Українців можна привітати з покращеннями. Принаймні таке стверджує Держстат. Минулого тижня там оприлюднили чергову порцію оптимістичної інформації. Виявляється, у нас другий місяць поспіль фіксується зниження індексу споживчих цін. У серпні, за офіційними даними, дефляція становила 0,8%, а у липні була 1%. Зниження цін спостерігається в усіх регіонах, окрім Донецької області, де минулого місяця зафіксовано інфляцію на рівні 0,1%. А найбільше ціни впали у Києві — на 1,7%. Серед товарів найпомітніше, переконує статистика, подешевшали фрукти — у середньому на 17%. Овочі — майже на 16%. Але майже на 3% зросли ціни на м’ясо і м’ясопродукти. У підсумку, за рік інфляція уповільнилася до 52,8%.
Наскільки статистичні викладки відповідають реаліям, кожен може побачити на базарах чи у супермаркетах.
Вносити у життя стабільність покликані закордонні позички. Місія МВФ має завітати до України вже 22 вересня. А в жовтні, сподіваються у владних кабінетах, валютний фонд ухвалить рішення про надання чергового траншу кредиту в 1,7 мільярда доларів. За словами президента Петра Порошенка, «нам конче потрібні зараз ці гроші, вони також забезпечуватимуть фінансову стабільність». Як зазначила міністр фінансів Наталія Яресько, транш спрямують на поповнення золотовалютних резервів. Від себе вкотре доводиться констатувати, що і надалі фінансова політика не дає приводу для оптимізму. Замість розвивати виробництво, ми розраховуємо не допустити дефолту за рахунок зовнішньої підтримки.
Минулого тижня у Києві відбулося позачергове засідання Ради з фінансової стабільності. Учасники обговорили прогноз витрат бюджету до кінця 2015 року та його ключові параметри на 2016-й. А вже цього тижня парламент має проголосувати законопроекти, які змінюють державний бюджет, підвищують заробітні плати та пенсії.
До речі, Наталія Яресько повідомила, що завдяки активним діям уряду та Національного банку на сьогодні вдалося посилити фінансову спроможність нашої країни. «Зокрема, ми маємо позитивні тенденції у виконанні державного бюджету. За підсумками 8 місяців цього року дохідну частину загального фонду державного бюджету перевиконано на 24,6 млрд. грн. І на єдиному казначейському рахунку станом на 1 вересня накопичено рекордну суму — майже 46 млрд. грн., що дає змогу забезпечити фінансуванням усі заплановані видатки бюджету та виконати всі його соціальні зобов’язання. Окрім того, ми досягли угоди з реструктуризації державного боргу. Це дасть змогу значно зменшити тиск на платіжний баланс та посилити стабільність на валютному та банківському ринку», — переконувала присутніх Наталія Яресько.
Тут варто зазначити: схоже, накопичити рекордну суму на казначейських рахунках допомогла і девальвація гривні. Якщо два роки тому мінімальна зарплата у 1218 грн. за курсу 8 грн. за дол. у валютному еквіваленті становила 150 дол., то рік тому це було вже 100 дол. Зараз — понад 50 дол. Отже, реальні доходи громадян впали. По-хорошому, наші зарплати та пенсії мали б бути підвищені щонайменше у 1,5 разу. Для держави така економія дає змогу уникати дефіциту готівки. Тому й не дивно, що на казначейському рахунку — рекордна сума гривень.
Міністр фінансів минулого тижня вже під час засідання Кабміну оприлюднила бачення Міжнародного валютного фонду щодо майбутнього нашої держави.
«Базовий прогноз МВФ щодо темпів розвитку нашої економіки — 4% на рік...
Слід зазначити, що за такого сценарію — 4% реального росту ВВП щороку — наш ВВП зросте з теперішніх 84 млрд. дол. до 600 млрд. дол. у 2040 р., а це рівень добробуту такої країни, як сучасна Швейцарія», — підсумувала Наталія Яресько.
Нехай у будь-якому іншому відомстві, але якщо у Мінфіні помиляються у розрахунках, це насторожує. Щоб читачеві не здалося, що ми кидаємо слова на вітер, пропонуємо взяти калькулятор і самому виправити міністра. Не знаю, як в американській, а у радянській школі для розв’язання такої задачки вистачало знань з математики за п’ятий клас.

Припустимо щорічне зростання ВВП України на 4%, тобто в 1,04 разу. За перший рік ВВП підвищиться у 1,04, за другий — у 1,04х1,04, за третій — у 1,04х1,04х1,04... До 2040 року залишається 25 років. Тож економіка України за темпів щорічного зростання 4% до 2040 року збільшиться у 2,67 разу (1,04 піднести до 25-го степеня), тобто з нинішніх 84 млрд. дол. лише до 224 млрд. дол. І аж ніяк не до 600 мільярдів, як стверджує Наталія Яресько.

Ось і вір після цього сказаному Міністерством фінансів!
Але повернімося до більш визначальних речей. Минулого тижня Євросоюз і Росія на переговорах у Відні погодили параметри «зимового пакета» поставок газу в Україну. Москва пообіцяла надати знижку на 4-й квартал 2015-го і 1-й квартал 2016-го, а ЄС — виділити нам півмільярда доларів, що дасть змогу закачати додатково майже 2 млрд. кубометрів блакитного палива.
За оцінками Арсенія Яценюка, для комфортного проходження сезону холодів Україні необхідно мати його 19 мільярдів кубів, а зараз у сховищах — заледве 15 млрд.
Поки що ціна на російське блакитне паливо становить 252 долари за тисячу кубометрів. Але це без обіцяних Москвою знижок. Щоправда, з їх розмірами у Білокам’яній ще не визначилися. Російська сторона лише повідомила, нібито там «готові надати знижку... з метою формування ціни на рівні інших країн, таких як Польща».
Заради справедливості варто зазначити, що газ для України має бути дешевшим від того, що надходить до ЄС. Адже у ціну блакитного палива, яке, приміром, продає Росія Польщі, закладається ще й транзит.
Остаточно врегулювати газові питання Україна сподівається до кінця вересня.

Підсумовувала Галина КВІТКА.

Мал. Георгія МАЙОРЕНКА.