Мені, інвалідові Великої Вітчизняної війни І групи, два роки тому призначили слуховий апарат. Це була моя остання надія, бо я давно вже нічого не чую. Але ні в госпіталі, ні у воєнкоматі, ні в соцзабезі, ні в райдержадміністрації досі не можу отримати такий необхідний мені пристрій. Дуже важко добиватися правди, бо я ще й майже нічого не бачу. Чому мене ігнорують?
Сергій ЦАРУК.
Йосипівка Старосинявського району
Хмельницької області.
