Ректор Харківської політехніки Леонід ТОВАЖНЯНСЬКИЙ:Не треба чекати милості від... держави

— Ставити оцінку колективу, в якому працюю і яким керую уже багато років, мені як ректору, мабуть, неетично. Але те, що це одна з найкращих науково-технічних шкіл світу — про це не промовчу, — каже Л. Товажнянський. — Оскільки це не особисто моя оцінка, а думка багатьох відомих учених із різних країн Європи, Азії, Америки. Саме завдяки цьому ми, особливо останнім часом, активно розвиваємо співпрацю з десятками держав. Харківський політех — не консервативна модель науково-освітньої системи, а гнучкий механізм, я б навіть сказав — організм, який чутливо реагує на веління часу, не так пристосовуючися до нього, як створюючи його, визначаючи ту висоту планки науки, до якої маємо тягнутися нині, а головне — в майбутньому. Щоб не відстати від рекордсменів, а ще ліпше — очолити їх.

На конференції, присвяченій проблемам розвитку економіки України, Президент Л. Кучма наголошував на потребі максимального використання ресурсів вищої школи. Йшлося про організацію відлагодженої системи функціонування науково-виробничих комплексів, які спрямовані на залучення інвестицій в галузі високих технологій, на організацію та проведення наукових досліджень за замовленнями вітчизняних і зарубіжних товаровиробників. Акцентували увагу й на тому, що в не зовсім сприятливий для науки й освіти період вузи не лише змогли зберегти науково-технічний потенціал, а й почали здійснення програми його ефективного використання,  моделі комерціалізації наукових знань і досліджень.

Практично всі ці напрями розвинені в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

На базі НТУ «ХПІ» створено і вдало працюють із найвідомішими підприємствами науково-виробничі комплекси

Наукова діяльність НТУ «ХПІ» за останні три роки характеризується значними позитивними результатами, динамізмом, а головне — цілеспрямованістю у розв’язанні актуальних проблем економіки України, розробленням нових технологій, конструкцій машин і обладнання з високими техніко-економічними показниками. У політехнічному університеті успішно реалізують програму інтеграції навчального процесу, науки й виробництва. На його базі створено і вдало працюють науково-виробничі комплекси з такими відомими підприємствами, як танкобудівний «Завод імені Малишева», ВАТ «ХТЗ ім. С. Орджонікідзе», «ФЕД» «Електротяжмаш», «Турбоатом», «Південкабель» і багатьма іншими.

З кожним роком дедалі поглиблюється співпраця з Національною академією наук, Академією педагогічних наук та іншими галузевими академіями. З харківським політехом плідно співпрацюють 20 науково-дослідних інститутів НАН України, серед яких ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», ФТІНТ НАН України, Інститут проблем машинобудування, Інститут електродинаміки, НТК «Інститут монокристалів», а також п’ять НДІ Академії педагогічних наук України, дев’ять галузевих інститутів.

Звичайно, у досягненні таких вагомих результатів для вітчизняної освітньої науки — заслуга вузівських менеджерів на чолі з ректором Леонідом Леонідовичем Товажнянським. І, звичайно, всієї численної наукової еліти університету, котра зробила чимало для того, щоб вуз виправдано носив звання Національного технічного університету «ХПІ».

Понад сто підприємств області розраховують нині на наукову і технічну співпрацю з ХПІ.

Працюючи загалом на світову науку, НТУ «ХПІ» не забуває про свій «патріотичний обов’язок», що підтверджено п’ятьма Державними преміями за останні п’ять років в галузі науки і техніки, а також премією НАН України. Харківський політех став базовим центром з науково-технічного забезпечення промислової політики індустріального харківського регіону. Юридичною підставою для виконання відповідальної місії послужила «союзницька угода» між НТУ «ХПІ», обласною держадміністрацією та харківським відділенням Українського союзу промисловців і підприємців про впровадження досягнень науки, новітніх технологій і конструкцій в основних галузях промисловості Харківщини. Понад сто підприємств області разраховують нині на наукове і технічне співробітництво з ХПІ.

Немає сумніву, що прикладна наука вузу грунтується насамперед на високих теоретичних досягненнях учених. На 23 факультетах і 87 кафедрах студентів готують на найвищому сучасному рівні з 73 спеціальностей, майже половину з яких запроваджено за роки незалежності України. У стінах вузу працює 160 докторів наук і професорів, майже 800 кандидатів наук і доцентів, понад 300 претендентів на одержання кандидатських і докторських ступенів. Наслідуючи традиції, вони гідно примножують досягнення своїх попередників, засновників загальновизнаних наукових шкіл — фізики металів, високих технологій маталообробітку, турбобудування, двигунів внутрішнього згорання, синтезу жирів, енергозбереження, тепломасообміну, техніки високих напруг, досліджень геокосмосу, танкобудування тощо.

Звичайно, наукові школи НТУ «ХПІ» світового значення не могли не створити науково-виробничі комплекси, які нині й розв’язують науково-виробничі завдання, виходячи з найгостріших економічних, соціальних, екологічних та інших проблем регіону. Йдеться насамперед про енерго- та ресурсозбереження, екологічний захист навколишнього середовища, про технологію виробництва альтернативного палива для двигунів внутрішнього згорання, інформаційні технології і автоматизовані системи управління. А також про поліпшення якості машин, вузлів і деталей, створення нових хімічних та біотехнологій, новітніх розробок для оборонної галузі, перероблення і зберігання сільгосппродуктів.

Наприкінці дев’яностих цим експериментальним базам було присвоєно статус Національного надбання України.

Подією останнього часу стало успішне завершення працівниками університету спільно з колегами із Франції, Греції та Угорщини роботи в рамках європейської програми «Інко-Копернікус» із надточного обробітку металів. Особливою гордістю харків’ян став і науково-технологічний центр з прискореного формоутворення деталей, у якому проектуванням, виготовленням і складанням керує комп’ютер, а самі деталі, на відміну від «дідівської» стружечної технології, виготовляють нарощуванням обсягу різної конфігурації. Завдяки своїм давнім партнерам — ученим із НТУ «ХПІ» — Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» виготовило дуже складний высокотехнологічний вузол нового вертольотного двигуна не за півроку, як це було за традиційних технологій, а всього за 20 робочих годин!

Не інакше як унікальними можна назвати наукові дослідження НТУ «ХПІ», які проводять в інститутах харківської політехніки «Іоносфера» та «Блискавка». наприкінці 90-х років цим експериментальним базам було надано статус Національного надбання України. Особливі фундаментальні дослідження фізичних явищ атмосфери проводить інститут «Іоносфера», який підтримує тісну наукову співпрацю з колегами із Массачусецького технологічного інституту США та Інституту Землі й іоносфери Росії, а також з іншими відомими науковими центрами. Мета співробітництва —спільне вивчення озонового шару, магнітних бур планети, пошуку нових технологій визначення точнішого прогнозу погоди за Землі. В НДПКІ «Блискавка» проводять випробування багатьох наукоємних, технічно складних виробів на електромагнітне поєднання, серед яких Ан-140, танк Т-84, вузли міжнародної космічної станції «Альфа» і систем контролю технологічних режимів атомних електростанцій.

В одному з найкращих танків світу використовують чимало розробок, яким «дали життя» в тутешніх стінах.

Помітні праці харківської політехніки в галузі танко- і тракторобудування. У дизелі, який установлено на одному з кращих танків світу, харківському Т-84, використовується чимало розробок, в які «вдихнули життя» у стінах НТУ «ХПІ». В результаті спільної праці кафедри «Автомобіле- та тракторобудування» з’явилася наукова розробка, що дає змогу, використовуючи гумометалеві гусениці, зменшити на 20 відсотків ущільнення грунту. А наукові розробки та виробництво поліуретанових лакофарбових матеріалів і систем покриття на їхній основі поступово витісняють з вітчизняного ринку імпортні аналоги.

В університеті створено підприємство «Радмир-Політех», яке спеціалізується на створенні й серійному виготовленні складної медичної техніки. Тут затверджено п’ятирічний план науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, виконуючи який, учені в контакті зі студентами працюють над створенням дев’яти зразків нової медичної техніки. Вона значно полегшить роботу українських медиків, збереже здоров’я десяткам тисяч людей. Зазначу, що харківські прилади для ультразвукової діагностики багатьох видів захворювань майже не поступаються найсучаснішим світовим досягненням у цій галузі, зате доступні будь-якій, навіть сільській, лікарні через їх невисоку ціну.

Цікавий досвід політехніків і в приземленішій, здавалося б, галузі — розробках для харчової промисловості. Наприклад, Харківський жирокомбінат завдяки тісному контакту з політехніками регулярно поновлює асортимент своєї продукції. А ще інженери-харчовики із ХПІ досягли чималих успіхів у розв’язанні актуальної для всієї України білкової проблеми — розроблено рецептуру виробництва «гуляшу» із зерна соняшнику, вартість якого буде в п’ять—шість разів менша, ніж звичного м’ясного. Білки, що їх виробляють за новою технологією із насіння соняшнику, вчені кафедри пропонують використовувати як компонент найрізноманітніших харчових продуктів, що може значно їх здешевити.

Лише за минулий рік Харківська політехніка взяла участь у десяти виставках і представила на них 267 новітніх розробок. На V Міжнародній виставці «Сучасна освіта в Україні-2002» НТУ «ХПІ» було нагороджено золотою медаллю в номінації «Інноваційні технології у навчанні». Величезний успіх мала експозиція розробок учених ХПІ на Пекінській виставці високих технологій, в результаті чого китайська сторона проявила велике зацікавлення в застосуванні харківських наукових розробок для підвищення ефективності роботи китайських енергетичних систем, застосування технології магнітно-імпульсного обробітку деталей, поверхневого легування сталей тощо, підготовки в університеті інженерних і наукових працівників для Китаю.

Нинішнього року Національний технічний університет «ХПІ» уже було представлено на престижному виставковому форумі в Ганновері, а на VІ Міжнародній виставці «Сучасна освіта в Україні—2003» підтверджено його лідерство в номінації «Краща реклама досягнень навчального закладу». В найближчих планах — проведення в Харкові на базі ХПІ ІІ Міжнародного наукового форуму з проблем інформаційних технологій за участю учених Росії, США, Англії, Німеччини, Італії та інших країн.

Багато в чому, що здійснюється у «ХПІ», можна знайти ініціативи ректора

Засновник і керівник відомої міжнародної наукової школи тепломасообміну Л. Товажнянський використав свій блискучий організаторський дар і досвід для створення при вузі Центру енергозбережних технологій. До реалізації масштабного проекту залучив університет Манчестерського інституту науки і технології, очолив роботи зі створення і впровадження нових моделей індивідуальних теплопунктів із пластинчастими теплообмінниками. Тривають розробки для реконструкції так званого травильного відділення на підприємстві «Запоріжсталь». Спільно зі шведською фірмою «Альфа-Лаваль» центр уже здійснив з допомогою свого нового обладнання докорінну реконструкцію майже трьох тисяч теплофікаційних пунктів у 20 областях України, Києві, Республіці Крим.

За впровадження у промисловість і комунальне господарство України сучасних наукових розробок у галузі енерго- і ресурсозбереження професор Л. Товажнянський удостоєний Державної премії України, звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Харків.