Оскільки у давнину сік алое використовували в народній медицині для загоювання ран, німці прозвали рослину «загоюючим кактусом». А взагалі рід алое (родина лілейних) ділиться на низько- та високостеблові види. До перших належить алое строкате, листя якого має форму розетки та помальоване білими поперечними смугами неправильної форми. Алое деревоподібне утворює кілька розгалужених стебел. Інколи алое плутають з іншими схожими рослинами, теж родини лілейних, — хавортією та гастерією.
Улюблене місце: за можливості — сонячне, влітку рослину краще винести у відкритий грунт; взимку алое тримають теж у світлому, прохолодному місці за температури до 10 градусів Цельсія.
Поливання: навіть улітку в вегетаційний період сукулентам (до них належить і рід алое) не потрібна надмірна волога. Тож після кожного поливання земля має просохнути. Взимку у прохолодному приміщенні алое поливають дуже рідко та мало. Рослина добре переносить сухе повітря.
Удобрювання: підгодовувати влітку один раз на місяць сумішшю для кактусів.
Розмноження: насінням, кореневими паростками чи листяними пагонами, які саджають у піщаний грунт і поливають дуже рідко.
Зверніть увагу: алое деревоподібне утворює багато бокових паростків і, отже, може вирости досить широке і високе. Внаслідок цього дорослі екземпляри можуть бути нестійкі, тому алое краще садити в глиняний горщик або використовувати важке кашпо.
