Учасникам бойових дій гарантується пільга щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, що передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте через забюрократизованість процедури отримання землі у бійців опускаються руки вже на перших етапах. Однак допоки держава сприяє в процесі приватизації, не потрібно гаяти часу, адже є чимало охочих отримати земельний наділ, а знайти «вільну» ділянку не так легко.
Яка ж ділянка «вільна»?
Порядок безплатного отримання земельних ділянок передбачений Земельним кодексом і процедурно є аналогічним і для пересічних громадян, і для бійців. Нагадаємо, що безплатно можна отримати ділянку для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більш як 2,0 гектара; для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара; для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара. Важливо, що отримати ділянку можна безплатно в межах норм за кожним цільовим призначенням. Окрім того, в земельному законодавстві відсутній принцип територіальності, тому «відфутболювання» бійців у спробах отримати ділянку в районі, в якому вони не проживають, — неправомірне.
Омріяна земельна ділянка має бути вільною, тобто не повинна мати власників та користувачів. Нещодавно уряд затвердив розпорядження № 898-р. від 19 серпня 2015 року, яким було рекомендовано Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру (реорганізоване Держземагентство), обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити земельні ділянки, котрі передаватимуться учасникам АТО, а також розмістити на власних офіційних веб-сайтах інформацію про їх місце розташування, цільове призначення та площу. Попри те, що нині інформація про земельні ділянки міститься також у публічній кадастровій карті, непоодинокі випадки, коли ділянка перебуває у приватній власності, проте не внесена до Державного земельного кадастру. Тому найдоцільніше у разі відсутності інформації про вільні земельні ділянки звертатися із письмовим запитом про надання публічної інформації (щодо наявності земель державної та комунальної власності, не наданих у власність/користування) (зразок на сайті — www.golos.com.ua).
До кого звертатися?
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності та за межами населених пунктів. Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.
Отже, якщо боєць визначився із цільовим призначенням земельної ділянки, з бажаними розмірами (згідно з нормами безплатної передачі у власність), до відповідного органу подається клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Це можуть бути викопіювання з генерального плану відповідного населеного пункту, кадастрової карти. До клопотання прикріплюється посвідчення учасника бойових дій чи довідка про участь в АТО як підстава першочерговості реалізації права на безплатну приватизацію землі.
Строк розгляду клопотання — один місяць.
Вартість — безплатно.
Результат — дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Розроблення проектної документації
Формулювання «право безплатної приватизації земельної ділянки» означає відсутність державного мита за отримання дозволів, погоджень та внесення інформації про ділянку до кадастру. Однак послуга з розроблення проектної документації надається суб’єктами господарювання на платній основі і є основним етапом приватизації. Після розроблення проекту його слід погодити. Так, проект відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У разі відведення земельної ділянки, на якій планується будівництво, крім погодження з органом земельних ресурсів, необхідно надати проект органу містобудування та архітектури.
Присвоєння кадастрового номера
Після отримання необхідних погоджень земельна ділянка підлягає державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Відомості про земельну ділянку вносяться в базу задля того, щоб у майбутньому унеможливити її передання іншому власнику чи користувачу. Зупинятися на цьому етапі не варто, оскільки присвоєння кадастрового номера не означає набуття права власності. Після реєстрації ділянки необхідно звернутися до органу, що видавав дозвіл на розроблення проекту землеустрою, для отримання рішення про затвердження документації із землеустрою.
Строк — 14 днів.
Вартість — безплатно.
Реєстрація права власності
Завершальним етапом процедури приватизації земельної ділянки є реєстрація права власності, після чого виникає можливість розпорядження нею (купівля-продаж, дарування, заповіт). Таку реєстрацію проводять територіальні підрозділи реєстраційної служби Головного управління юстиції за місцем розташування ділянки.
Важливо, що заявник може або самостійно звернутися до реєстраційної служби, або передати необхідні документи через земельні органи, що вносили відомості до кадастру. Отже, для реєстрації подаються такі документи:
— заява про державну реєстрацію;
— копія документа, що посвідчує особу заявника;
— копія ідентифікаційного коду;
— квитанція про сплату коштів за надання витягу з Державного реєстру прав;
— квитанція про сплату державного мита;
— рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Вартість — 119 грн. (державне мито) та 120 грн. (витяг з Державного реєстру прав).
Строк — до 14 днів.
Попри складність та багатоетапність процедури приватизації землі, чимало учасників бойових дій уже є власниками ділянки чи перебувають на шляху її отримання. Обороняючи країну від окупанта, вони заслужили отримати гідну подяку від громади і держави.
