За всі роки незалежності освіті в Україні не приділяли належної уваги. На цьому наголосила заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд під час парламентських слухань «Правове забезпечення реформи освіти в Україні».

«Ми прожили 25 років у державі, яка називає себе демократичною. Але досі маємо проблеми з регулюванням освіти, — наголосила вона. — Якщо говорити про середню освіту, ми досі не маємо повноцінного місцевого самоврядування, і, відповідно, не маємо нормальних взаємовідносин між державою та громадою в питаннях дошкільної чи середньої освіти». Але ж як держава ставиться до цієї сфери, так вона ставиться і до дітей. Лише нещодавно розпочалося реформування вищої школи та запровадження реальної академічної й фінансової автономії у вишах. Тепер в центрі уваги мають бути якість і зміст освіти.
«Коли я навчалася за кордоном, зрозуміла, що на юридичному факультеті українського університету мене вчили за сталінським змістом, — розповідає Оксана Сироїд. — Тобто фактично зміст освіти юридичної був сформований ще генеральним прокурором Вишинським. Більшість підручників з юридичної освіти досі повторюють те, що там написано...».
Освіта — це не лише «знання і навички». Сучасна освіта починається «з цінностей людської гідності, поваги до людини, яка проявляється у вмінні дебатувати, з цінностей взаємовідносин між учителями—учнями, викладачами—студентами, з цінностей держави, державності, громадянства», — наголосила Оксана Сироїд.

Натомість у нас досі існує таке ганебне явище, як дискримінація людей з інвалідністю. Про те, як не люблять у нашій державі упертих дітей, які, попри проблеми зі здоров’ям та відсутність родинної підтримки, хочуть здобути омріяну професію, розповіла випускниця Цюрупинського інтернату Ліна Чендарова (на знімку). Її запросила на парламентську трибуну дружина Президента України Марина Порошенко. Історія Ліни шокувала. «Я вперше побачила Діда Мороза тільки в 9 років. Тому що на кожних святах мене через те, що я інвалід, за спини працівників саджали, і я не бачила ні Діда Мороза, ні Снігуроньки, — пригадує дівчина. — Ми завжди хотіли їсти. Чомусь держава більше коштів витрачала на сам дитячий будинок, але не на дітей». Ліна мріяла стати телережисером...
Цього року в Україні розпочато ґрунтовне дослідження питань реалізації прав дітей з інвалідністю, повідомила Марина Порошенко. «...Нашими зусиллями було напрацьовано і передано до уряду резолюцію та дорожню карту для дій, для вивчення та поступового впровадження в життя дієвих механізмів інклюзивної освіти. Опрацьовано наявну редакцію законопроекту «Про освіту», внесено правки, щоб виключити дискримінаційні норми», — підсумувала вона.
Про законодавче забезпечення перетворень розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич. Як відомо, уряд підготував проект базового Закону «Про освіту», який нині доопрацьовується за рекомендацією профільного комітету та готує низку спеціальних нормативних актів. Тим часом ухвалений раніше Закон «Про вищу освіту» вже потребує змін. «У Верховній Раді розглядається нова редакція Закону «Про професійну освіту». Але ще має бути розроблена і внесена урядом нова редакція Закону «Про загальну середню освіту», маємо внести зміни до законів про дошкільну освіту та про позашкільну освіту, крім того, потрібен цілком новий закон про освіту дорослих, який також включатиме питання післядипломної освіти», — уточнила Лілія Гриневич.
Запровадження 12-річки має супроводжуватися переглядом змісту навчання, а ключова роль в реформуванні школи відведена педагогу. «Лише вчитель з високим рівнем кваліфікації, належним соціальним статусом може стати провідником справжньої реформи, — переконана Лілія Гриневич. — Професія вчителя залишається однією з найбільш незахищених, але ми чекаємо від профспілок не тільки справедливої боротьби за дотримання гарантій педагогічним працівникам, а й пропозицій щодо визначення очікуваного рівня заробітної плати, до якого ми прагнемо...». Старі норми про відповідність винагороди педагогам рівню середньої зарплати в економіці або вдвічі вищій фактично не працюють.
Директор Кременецької загальноосвітньої школи-інтернату Володимир Мишко привернув увагу до проблем села: «Ніхто в Законі «Про освіту» не розділяє сільську школу і міську... Йдеться про базову школу. Є обмеження. Кажуть, що в базовій школі, якщо 15 учнів (у класі. — Авт.), то тоді фінансування йде по освітній субвенції. Якщо менше, значить, половину дає територіальна громада. А ви ще не знаєте, що буде мати громада села. Якщо там немає ні одного підприємця, немає жодної заправки, де вона ті 50 відсотків знайде?»
Перший заступник голови профільного парламентського комітету Олександр Співаковський нагадав про проблему довіри до системи освіти: «...Наскільки мені відомо, виявлено понад 200 випадків втручання в систему ЗНО». Він запропонував виключити посилання на 12-річнй термін навчання в новому законопроекті до проведення опитування цільових груп щодо підтримки нововведень. І звернув увагу на негативні тенденції останнього часу — скорочення держзамовлення у вишах (за два роки — на 50 тисяч бюджетних місць) та небезпечне зменшення обсягів підготовки вчителів математики-фізики. Наявні в розпорядженні уряду та МОН бюджетні ресурси вчасно не освоюють. Як приклад народний депутат назвав проблеми із закупівлею шкільних автобусів та забезпеченням учнів 4-х та 7-х класів новими підручниками, які досі до шкіл не потрапили. На цьому тлі якось не надто переконливо прозвучали слова міністра освіти Сергія Квіта про те, що «визначена на найвищому рівні пріоритетність освіти, яку як норму закону ми закладаємо в базовий Закон «Про освіту», має бути відображена в бюджеті 2016 року».

ДОСЛІВНО

Ліна Чендарова: 

«Коли я прийшла в один вуз і подала свою папку з документами, мені її повернули, не відкриваючи. Сказали: ви — інвалід, ви не можете тут навчатися, адже на режисера треба проходити два роки хореографії...».

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.