Лісова галузь залишається в Україні однією з найстабільніших у народному господарстві, що не втратили свої позиції. Багато в чому завдяки тому, вважають у лісогосподарчому об’єднанні «Харківліс», що вдалося зберегти державний статус вітчизняного лісового господарства.
«Людино, бережи мене! Я — краса твоєї рідної землі, цілющі джерела і чисте повітря. Я — твоя зелена аптека і відпочинок, прохолодна тінь у літню спеку і тепло твого вогнища в холодну негоду. Я — твоя оселя, твої меблі. Я — дошка для твоєї колиски і останнього прихистку. Людино, бережи мене!» Якби ліс міг говорити, ці слова він нашепотів би своїм листям людині. Втім, є серед нас люди — трудівники лісу, які переймаються здоров’ям наших зелених насаджень від саджанців до старості (а старість у дуба, наприклад, приходить після 140 років, у сосни — після 120). Не дивно, що у Європі одна з найдавніших професій, яка налічує п’ять століть (офіційно лісову службу вперше було створено за рішенням Венеціанського сенату 1500 року), досі залишається затребуваною і шанованою суспільством.
Для того щоб ліс був здоровий, стійкий до кліматичних умов, шкідників, важливе його рослинне розмаїття. Зі збирання якісного насіннєвого матеріалу і починаються у лісівників щорічні турботи. Основні породи — дуб і сосна — коштують лісникам найдорожче, адже плодоносять не щороку. Ось і доводиться лісівникам багато їздити у пошуках жолудів та шишок по всій Україні. Для отримання лісового насіння з цінними спадковими якостями в області закладено селекційні насіннєві плантації основних лісоутворювальних порід на площі майже 65 гектарів. Створення нових насаджень, що перевищують площі вирубки, для регіону має найперше значення, зважаючи на малолісистість місцевості. Нинішнього року вже створено нові лісонасадження на площі 2104 га, що майже вдвічі перевищує загальний обсяг вирубок.
Згідно з нещодавно прийнятою Кабінетом Міністрів Державною програмою «Ліси України на 2002—2015 роки», для збільшення площ лісів передбачається виділення з Державного бюджету майже 3,24 млрд. гривень. Суму, що вчетверо більша за бюджетну субвенцію, лісогосподарчі підприємства мають ще витратити з власних коштів. Торік, наприклад, на все лісове господарство України держава виділила лише 70 млн. гривень — це вдесятеро менше, ніж виділялося за радянських часів. Та й ці гроші розподіляють між областями аж ніяк не рівномірно: пріоритет фінансування за рахунок Державного бюджету надано Карпатському регіону. Лісівники лісостепової і частково степової зон України розв’язують проблему вирощування лісу переважно самотужки.
Показовий приклад цього — держлісгосп Балаклійського району Харківської області. Йому в економічному сенсі важче вижити, ніж решті, бо вирощувати ліс тут доводиться в екстремальних умовах. Держлісгосп розміщений у степу а там ковила має рости, а не сосни. До того ж листяні насадження цієї зони, що ростуть переважно вздовж русла річки, нерідко зазнають впливу східних вітрів-суховіїв, чимало тут і шкідників лісу. Зрозуміло, що у таких умовах вирощувати ліс можуть лише фахівці і справжні фанати своєї справи. До липня цього року, наприклад, нові ліси тут закладено на 348 гектарах, що становить приблизно п’яту частину всіх насаджень в об’єднанні. І це тоді, коли обсяг рубок цього року, порівняно з минулим, скоротився в держлісгоспі приблизно на ті ж 20 відсотків. Справжньою доблестю лісівників є те, що підприємство не знижує вартісні показники, реалізацію та випуск товарної продукції за рахунок раціональної розробки лісосік. Лісогосподарче підприємство активно співпрацює із закордонними фірмами, реалізувавши за півроку продукції на експорт на суму 298 тисяч гривень. 244 тисячі гривень перераховано до бюджету країни.
Люди, на плечі яких лягає досить велике навантаження (у кожного лісника, наприклад, — 600—700 гектарів лісу), борються з незаконною вирубкою лісу, шкідниками і пожежами. За матеріалами державної служби лісової охорони Харківська міжрайонна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем і незаконної рубки лісу, що завдала збитків у розмірі більш як 85 тис. гр., директором одного з сільгосппідприємств Великобурлуцького району. Лише за перше півріччя нинішнього року міжрайонною природоохоронною прокуратурою завершено розслідування трьох аналогічних кримінальних справ. Притягнено до відповідальності більш як тисячу порушників, дії яких могли спричинити лісові пожежі.
Днями в Києві в рамках Конвенції ООН про зміни клімату і охорону біологічної різноманітності відбулася міжнародна нарада фахівців з використання під лісорозведення земель, непридатних у сільському господарстві. Один з перших інвестиційних проектів з цієї теми було розроблено саме фахівцями «Харківлісу». Йдеться про створення у Харківській області нових лісів у ярах та балках площею майже 16 тисяч гектарів. І нині працівники лісогосподарчої галузі, схоже, мають реальні шанси отримати кошти на створення нових лісових культур в Україні.
