Парламентська хроніка


Ранкове засідання 26 листопада

 


Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман зазначив, що чимало питань порядку денного на четвер стосуються децентралізації влади, зокрема, реформування системи надання адміністративних послуг. «Ми маємо цю маразматичну, пострадянську, гібридну систему, яка породжувала корупцію, знищити і зробити надання людям послуг простішим і доступнішим», — сказав він. Крім того, після проведення в 159 об’єднаних територіальних громадах місцевих виборів потрібно ухвалити низку рішень, які дозволять їм реєструватися та належним чином фінансуватися.


Також В. Гройсман акцентував увагу на необхідності ухвалення в другому читанні законопроекту про державну службу. «Головне завдання цього закону — отримати механізми для створення професійної державної служби. В Україні має бути професійна армія, професійне військо, і має бути професійний державний службовець, який зможе якісно виконувати свої обов’язки», — наголосив він.

 

Розпочавши розгляд питань порядку денного, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Представляючи цей документ до другого читання, голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк підкреслив, що він передбачає глибоку реформу реєстраційної системи. «Його суть полягає в тому, щоб перейти від жорсткої бюрократичної вертикалі, яка сьогодні існує в Міністерстві юстиції, до передачі реєстраційних функцій на місця, коли ці послуги надаватимуть державні адміністрації, нотаріуси та уповноважені особи, що дасть змогу отримати якісний сервіс не у вигляді монополії, а в умовах конкуренції», — сказав він та зауважив, що тільки нотаріуси мають забезпечити сім тисяч точок доступу до отримання адміністративних послуг. За його словами, це є прикладом справжньої децентралізації, адже разом з повноваженнями до місцевих бюджетів буде передано майже мільярд гривень.


Міністр юстиції Павло Петренко додав, що, запроваджуючи електронні сервіси, створюючи конкурентні умови у сфері реєстрації та передаючи ці повноваження і гроші на місця, цей закон прибирає перепони під час реєстрації, бюрократію та можливість брати хабарі. «Громадянин матиме можливість отримати якісний реєстраційний сервіс чи в нотаріуса, чи в місцевого органу влади, чи в центрі об’єднаної громади, чи в будинку юстиції», — сказав міністр та додав, що цей законопроект стосується 20 мільйонів громадян, які протягом року звертаються за різного роду сервісами до органів юстиції.


Під час обговорення поправок виникали питання щодо відповідальності учасників ринку надання послуг за можливі шахрайські дії. Зокрема, народний депутат Вікторія Пташник звернула увагу, що пропонований принцип екстериторіальності реєстрації змін, які стосуються реєстрації юридичних осіб, означає, що будь-який нотаріус чи будь-який представник місцевої влади отримає ці повноваження, але, водночас, закон не визначає, де саме зберігатиметься оригінал реєстраційної справи. «Якщо реєстрація юридичних осіб буде здійснюватися за підробними документами, то ми з вами дуже довго шукатимемо по всіх регіонах ці оригінали, щоб просто перевірити підпис», — зазначила вона та запропонувала, щоб спочатку така реєстрація здійснювалася за місцем знаходження юридичних осіб, а вже потім запроваджувати принцип екстериторіальності.


Однак міністр юстиції звернув увагу, що принцип екстериторіальності реєстрації бізнесу в режимі пілотного проекту вже працює у восьми областях та що вже проведено майже сім тисяч реєстраційних дій і при цьому не зафіксовано жодного факту зловживань чи шахрайських дій. «Основним запобіжником є те, що реєстр бізнесу є публічним та що відповідно до закону кожна реєстраційна справа впродовж доби має бути передана за місцем реєстрації компанії», — наголосив міністр.


Ухвалення цього законопроекту в цілому підтримали 247 народних депутатів.


В цілому 252 голосами ухвалено й законопроект «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким разом зі зміною суб’єктів, які уповноважені проводити таку державну реєстрацію, запроваджуються важелі контролю за цими діями з боку Міністерства юстиції України та його територіальних органів. Крім того, запроваджується можливість оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної реєстрації прав в адміністративному порядку.


Після цього парламентарії ухвалили в цілому проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування.


Присутній у сесійній залі прем’єр Арсеній Яценюк, подякувавши парламентаріям за прийняття реєстраційних законопроектів, закликав повернутися до ухвалення змін до приватизаційного законодавства. «Приватизація за чинним законодавством — це схема, як вкрасти об’єкти, а не як їх публічно продати. Дайте можливість уряду провести чесну, прозору і конкурентну приватизацію не за принципом, хто ближче до політичної партії, а за принципом, який іноземний інвестор дасть більше, зможе принести нову технологію, створить більше робочих місць і заплатить більше податків в Україні», — підкреслив він та додав, що саме тому й зупинено приватизацію Одеського припортового заводу та деяких інших об’єктів, що за чинним законодавством «це схема, як вкрасти ці заводи, а не як їх публічно продати».


Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання)».
«Це перший законопроект, який внесла Надія Савченко», — повідомив глава парламенту.


За словами доповідача та співавтора цих змін, народного депутата Івана Крулько, їхня суть полягає в тому, щоб особам, які перебувають у слідчому ізоляторі, один день тримання під вартою зараховувався за два. «Ми знаємо випадки, коли людей роками тримають у слідчих ізоляторах без винесення вироків, потім відбувається виправдальний вирок чи відпускають з інших підстав, а особа уже фактично відбула покарання», — сказав він.


Юрій Луценко, зазначивши, що виступає «як практик з цього питання», від імені всіх, хто хоч раз потрапляв до СІЗО, запевнив, що умови утримання там є набагато важчими і страшнішими, ніж будь-яке перебування на будь-якій зоні. «Позбавлення можливості зустрічі з рідними, перебування в замкнутому просторі та жахливі умови тримання має бути компенсовано зарахуванням одного дня до двох, одного року до двох, як це було на початку 90-х років», — підкреслив він та додав, що це стимулюватиме слідство робити свою роботу швидше та в цілому гуманізує ситуацію в українських слідчих ізоляторах.


Представляючи законопроект про оцінку впливу на довкілля, народний депутат Ірина Геращенко зазначила, що його ухвалення визначено нашими міжнародними зобов’язаннями та передбачає запровадження обов’язкової екологічної оцінки на етапі прийняття рішення про будівництво нових господарських об’єктів, забезпечення безоплатного доступу громадськості до всієї інформації, ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля та ін.


Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко, зазначивши, що пропонує підтримати цей законопроект у першому читанні, бо «нам потрібен реєстр, щоб люди розуміли, що в разі спорудження якогось заводу, буде збудовано й очисні споруди», водночас висловився за його доопрацювання під час підготовки до другого читання.


Обговорення засвідчило, що до законопроекту є надто багато зауважень, щоб його можна було ухвалити хоча б у першому читанні. «Є великий ризик створення нового регуляторного монстра, без висновку якого не можна буде розпочати будь-якої господарської діяльності», — зазначив народний депутат Віктор Пинзеник та запропонував, щоб до повторного першого читання цей законопроект готували два комітети — екологічної та регуляторної політики. З цією пропозицією погодилися 233 народні депутати.


Підтримані в першому читанні зміни до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачають поновлення права громадян, які працюють у зоні відчуження, на виплату компенсації.


Парламентарії ухвалили в першому читанні законопроект «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» (щодо оптимізації законодавчого процесу). За словами співавтора законопроекту, глави парламенту Володимира Гройсмана, суть пропонованих змін полягає в тому, щоб підготовка законопроектів до другого читання відбувалася в електронному варіанті, проте якщо хтось із народних депутатів забажає отримати паперовий варіант, то для цього він має написати заяву. Водночас він повідомив, що невдовзі також буде запропоновано системні та глибокі зміни в роботі парламенту.


Під час засідання головуючий Володимир Гройсман повідомив, що надійшов телефонний дзвінок про замінування будівлі парламенту. Водночас він зазначив, що особисто цього не боїться, тож поки тривало обстеження приміщень, Верховна Рада продовжувала роботу. А от журналістів попросили тимчасово покинути і ложу преси, і будівлю.

 

Андрій Іванчук, Оксана Продан, Ігор Алексєєв.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.