Так стверджують фахівці громадської організації «Публічний аудит»
«Голос України» не раз у своїх публікаціях порушував проблему, пов’язану зі стрімким зростання цін на лікарські засоби, по суті, безконтрольністю фармацевтичного ринку з боку держави. На жаль, ситуація на краще не змінилася, понад те — цінове галопування триває, хворі, особливо малозахищених соціальних груп, дедалі більше потерпають від недоступності ліків через їх захмарну вартість. У чому ж причина того, що відбувається? Невже вітчизняні урядовці не мають важелів впливу на систему? Чи не хочуть ними скористатися? Аналіз ситуації і пропозиції, як її змінити, — в аналітичному матеріалі, запропонованому редакції фахівцями ГО «Публічний аудит».
Ціни накручують на власний розсуд
Стрімке підвищення цін на товари та послуги в Україні не оминуло і медикаментів. Вартість імпортних ліків підскочила на 90%, вітчизняних — щонайменше на 40%. Проте лікарські засоби — особливий вид товару, придбати який повинні мати можливість всі верстви населення, і саме для цього Кабміном передбачено державне регулювання цін. Утім, фахівці «Публічного аудита» провели повномасштабний аналіз реалій української фармацевтики та з’ясували, що держава впливає на ціноутворення лише 6,5% ліків, які найчастіше купують українці. На решту продавці-фармацевти можуть накручувати ціни на власний розсуд та отримувати надприбутки.
Як пояснює заступник керівника «Публічного аудита» Матвій Холошин, в Україні існує Національний перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, який регламентує максимальні надбавки для постачальників не більш як 10% від оптово-відпускної ціни та для продавців не більш як 25% від закупівельної ціни. Держава також встановила жорсткий контроль за кінцевою ціною на певний перелік ліків, але тільки тоді, коли витрачаються бюджетні кошти. Спеціалісти «Публічного аудита» взяли 30 назв найбільш популярних лікарських засобів серед українців (зріз за останні три роки) та перевірили, чи подані вони в цьому Національному переліку. Так ось, з-поміж 30 найменувань у ньому є лише два — натрій хлорид та сіофор.
«За статистикою, річний обсяг продажу лікарських засобів по країні сягає 35 млрд. гривень. Виходить, що держава впливає на ціноутворення заледве не 6,5% ліків, тобто розподіл такий: 2,5 млрд. гривень — під контролем держави, решта 32,5 млрд. гривень перебуває у вільному ціноутворенні, де накрутка може сягати і 100%, через що й маємо завищені ціни на найбільш популярні ліки», — вказує спеціаліст і додає: «Ми взяли низку препаратів та порівняли ціни на них у різноманітних мережах київських аптек. До прикладу: вартість креона капсульного коливається від 114 до 243 гривень. Тобто різниця між цінами становить понад 100%. Як на це реагує регулятор, питання риторичне — ніяк».
Податок лягає тягарем не на продавців, а саме на покупців
Фармацевтичний ринок України не стоїть осторонь процесів, які відбуваються в країні протягом останніх 1,5 року. Обсяги продажу товарів «аптечного кошика» за І півріччя 2015 року збільшились на 23,6% порівняно з минулим роком. Вартість товарів цього кошика підвищилась у середньому на 50% і становить 31,50 гривні До того ж у цих 50% маємо 12% штучного збільшення вартості ліків за рахунок введення державою додаткових податків та зборів.
Так, на сьогодні українці змушені платити за ліки більше ще й через семивідсотковий податок, уведений Кабміном з 1 квітня 2014 року. «Прем’єр-міністром цей закон подавався як такий, що дасть змогу запобігти фінансовій катастрофі та стабілізувати ціни на фармацевтичному ринку. Мовляв, імпортний препарат коштує 1 долар США, а його завозять по 4 долари, і, щоб нібито зупинити стрімке зростання цін, в уряді вирішили ввести додатковий ПДВ на операції з поставки ліків, змусивши гравців ринку декларувати реальну вартість продукції. Проте Арсеній Петрович помилився, бо ціни на лікарські засоби продовжували щомісячно помітно зростати, й офіційна статистика тому підтвердження. У підсумку введення цього податку лише спричинило додаткове семивідсоткове підвищення цін для українців — цей податок лягає тягарем не на продавців, а саме на покупців» — зазначає Холошин.
Аудитори підрахували, що з часу введення цього податку українці додатково сплатили 180 млн. доларів, або майже 4,5 млрд. гривень. Проте і це ще не все, адже з лютого 2015-го діють додаткові ввізні мита в розмірі 5% (винятком є ліки та медичні вироби для лікування онкохворих людей і гемодіалізу, а також фармацевтичні сполуки), а це ще понад 30 млн. доларів, або майже 700 млн. гривень, додатково сплачених українцями.
Звісно, можна говорити, що запровадження нових податків на імпортні лікарські засоби стимулює розвиток вітчизняних виробників і що на ринку частина ліків іноземних виробників становить лише 35% від загальної кількості, але, по-перше, ці 35% у грошовому еквіваленті оцінюються в 70% від загального обсягу ринку, а по-друге, вітчизняне виробництво ліків і медичних виробів, хоча й визнається у всьому світі, але йому складно конкурувати із всесвітньо відомими брендами і за якістю ліків, і за їх безпекою для пацієнтів, уже не кажучи, що цілу низку ліків українські підприємства взагалі не виробляють.
Одвічне запитання: «Що робити?»
«На тлі катастрофічного зниження купівельної спроможності українців, коли видатки перевищують їхні доходи, а більшість сімей відкинуто за поріг бідності, важливо, щоб держава подбала про те, щоб люди могли дозволити собі необхідні ліки за адекватною ціною. Адже очевидно, що тотальне зубожіння неминуче призводить до погіршення стану здоров’я громадян. І на цьому недобросовісні, але підприємливі особи можуть добре наживатися. Лише подивіться: кількість аптек щомісяця росте, як гриби після дощу, — зокрема за минулий рік було відкрито майже тисячу аптечних закладів у різних регіонах України, крім Криму та зони АТО», — переконаний керівник «Публічного аудита» Максим Гольдарб.
Тому з огляду на вищезазначене незалежні аудитори пропонують зобов’язати вітчизняних фармацевтів розпочати виробництво лікарських засобів і виробів медичного призначення для імпортозаміщення популярних дорогих іноземних препаратів вітчизняною, більш дешевою продукцією. «До того ж за невиконання цієї вимоги мають бути впроваджені відповідні заходи. Наприклад, не хочуть найпотужніші українські виробники виробляти оригінальні субстанції — тоді нехай сплачують спеціальний податок, а додатково залучені кошти держава спрямовуватиме громадянам у вигляді адресної допомоги. На закиди, що вітчизняна сировина може бути менш якісною, треба зазначити, що наші виробники, як правило, завозять сировину з Китаю та Індії, і вона низької якості, а в багатьох європейських країнах взагалі заборонена до використання під час виробництва ліків», — розповідає Гольдарб.
«Публічний аудит» також пропонує тимчасово ввести максимальну націнку на весь перелік лікарських засобів і виробів медичного призначення, які продаються в аптеках на території України. Крім того, необхідно скасувати 7% ПДВ і 5% додаткового митного збору на імпортні медпрепарати, зобов’язавши великих дистриб’юторів і власників аптек зменшити вартість таких ліків, які буде ввезено на територію України за новим законодавством, на 12%.
До того ж, на переконання незалежних аудиторів, важливо, щоб Державна служба України провела моніторинг цінових пропозицій медикаментів, а в Кабміні відреагували на виявлені випадки завищення вартості під час їх реалізації в аптечних закладах України.
ДОСЛІВНО
Голова Верховної Ради Володимир ГРОЙСМАН:
«Настав той етап, коли системно потрібно дати відповідь суспільству, насамперед, як проводитимуться подальші зміни, подальші реформи, як функціонуватиме охорона здоров’я... Величезне упущення, що за рік не сформовано підхід до реформування охорони здоров’я, і на даному етапі ми не маємо тієї моделі, яку можна було б побудувати...»
Захмарні ціни на ліки сил для одужання не додають.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
