Якщо в минулі роки авральні будови зазвичай присвячували видатним подіям Країни Рад, то стара звичка хапатися всім миром за матеріалізацію великих ідей у сучасному житті знаходить одухотворенішу мотивацію. У Харкові, наприклад, до Дня студента молодь має отримати пам’ятник... вічному коханню.
Майже рік громадськість міста, що «не відчуває духу часу», боролася проти того, щоб пам’ятник було встановлено в центрі міста. Тобто на головній площі, у сквері за спиною монумента Леніну. І таки перемогла. А оскільки обласна держадміністрація ніби не звикла кидати слова на вітер, то терміново була знайдена інша вільна територія — біля станції метро Бекетова. До речі, названої на честь найвидатнішого архітектора Харкова, який фактично створив його обличчя, але зовсім не відзначений нащадками в бронзі.
Незважаючи на те, що часу залишилося обмаль, до призначеного строку, запевняють будівельники, пам’ятник установлять і облагородять майданчик довкола нього. Щоб встигнути, будівельники працюють без вихідних. Обіцяють збудувати не тільки пам’ятник (він лише частина «території кохання»), а й додати до нього кілька купідончиків, лавки, викладені плиткою тротуари, підсвітку і горельєфи з цитатами про кохання.
Харків.
