Освітня реформа відбувається повільно, за недостатньої комунікації з експертним середовищем і певного опору з боку академічної спільноти. Водночас у суспільстві «зростає очікування змін, тому що закон про вищу освіту — це була перша проєвропейська реформа після Революції Гідності». На цьому наголосила голова Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Лілія Гриневич під час розширеного засідання комітету та присвяченого цій події брифінгу.
Дискусія «Про стан імплементації Закону України «Про вищу освіту» відбулась через рік після ухвалення реформаторського документа, покликаного надати більше автономії вищим навчальним закладам, академічної свободи викладачам та студентам, підвищити конкурентоспроможність наших дипломів та інтегрувати національну систему освіти в європейський академічний простір. Ситуацію обговорювали народні депутати, представники виконавчої влади, громадських організацій, ректори вищих навчальних закладів, керівники наукових установ.
Низка положень закону й досі не працює, тому що бракує підзаконної нормативної бази. До прикладу, документ дає змогу навчальним закладам відкривати поточні та депозитні рахунки в державних банках і використовувати зароблені кошти на свій розсуд, «в обхід» Держказначейства. Проте задекларована фінансова автономія вишів існує лише на папері — розроблена у МОН постанова про порядок відкриття й використання таких рахунків із великими труднощами проходить процедуру погодження із зацікавленими відомствами (найменше їй зраділи у Держказначействі). Попри це профільний міністр Сергій Квіт на засіданні комітету пообіцяв, що протягом місяця постанову затвердять, і закликав керівництво вишів «відкривати рахунки» — «щоб за липень прийняти кошти від студентів-контрактників».
Загалом складений МОН план заходів щодо виконання Закону «Про вищу освіту» передбачає розроблення та затвердження півсотні документів — наказів профільного міністерства, постанов уряду та змін до чинних законів. «Міністерством освіти і науки розроблено 25 нормативних актів, із них 10 ухвалено і 15 стоять у черзі на затвердження», — повідомив Сергій Квіт. Зокрема, розроблено закон «Про професійну освіту» — саме таку назву в майбутньому отримає реформована система профтехосвіти.
Низку важливих для імплементації закону документів має розробити новостворене Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, вибори до якого супроводжувалися гучним скандалом. У «команді реформаторів» раптом з’явилися... люстровані чиновники.
«Ми побачили, що серед обраних опинилися люди, які свого часу очолювали систему акредитації, ліцензування і присвоєння наукових ступенів часів міністра Табачника, — нагадала Лілія Гриневич. — А це означає, що не всі представники академічних спільнот готові сприймати нову реальність і багато хто з них зацікавлений у тому, щоб працювати за старими схемами... Ми не можемо цього допустити».
Щоб убезпечитися від «гостей із минулого», доведеться внести зміни до закону про вищу освіту. За результатами розширеного засідання комітету народні депутати рекомендували уряду визначити певні вимоги до членів Нацагентства, процедури їх висування та обрання.
— Я переконана, що Кабінет Міністрів, який має затверджувати керівника і заступників Національного агентства, повинен висунути жорсткі кваліфікаційні критерії до цього керівництва, — наголошує Лілія Гриневич. — Україна нині у війні, і люди чекають змін. І ми, академічні спільноти, маємо показувати приклад, а не консерваторську позицію і бажання зберегти старі схеми.
Посилює опір реформі, на думку голови комітету, відсутність належного інформаційного супроводу перетворень та комунікації між розробниками нормативних документів, експертами та учасниками освітнього процесу. Зокрема, велика дискусія точиться навколо нового, скороченого, переліку галузей знань і спеціальностей, який розробили в МОН і затвердили квітневою постановою уряду.
«Із приводу переліку комітет отримав понад 100 звернень і далі продовжує їх отримувати», — зауважила Лілія Гриневич. Народні депутати рекомендували уряду внести зміни до постанови «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти». Його мають додатково проаналізувати, порівняти з попередніми варіантами, Міжнародною стандартною класифікацією освіти 2013 року і доопрацювати з урахуванням структури нашої економіки і національних особливостей формування галузей знань і спеціальностей.
Учасники дискусії обговорили й низку інших проблем. Зокрема, за результатами засідання комітет рекомендував Міністерству освіти забезпечити створення методичних рекомендацій щодо розроблення нових стандартів вищої освіти та освітньої діяльності. Крім того, МОН має затвердити ліцензійні умови освітньої діяльності вишів І—ІІ рівнів акредитації на підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра.