Вісті з Полтавщини

Проблема будівництва нового мосту через Дніпро для Кременчука досить давня, адже діючий має істотні пошкодження, спричинені перенавантаженнями конструкцій, отож постає питання про припинення руху по ньому вантажних автомобілів. Представницька комісія, створена за розпорядженням Прем’єр-міністра України, здається, зрушила справу з «мертвої точки» і визнала необхідність спорудження мостового переходу. Проте, як зазвичай, усе упирається в кошти, точніше, в їх брак. Міст завдовжки у кілометр обходиться щонайменше в 700 млн. грн., що дорого навіть для державного бюджету. Тому серед шляхів фінансування —пошук інвестора, передовсім місцевого, адже місто має потужний промисловий потенціал. Плановано також здійснити і нове техніко-економічне обгрунтування проекту, що здешевить будівництво.

Колектив ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» постійно удосконалює свою продукцію, нині тут освоєно випуск нових гвинтових компресорів, створено спеціальну дільницю з їх виробництва. Нова техніка має очевидні переваги: простота конструкцій, надійність у роботі, висока якість стислого повітря, значна економія масла. Вже реалізовано кілька десятків компресорних станцій нового зразка.

«Кварц» дивиться у завтра

Перша згадка про Кременчуцький кар’єр сягає давнини: більш як століття тому вчені провели геологічні дослідження, й у 30-х роках тут стали випускати бутовий камінь, з якого побудовано, приміром, і дніпровську дамбу. Нині в державному кар’єроуправлінні «Кварц» проведено сучасну реконструкцію, освоєно нові способи видобутку основної продукції — щебінки, обсяги виробництва якої постійно нарощують. Якщо торік її випущено 227 тисяч кубометрів, то за відповідний період нинішнього — майже 360 тисяч. Отож зростають і темпи реалізації. Основний замовник — Росія, куди відправляють до 85% кременчуцького буту. І хоч рідна держава не поспішає повертати «Кварцу» понад 600 тисяч гривень ПДВ за експортовану продукцію (а це обігові кошти підприємства), каменярі успішно працюють: вдалося зберегти колектив і всі виробничі підрозділи. Геологи також обнадіюють — запасів розвіданої сировини вистачить принаймні на півстоліття.

За твердженнями фахівців обласного контрольно-ревізійного управління, інноваційна діяльність у регіоні розвивається не просто мляво, а й зі значними порушеннями. Так, за період з червня 1993 року по серпень 2000-го, інноваційні позики було надано лише шістнадцяти підприємствам на загальну суму 2 млн. 967 тис. грн. Останні два роки інновації взагалі не здійснювали. Позики повертають неохоче: загалом вдалося одержати тільки 794 тис. грн. Слід нагадати, що кошти Державного інноваційного фонду формували шляхом відрахувань одного відсотка обсягу реалізованої продукції з підприємств і організацій усіх форм власності. Тобто збирали зі всіх, дали одиницям, а ті роблять вигляд, що нікому нічого не винні.

Кременчуцька художниця Наталія Юзефович передала в дарунок місту 159 своїх картин. Тепер їх експонують у галереї, на яку стараннями будівельників перетворилося приміщення колишнього дитсадка. До цієї події, за словами авторки, вона йшла майже 50 років свого життя. На полотнах багато особистого, та головна пристрасть — квіти. Вони змінюються, наче картини природи, залежно від пори року. Втім, завжди неповторні, як і сама художниця. Від друзів і шанувальників вона отримала живі букети, також різні й неповторні.