Проблема законодавчого регулювання правового статусу добровольців довгий час залишалась «головним болем» депутатів. Наприкінці червня 2015 року набули чинності зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зазначеними змінами бійців добровольчих формувань, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, віднесено до осіб, які належать до учасників бойових дій. Основною умовою отримання статусу, який дає право на пільги, є те, що добровольчі формування, в яких перебуває боєць, мають увійти до складу утворених відповідно до законів України військових формувань або правоохоронних органів.

 

Боротьба за визнання


Паралельно із зазначеним законом, а саме 25 червня 2015 року, набрали чинності зміни до «Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення».


Деякі юристи зазначають, що внесені урядом зміни до згаданого порядку не врахували особливостей організації діяльності добровольчих батальйонів. Адже підстави для надання особам статусу учасника бойових дій для добровольців фактично залишились такі ж само, як і для військовослужбовців. Зокрема, довести участь добровольця в бойових діях можуть будь-які офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення. Проте, враховуючи те, що закон не має зворотної дії в часі, та те, що добровольчі формування мають бути приєднанні до ЗСУ, МВС, Нацгвардії, очікується, що отримати документи для оформлення відповідного статусу буде цілком можливо.


В постанові зазначено, що командир військової частини (органів, підрозділів) у місячний строк після завершення бійцями виконання завдань антитерористичної операції зобов’язаний подати на розгляд відповідної комісії документи, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій. Проте встановлення такої імперативної норми для командира не підкріплене відповідальністю за неподання відповідної інформації. Натомість добровольці мають право самостійно збирати необхідні документи, оббиваючи бюрократичні пороги.


Шлях пролягає через суд


У разі виникнення проблем із оформленням статусу учасника бойових дій або відмові в його наданні радимо добровольцям звертатись до суду. Заява подається за місцем проживання з метою встановлення судом фактів, що мають юридичне значення. А саме: участі бійця в бойових діях. Такі справи розглядаються в рамках окремого провадження, із наданням заявником всіх можливих доказів, які б підтверджували участь бійця в АТО (показання свідків, фото-, відеозаписи). Після набрання рішенням суду законної сили боєць може звертатися до відповідної комісії із проханням про присвоєння відповідного статусу.


Судова практика свідчить, що при зверненні за встановленням факту участі в бойових діях за належної доказової бази суди задовольняють заяви. Не виключенням є і звернення до суду членів сімей загиблих бійців, оскільки в подальшому такі сім’ї зможуть отримати грошову компенсацію та соціальні пільги.


А якщо поранення...


Змінами до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розширено перелік тих, хто може претендувати на отримання статусу інвалідів війни. Окрім добровольців, таке право надали особам, які отримали поранення в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійснюючи волонтерську діяльність. Важливо, що добровольці мають право на статус інвалідів війни навіть якщо формування, у складі яких вони перебували, не увійшли до складу ЗСУ, МВС, Нацгвардії, інших військових формувань або правоохоронних органів.


Підставою для надання статусу інваліда війни таким особам є клопотання керівника добровольчого формування, до якого долучаються документи, що підтверджують участь особи в антитерористичній операції, довідка про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції та довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.


Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України в своїх зауваженнях до законопроекту зазначало, що «законодавством України не визначено правовий статус добровольчих воєнізованих формувань, порядок їх створення, управління ними, призначення керівника, його повноваження». Практика покаже, чи вплинуть зазначені зауваження на реалізацію керівниками добровольчих формувань тих повноважень, якими їх наділив закон.


Варто згадати, що сьогодні військовослужбовцям, котрі в зоні АТО дістали поранення, яке призвело до отримання інвалідності, виплачується одноразова грошова допомога згідно з постановою уряду від 25 грудня 2013 року за № 975. Важливо в якому статусі боєць перебуває в зоні АТО, адже від цього залежить розмір  допомоги. Проте у зазначену постанову не було внесено змін, які б стосувалися питання виплати одноразової грошової допомоги добровольцям.


Отже, останні зміни в законодавство сприяли посиленню захисту добровольців, які воюють на сході країни. Проте потреба правового врегулювання спрощення отримання добровольцями статусу учасника бойових дій не зникла.


Наталя ТИТАРЕНКО, юрист.