Не знаю, якщо і є в нашій країні День городника, то він напевне припадає на травневі свята. Робітники й службовці масово схопилися за граблі й лопати, щоби закласти на своїх сотках основи власної економіки, зважаючи на негаразди в народному господарстві. Тож слава українським чорноземам! Слава землі, яка щедро родить картоплю, капусту, моркву й інший валовий внутрішній продукт, дає нам можливість створити стратегічний запас, з яким і в майбутнє крокувати не страшно!

Тому й ми підбиття економічних підсумків квітня розпочнемо із втішної аграрної інформації, яку можна вважати оптимізмом місяця. Від початку нинішнього маркетингового року (з липня) за кордон продано 29,3 млн. тонн хлібних культур. А в січні-лютому (поки що оприлюднено статистику тільки за перші два місяці 2015-го) частка сільськогосподарської продукції в експорті українських товарів становила аж 37,9%. У цьому місці так і хочеться проголосити, як це зазвичай бувало на травневих демонстраціях: «Ура, товариші!» Ось вона, міць аграрного сектору, який утримує зовнішньоекономічний баланс країни! Проте ні. Прорив свідчить не так про успіхи АПК, як про провал інших галузей економіки, тієї самої металургії.
Наш після- або передсвятковий рейтинг (кому що подобається) продовжимо приємними звістками. Тенденція місяця: національна валюта за курсом Нацбанку зміцнилася майже на 2,4 грн., до 21,04 грн. за долар. Слава Богу, дещо вщухла паніка, коли на міжбанку за один «зелений» давали 31 грн., а на «чорному» ринку курс доходив до 40. У такого позитива є економічні чинники. По-перше, як уже було сказано, триває активний експорт зернових, що поповнює країну валютою. По-друге, закінчився опалювальний сезон, і Україна скоротила імпорт газу. Не скуповуються на міжбанку у величезній кількості долари для оплати за блакитне паливо, що сприяє зміцненню гривні. По-третє, слава не тільки Всевишньому, а й хитрим банкірам. Традиційно перед низкою свят вони знизили курс. Великі фінансові установи країни давали за долар лише по 20 гривень. Бажаючи веселитися, народ був змушений погоджуватися з не зовсім вигідними умовами.
На продовження банківської теми — така цікава арифметика місяця. За оцінками, на території України в обігу перебуває 92 млрд. доларів. Тільки торік з валютних депозитів мешканці країни забрали 9 млрд. Ще 3 млрд. було куплено готівкою. Для порівняння, на руках в українців перебуває майже 280 млрд. грн. Водночас, якщо всі наявні в країні долари перевести в гривні за офіційним курсом, то виявиться, що ця грошова маса перевершує гривневу десь усемеро. Яскравий приклад, якій валюті громадяни більше довіряють. До речі, на кожну людину припадає понад дві тисячі доларів. Шкода, що це в середньому. Зрозуміло, що одні, в найліпшому разі, накопичили 200—300 доларів, а для інших, з їхніми заощадженнями, жодна криза не страшна.
Перспективою місяця можна вважати газові закупівлі. Україна за квітень імпортувала 1,5 млрд. кубометрів. В основному з ЄС, переважно — зі Словаччини. У Росії купили менш як триста кубів. Загалом, порівняно із січнем-лютим, поставки блакитного палива із РФ скоротилися втричі. Хоча й потеплішало, потрібно все-таки робити запаси на майбутню зиму. Одне з пояснень, чому ми не закачуємо газ на повну потужність — є надія, що ціни на енергоресурс за кордоном ще знизяться.
Подорожчанням місяця я б назвала підвищення тарифів на комунальні послуги. Той самий газ для побутових споживачів підстрибнув з майже 1,2 грн. до 7,188 грн. за куб. Можна припустити, виходячи з помітного зростання цін на газ і електроенергію, їх споживання значно скоротиться. Заощаджувати буде що й у травні — подорожчала вода. На скільки — залежить від регіональних водопостачальних підприємств. Єдиних цифр немає. Приміром, у Києві гаряча вода підвищилася в ціні на 60—70%. Нові тарифи встановлюються не тільки з урахуванням зростання вартості електроенергії, а й валютних кредитів низки водоканалів. Що більше їх у підприємства, то дорожча вода. За всі реконструкції та модернізації сповна заплатить споживач. І за валютну нестабільність також. Адже якщо деяким водоканалам удалося залучити доларові позики по 8, то віддавати доведеться по 24 грн. Всюдисуща американська валюта й тут не дає спокою споживачам.
Одними із найголовніших фінансових подій місяця стали саміт Україна—ЄС і Міжнародна конференція на підтримку нашої країни, що відбулися в Києві. Українська влада намагалися не тільки отримати політичні гарантії, а й постійно нагадувала про необхідність інвестицій в Україну. Звісно, такі дипломатичні реверанси дають свої плоди — місія МВФ розпочне роботу в Києві вже 12 травня. А ще у квітні країна (заява місяця) дізналися від Валерії Гонтаревої, що економіка вже сягнула дна. Щоправда, глава Нацбанку й обнадіяла: мовляв, із другого кварталу очікується поступове відновлення економічної активності. І тут від себе хочеться додати: було б непогано, щоб іноземні кредити посприяли від цього дна відштовхнутися, а не топили нас далі, сприяючи корупції.
Сподіваюся, читач зрозумів, про що це я...


Підсумовувала Галина КВІТКА.