Мені до рук потрапив шкільний щоденник. Гарний, кольоровий, з пізнавальною інформацією про правила дорожнього руху, структуру планети, різних тварин. Я такого свого часу не мала — в нас були однотипні, з не дуже якісного паперу, одне слово, без усяких прикрас. Нині з’явилося багато цікавинок для школярів: книжки, зошити, ручки — з вигадками на будь-який смак.
Цей щоденник з ілюстраціями Сергійкові-першокласникові дістався у подарунок від столичної влади. Коли прийшов час зробити запис, вчителька... заборонила його використовувати усьому класові. Але ж на першій сторінці чорним по білому: «Твій щоденник», а внизу — «Зошит для запису домашніх завдань. Допущено Міністерством освіти України». А от класний керівник рекомендувала цей журнальчик тільки для старшокласників.
Я навмисне кажу «журнальчик». Бо щоденник справді нагадує ілюстроване видання не тільки якістю поліграфії. Тут усі атрибути сучасного альманаху: як символ часу — реклама (де тільки можна було приткнути), подяки від видавництва усім, хто сприяв, і, без чого не обходиться практично жоден журнал, —вродливі жінки. А ще кожної суботи — знімок голлівудської актриси (чи актора) з міні-біографіями та міні-подробицями приватного життя. Що стало поштовхом для рішення вчительки молодших класів, очевидно. Сукні деяких зарубіжних зірок мають досить відвертий виріз. Ну як на такій сторінці написати зауваження, що учень по-хуліганському зазирав дівчатам під спідниці?
А мене здивувало інше: хіба в Україні немає гарних і талановитих акторок, гідних того, щоб про них знало молоде покоління? Сподіваюся, коли Сергійко подорослішає, наше суспільство також виросте з сумбурності.
