Якось у колі журналістів почула історію про юнака, який помер у лікарні від звичайного апендициту. Хлопцеві була потрібна термінова операція, але коли з’ясувалося, що він ВІЛ-позитивний, черговий хірург відмовився оперувати. Хлопець помер не від СНІДу, а від того, що не одержав вчасної допомоги...

Випадки, коли медичні працівники відмовляються лікувати ВІЛ-інфікованих, на жаль, непоодинокі. Серед тих, кого хвороба торкнулася безпосередньо, такий стан речей сіє зневіру й розпач. Це свідчення того, що суспільство досі не позбулося страху перед інфекцією, від якої, зрештою, можна і треба вберегтися. Хоча, здається, саме лікарі мають найкраще розуміти проблему, і з професійної, і з етичної точки зору.

До речі, а чи подбала держава про соціальний захист медичних працівників у зв’язку з поширенням епідемії ВІЛ/СНІДу? Так, прийнято Закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» та ІV Національну програму профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001—2003 роки. Відомо також, що напередодні 2002 року згідно з цією програмою, у всі профілактично-лікувальні заклади країни надійшли препарати для проведення медичним працівникам у разі потреби екстреної профілактики випадків інфікування ВІЛ.

Начальник управління з питань ВІЛ/СНІДу МОЗ України Сергій Філіпович запевнив, що є «спеціальна система захисту медичних працівників, і за забезпеченням безпеки ведеться суворий контроль». За його словами, в Україні не зафіксовано жодного випадку інфікування медиків під час виконання ними службових обов’язків. Хоча, зазначив Сергій Анатолійович, ризик у цій професії є. 

Безперечно, забезпечення медичних працівників засобами індивідуального захисту має бути справою честі держави. Але: коли державних коштів не вистачає і в багатьох випадках фінансування здійснюється за рахунок куцих обласних бюджетів, страх лікаря перед тим, що в разі нагальної потреби він не матиме надійного захисту, — непереборний. А це, в свою чергу, призводить до...

Ми повертаємося до початку розмови, і висновки кожен для себе зробить сам.

Наталя БОДНАРЧУК   (УНІАН).