О цій гарячій для кожного хлібороба порі він здається безкінечним, серпневий день. Наразі — жнива, і тому кожна година і хвилина в роботі, зазвичай дуже і дуже нелегкій.
Для керівника й поготів, бо за ним — люди, їх добробут, зрештою, долі.
У «володінні» Тетяни Корост, голови сільгоспкооперативу «Маяк», що в Котельві, 8,5 тисячі гектарів ріллі — 1800 паїв передали їй селяни. Тому вже о 5-й ранку — «наряд» спеціалістам, а затим потрібно всюди побувати: у полі й коморі, на фермі і в школі, в районі та області. Ми зустрілись у віддаленому від райцентру за 40 кілометрів селі Козлівщині на будові, й «головиха» про все просвітила:
— Ще тиждень тому тут був лише «заморожений» фундамент, 12 років стояв. А нині, погляньте, вже стіни звели муляри. До 1 вересня школу, а коштує вона замалим не 800 тисяч гривень, здамо.
Мене часом запитують: «Хто тебе напоумив підняти лежачий довгобуд?». Скажу, як на духу, команд жодних не було, мабуть, що самі дітки підказали. Бо вони наші...
Півтора десятка років тому, коли Тетяна Михайлівна очолила «Маяк», у колгоспі не було навіть чим людей у поле підвезти. З часом, це тоді, як повсюди все валилося, вона, навпаки, зуміла вибитись «у люди», і до неї приєднались два «лежачих» кСп. Тепер у господарстві самих лише комбайнів 11, з них новеньких — 3 «Дони», «Джон Дір» і «Домінатор», куплені за кревні. А це кілька мільйонів. Гроші тут навчились заробляти: торік чистий прибуток становив майже 5 мільйонів гривень.
Цьогорічний коровай у Тетяни вийшов щедрий: намолочено понад 14 тисяч тонн збіжжя, за віддачі кожного гектара 53 центнери. Вона постійно в роботі, сповнена щирості й оптимізму. Найперше думає про людей, про їхнє завтра. І сьогодні — її день, її доба.
Полтавська область.
