти вузлах поштового зв’язку, на поштамті, у цеху перевезення пошти та на дільниці преси сьогодні працює понад 2000 осіб. Клієнтам пропонується більш як 75 різноманітних послуг. Значну частину доходу поштарі отримують від розповсюдження передплатних видань. Нині читачеві доставляється 344 тисячі 567 різноманітних газет та журналів. Минулоріч дирекція отримала 16 млн. 336 тис. гривень валового доходу, що становить 100 відсотків планового завдання. 15 млн. 360 тис. грн. становить чистий дохід.

У 2002 році чернівецькою дирекцією проведено три спецпогашення марок. У серії «Регіони та адміністративні центри України» 27 червня 2002 року здійснено спецпогашення та введено в обіг марку «Чернівецька область». 9 липня 2002 року —спецпогашення з нагоди 125-річчя ботанічного саду Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. 21 вересня 2002 року в рамках святкування 1000-ліття Хотина — спецпогашення та введено в обіг марку «1000 років м. Хотину». Акції з погашення національної марки України Ярослав Цюпак вважає важливою політичною подією, яка утверджує нашу державу на світовій арені. Вдалим прикладом може бути погашення української марки на нашому острові Зміїний, який ще донедавна румунська сторона намагалася подавати як скелю, позбавлену морської економічної території. Спецпогашення марки продемонструвало усьому світу територіальну приналежність острова Зміїний до суверенної України.

— Отож побачивши біля свого дому людину із важкою сумкою листоноші, будьте певні: цей чоловік чи жінка є важливим чинником української зовнішньої і внутрішньої політики, — сказав на завершення нашої розмови Ярослав Цюпак.

До речі, свого часу Ярослав Степанович закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут, де навчався в одній групі з Віктором Ющенком. Долі склалися по-різному, проте турбота про людей і державу залишилася спільною.