Ранкове засідання 10 листопада

 


Учора у Верховній Раді був дуже вирішальний і відповідальний день — законодавці мали визначитися щодо пакета «безвізових» законопроектів, від ухвалення яких залежить надання Україні безвізового режиму із країнами Європейського Союзу. На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман наголосив, що законопроекти на виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму мають бути розглянуті й прийняті під особисту відповідальність кожного народного депутата.


Розгляду цих законопроектів у другому читанні передувала робота у профільних парламентських комітетах. Антикорупційний комітет, який не міг зібрати кворуму напередодні, засідав навіть зранку перед початком пленарного засідання. Зрештою, депутатам вдалося вийти на узгоджену пропозицію.

 

На початку пленарного засідання народний депутат України від Радикальної партії, співачка Злата Огнєвіч заявила з парламентської трибуни про складання депутатського мандата. У своєму виступі З. Огнєвіч стверджувала, що у парламенті діють «політичні угрупування», котрі воюють один із одним, а на сферу культури, яку вона представляє, не звертають належної уваги. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман відреагував так: «Це вчинок». І зауважив, що ті слова, які пролунали з трибуни, мають ще раз надати депутатам можливість замислитися, що вони обиралися не для того, щоб отримати мандат, а щоб відбулися зміни в країні, на які чекають її громадяни.


Перед розглядом пакета «безвізових» законопроектів Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий проект закону про наукову і науково-технічну діяльність (№2244а), який регламентує діяльність наукової сфери, зокрема її фінансування.


Міністр науки і освіти Сергій Квіт, доповідаючи законопроект, відзначив, що витрати на науку в Україні дуже малі: цьогоріч вони становлять 4,2 мільярда гривень, що менше, аніж 200 тисяч доларів США і 0,25% від ВВП. Із цієї суми лише 10% припадає на всі українські університети разом узяті (тоді як в одному європейському університеті витрачають більше коштів, ніж у нас на всі разом). І виділені кошти витрачаються в Україні не на розвиток наукової системи, а лише на її утримання.


Законопроект пропонує фінансувати всі наукові дослідження з одного фонду — Національного фонду досліджень, створити національну Раду України з питань розвитку науки і технологій, а також інтегрувати всі вітчизняні університети та інститути.


Парламент також ухвалив зміни до 90 законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію».


Затим народні обранці перейшли до розгляду євроінтеграційних законопроектів. Найбільше зауважень і дискусій викликали проекти законів про порядок спецконфіскації арештованого майна та створення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Минулого четверга ці закони вже обговорювали в парламенті, однак вони не знайшли підтримки в сесійній залі. Депутати побоювалися, що деякі норми проектів законів, хоча й спрямовані на боротьбу з корупцією, самі містять корупційні ризики. Однак профільним парламентським комітетам вдалося напрацювати до другого читання узгоджений варіант.


Зрештою, парламент прийняв у другому читанні та в цілому два законопроекти щодо спецконфіскації — про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні (№2541а) і про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні (№2540а).


Як зауважив голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін, доповідаючи законопроект №2541а, в урядовому законопроекті пропонувалося поширити інститут примусової конфіскації на всі умисні злочини. Однак під час доопрацювання стало зрозуміло, що спецконфіскація має застосовуватися лише до тяжких злочинів, зокрема, корупційних, тероризм, поширення наркотиків та інші. Найбільш суперечливою була норма про конфіскацію майна третіх осіб. Комітет підготував додаткову порівняльну таблицю до законопроекту, яка містить узгоджені пропозиції та усуває суперечки з приводу застосування спецконфіскації. Ці пропозиції, за словами А. Кожем’якіна, зранку схвалили і фахівці з ЄС.


Глава парламенту Володимир Гройсман поставив законопроект на голосування у другому читанні та в цілому без обговорення, оскільки воно вже відбулося минулого четверга. За ухвалення законопроекту в другому читанні та в цілому проголосували 272 народні депутати.


Лідер фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко, доповідаючи законопроект №2540а, зазначив, що він є політичним та юридичним компромісом. «У ньому закладено ідеологію, яка забороняє спочатку конфісковувати все, а потім розбиратися в суді», — сказав депутат. Натомість міністр юстиції Павло Петренко заявив, що редакція законопроекту від профільного комітету погіршить ситуацію з розслідування корупційних злочинів і закон не буде визнано європейськими партнерами. Оскільки адвокати Януковича зможуть подати до суду вимогу про скасування арешту майна. Міністр закликав ухвалити закон у редакції від першого читання.
У свою чергу Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що низка статей законопроекту не відповідає європейським критеріям і європейському законодавству, відтак Європейська Комісія не прийме цей законопроект і Україні не нададуть безвізовий режим. Однак депутати підтримали в цілому законопроект у редакції від профільного комітету (291 «за»).


Законодавчим актом удосконалено положення Кримінального процесуального кодексу України щодо відшкодування шкоди, завданої протиправними діями підозрюваного та обвинуваченого. Зокрема, проектом закону встановлено, що арештоване майно не може бути проданим до рішення суду: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном», — йдеться у законопроекті. Відомості щодо третьої особи також повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду. Відповідні зміни внесено до статей 170-173, 236, 2971 КПК.


Парламент також виконав рекомендації ЄС щодо підслідності органів досудового розслідування, ухваливши в цілому відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України (№2542а). За таке рішення проголосували 325 депутатів.


Законопроект чітко розмежовує підслідність кримінальних правопорушень між органами досудового розслідування. Зокрема, обмежено повноваження Служби безпеки України з досудового розслідування злочинів у сфері національної безпеки і оборони та пов’язаних з тероризмом; конкретизовано підслідність злочинів органам Державного бюро розслідувань, наділивши їх слідчих повноваженнями щодо досудового розслідування. Верховна Рада також схвалила в цілому проект закону про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (№3040). Таке рішення підтримали 260 депутатів. Голова Комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв, доповідаючи законопроект, повідомив, що з більшості суперечливих питань досягнуто компромісу. Комітет запропонував вісім додаткових поправок до законопроекту. Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій, котрий очолював робочу групу з підготовки законопроекту, зазначив, що пропонується, щоб Агентство переймалося лише збереженням конфіскованих активів, а не реалізацією арештованого майна. А щоб реалізація арештованого майна відбувалася лише у випадках, передбачених статтею 100 КПК, за рішенням суду та за згодою власника, — коли майно є таким, що швидко псується. Отже, парламент схвалив увесь пакет «безвізових» законопроектів.

 

Дослівно

 

Голова Верховної Ради України Володимир ГРОЙСМАН:


— Ми маємо відкинути все, що нас роз’єднує, і об’єднатися навколо важливих рішень, на які чекають від нас громадяни України.

 

Олег Недава, Артур Герасимов, Дмитро Лубінець.

 

Вікторія Сюмар, Степан Івахів.

 

Ігор Молоток, Владислав Бухарєв.

 

Злата Огнєвіч.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.