Міністр закордонних справ доповів у парламенті про результати паризької зустрічі
Ранкове засідання 7 жовтня
Верховна Рада зробила ще один крок до відкритості. Відтепер на парламентському сайті у вільному доступі можна ознайомитися з деклараціями всіх чиновників апарату Верховної Ради вищого рівня. Про це на початку ранкового засідання повідомив Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. «У відкритому доступі відтепер розміщена інформація про всіх чиновників апарату парламенту вищого рівня, декларації про доходи цих людей. Вважаю, що вся країна має знати і мати доступ до публічної інформації щодо апарату парламенту, а також секретаріату Голови Верховної Ради та заступників голови секретаріату», — зазначив В. Гройсман.
Затим Верховна Рада заслухала інформацію міністра закордонних справ Павла Клімкіна відносно останніх переговорів у «нормандському форматі» та Мінських зустрічей. За словами П. Клімкіна, під час паризьких перемовин позиції української сторони були значно сильніші. Передусім завдяки діям наших вояків, які змогли показати: будь-які атаки на наші позиції, будь-які спроби йти далі міліарним шляхом, неможливі. «Париж — це, звичайно, не кінець російської агресії, але це шанс для того, щоб українські прапори з’явилися у Донецьку, Луганську та Сімферополі», — сказав він. Міністр акцентував увагу на трьох ключових блоках домовленостей.
Перший — це безпека. «Ми боролися і йшли від одного крихкого припинення вогню до іншого. Нині ми перебуваємо в іншій логіці — перемир’я. Коли не гинуть наші вояки, коли ми зможемо стабілізувати ситуацію, досягти реальної деескалації. Тому основні домовленості Мінська — це те, що нині відбувається, — відведення танків, легкої артилерії менше 100 міліметрів та мінометів. Відведення було погоджено на основі українських пріоритетів та українського бачення», — зауважив П. Клімкін.
Ще один момент, за його словами, початок розмінування під егідою та повним контролем ОБСЄ. А також заборона на використання радіоелектронної боротьби проти дронів ОБСЄ, які зафіксували багато російського озброєння і відкрили це для світу.
Другий — логіка політичного процесу. «Нам весь цей час намагалися нав’язати або прийняття закону про особливості місцевого самоврядування, або логіку списочної амністії. Нічого цього ніколи не буде. Один із результатів паризької зустрічі — скасування фейкових виборів та домовленість щодо параметрів майбутніх виборів на Донбасі», — зауважив П. Клімкін. За його словами, вони, по-перше, мають відбутися, коли цьому відповідатиме безпекова ситуація і контролювати це буде Бюро з демократії прав людини. По-друге, будь-які параметри майбутніх виборів обговорюватимуться виключно на основі українського законодавства та критеріїв ОБСЄ, які є визначальними для будь-якої демократії.
Третій, останній блок стосується гуманітарного виміру. «Усім прекрасно зрозуміло, що Росія відповідальна за гуманітарну кризу на Донбасі. Останні випадки, які обговорювалися у Парижі, просто кричущі. Коли з Луганська намагаються вижити всі організації системи ООН, або коли їх примушують реєструватися. Це веде ситуацію в нікуди», — зауважив міністр. Водночас він додав, що одна з ключових вимог у гуманітарному блоці — це доступ гуманітарної допомоги та Червоного Хреста до наших заручників на Донбасі. А також звільнення наших політичних в’язнів, які перебувають у Росії.
«Оці основні три блоки домовленостей: безпека, політичний та гуманітарний виміри є дуже важливими, оскільки порівняно з Мінськом ми знаходимося у зовсім іншій реальності», — наголосив П. Клімкін. Він висловив вдячність нашим міжнародним партнерам за розуміння, сприяння та чіткий меседж, що порушення Мінських домовленостей з боку Росії має свою ціну нині і матиме додаткову ціну, якщо Кремль і надалі не виконуватиме Мінські домовленості.
Водночас, відповідаючи на запитання депутатів, чому під час зустрічі «нормандської четвірки» не обговорювалося питання Криму, міністр зауважив, що «нормандський формат» створений для вирішення конфліктної ситуації на Донбасі й додав: «Тема Криму ніколи не зникне, поки він не буде звільнений від Росії».
Перейшовши до питань порядку денного сесія, зокрема, розглянула та ухвалила низку ратифікаційних питань. Проекти законів «Про приєднання України до Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей» та «Про прийняття поправок до статей 25 і 26 Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер».
А от виступи народних депутатів під час ранкового засідання стосувалися здебільшого ухваленого напередодні у першому читанні законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення». Ним, зокрема, зменшувалася ставка рентної плати за природний газ та встановлювалася нульова ставка збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, що постачається для населення. Голова фракції «Батьківщина» подякувала усім депутатам, які підтримали цей документ. Натомість Максим Бурбак («Народний фронт») заявив, що підтримка такого законопроекту напряму пов’язана з наближенням місцевих виборів. Звертаючись до коаліції, він наголосив: «Призначений коаліційний уряд, який несе відповідальність за непопулярні реформи. Так коли ви були щирі: тоді чи нині? Чи не боїтеся ви відповідальності за непопулярні реформи? Учора було провалено газову реформу, яка є однією з ключових вимог Угоди з ЄС. Європейський Союз вимагає прозорого газового ринку, щоб ми нарешті скинули з себе газовий зашморг, а ви знову змушуєте країну залізти у нього. Фракція «Народного фронту» вам цього не дасть».
На що Ю. Тимошенко зауважила, що парламент зупинив ухвалення урядового законопроекту, який вводив унікальні пільги для кланів, що оточують уряд. «Ми зробили зниження ренти для всіх, включаючи державні підприємства», — прокоментувала вона.
На такий випад депутата відреагували представники коаліції. Олег Березюк (голова фракції «Самопоміч») заявив: «Укргазвидобування», на жаль, не стало реальним джерелом наповнення фонду виплати субсидій. Тому, проаналізувавши, порахувавши з фахівцями, ми знайшли спільно, не принижуючи нікого, можливість перерахунку тарифів на ринковій основі. Тому, шановні колеги, не ображаймося, а працюймо разом, щоб тарифи були ринковими і посильними для сплати нашими громадянами».
Голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко у свою чергу наголосив, що їхня фракція підтримала у першому читанні законопроект, який дає можливість відновити добування газу українського виробництва. «Жити лише за рахунок потрібного, але дорогого реверсного газу, який постачають у т. ч. й невідомі новостворені фірми, ми не вважаємо за потрібне», — сказав депутат. Водночас він наголосив на недопустимості спекуляцій, що буцімто парламент скасував 80 відсотків оподаткування фірм, які були створені за Януковича. «Це не правда. Правдою є те, що прем’єр не зміг довести, чому державна компанія має платити вдвічі більше за приватні. Ми ніколи не погодимося і не допустимо, щоб державні компанії були неконкурентними», — констатував Ю. Луценко.
Із днем народження цього дня вітали Андрія Павелка (на знімку), голову Комітету Верховної Ради з питань бюджету та заступника голови фракції БПП.
Дослівно
Міністр закордонних справ Павло Клімкін: «Головна домовленість —це повний доступ ОБСЄ до всього Донбасу, в т. ч. й до районів, прилеглих до україно-російського кордону. Ми ніколи не мали шансу отримати цей доступ. Він, як прописано у мандаті місії ОБСЄ, це наш шанс опосередкованого контролю за ситуацією. Шанс мати більше присутності світового співтовариства на Донбасі та поступово витісняти звідти російські збройні сили, техніку, найманців і терористичні війська».
Сергій Мартиняк, Степан Івахів.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
