Ранкове засідання 22 грудня
Верховна Рада проголосувала за направлення на висновок до Конституційного Суду проекту закону про внесення змін до Конституції України в частині судочинства.
«Одне з найбільш важливих рішень сьогоднішнього порядку денного ми прийняли. Верховна Рада направила законопроект про зміни до Основного Закону в частині правосуддя до Конституційного Суду. Ми зробили доленосний крок до зміни судової системи в Україні. Законопроектом передбачено деполітизацію та забезпечення незалежності судової гілки влади. Цей законопроект, напрацьований Конституційною комісією, був схвалений Венеціанською комісією і підтриманий нашими європейськими партнерами. Я дякую депутатам, які підтримали це рішення, і всіх вітаю з повноцінним початком судової реформи», — написав Голова Верховної Ради Володимир Гройсман на своїй сторінці у Фейсбуці.
Представник Президента у парламенті Степан Кубів, представляючи законопроект, наголосив, що судова реформа є однією з найочікуваніших у суспільстві, оскільки справедливий, безсторонній та неупереджений суд є важливою гарантією ефективної боротьби з корупцією, надходження в Україну інвестицій, забезпечення прав і свобод кожного та верховенства права.
Судова реформа вимагає внесення змін до Конституції України, тому Президент вніс відповідний законопроект, який доопрацювала Конституційна комісія із урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, зауважив С. Кубів.
Метою запропонованих змін є удосконалення конституційних основ правосуддя для практичної реалізації принципу верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
У законопроекті, зокрема, передбачено, що з дня набрання чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції — не довше, ніж до 30 квітня 2019 року. Обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюється не пізніше 30 квітня 2019 року.
Під час обговорення народні депутати висловили низку застережень і зауважень щодо процесу судової реформи. Позафракційний Юрій Левченко стверджував, що незалежність судової системи може забезпечити лише виборність суддів — модель, яка працює у багатьох розвинених країнах. Інакше всі реформи зводитимуться лише до перетасовки карт. Микола Томенко (фракція БПП) висловив думку, що є великі ризики консервації системи, якщо можливість позбавлення суддів недоторканності буде надано лише Вищій раді правосуддя, що, враховуючи велику корпоративність інтересів, може призвести до чергових зловживань. І запропонував, що парламент має зберегти контрольні функції в частині зняття недоторканності з суддів. Валерій Писаренко (ДГ «Відродження») наголосив, що Президент повинен мати лише церемоніальну функцію призначення суддів, щоб суддівські посади не продавалися.
Лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк запитав: чи призведе судова реформа до звільнення і зміни всіх суддів? І сам же відповів: ні. Фракція «Самопоміч» запропонувала ухвалити додатково Постанову Верховної Ради, у якій ідеться про подання суддями декларацій про доходи і витрати, моніторинг рівня життя суддів і прийняти закон про створення нового Верховного Суду, який набере чинності водночас із вступом у дію змін до Конституції. Березюк заявив, що фракція «Самопоміч» за зміни до Конституції не голосуватиме, доки не буде призначено повторні вибори у Кривому Розі. Депутати від «Самопомочі» почали скандувати: «Кривий Ріг!» і оточили парламентську трибуну, до них підійшли й обранці з інших фракцій .
Володимир Гройсман запросив керівників фракцій провести консультації щодо Кривого Рогу, доручивши продовжувати вести пленарне засідання Першому заступнику Голови Верховної Ради Андрію Парубію. Однак блокування трибуни тривало, і В. Гройсман оголосив перерву в пленарному засіданні до 12-ї години. «Такими методами навряд чи можна щось вирішувати», — сказав глава парламенту. На нараді депутати домовилися обговорити перевибори у Кривому Розі після завершення розгляду питання про зміни до Конституції.
Так, лідер Радикальної партії Олег Ляшко відзначив, що запропоновані зміни до Конституції не призведуть до незалежності та очищення судів, доки судді не призначатимуться на посаду за відкритим конкурсом. А також не відбудеться повне перезавантаження судової системи, щоб не сталося так, як з реформою прокуратури — керівниками місцевих прокуратур призначено людей із старої прогнилої корумпованої системи. Сергій Соболєв (фракція «Батьківщина»), наголошуючи на потребі проведення судової реформи, висловив думку, що залишається не вирішеним питання — яку відповідальність нестиме суддя за неправомірно винесене рішення.
Леонід Ємець (фракція «Народний фронт») зауважив, що треба дати можливість на всі суддівські посади претендувати професійним юристам, які ніколи не працювали у судовій системі й не пов’язані круговою порукою та хабарництвом. «Жоден міжнародний суд не допоможе нам вирішити наші проблеми, — сказав депутат. — Нам потрібен наш, український чесний суддя».
Зрештою, 291 депутат проголосував за направлення проекту змін до Конституції на висновок до Конституційного Суду.
***
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради Володимир Гройсман наголосив на потребі до нового року ухвалити проект закону про Державний бюджет України на 2016 рік, який парламент розпочне розглядати у четвер, 24 грудня. Глава парламенту повідомив, що робоча група продовжує доопрацьовувати головний фінансовий документ і спромоглася обстояти позиції щодо децентралізації, спрощеної системи для бізнесу, зниження єдиного соціального внеску, що сприятиме виведенню з тіні зарплат.
«Усі ми усвідомлюємо, що бюджет більше тактичний, аніж стратегічний, тому, приймаючи його, маємо продовжити роботу, щоб дати чітку відповідь Україні та українцям, як будемо жити у 2016 році, які сфери будуть реформовані», — сказав В. Гройсман. Голова Верховної Ради закликав депутатів до «відповідального компромісу», і у січні — максимум лютому доопрацювати кожну статтю державних видатків.
Після виступів від фракцій Верховна Рада проголосувала за проекти постанов про дострокове припинення повноважень народних депутатів України — Злати Огнєвич (обраної від Радикальної партії Олега Ляшка) та Миколи Мартиненка («Народний фронт») — відповідно до поданих ними заяв.
Сергій Лещенко, Юрій Дерев’янко, Світлана Заліщук, Ірина Суслова.
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман.
Під час блокування трибуни.
Микола Мартиненко склав повноваження народного депутата України.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
