Засідання 24—25 грудня


Як і прогнозував Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, четвергове пленарне засідання розтягнулося мало не на добу. Проте його результатом стало не лише ухвалення Держбюджету на 2016 рік, змін до Податкового кодексу та пов’язаних із бюджетом законопроектів, а й низки інших важливих для держави рішень.


Розгляд проекту бюджету, початок якого попередньо планувався на 17-ту годину четверга, після численних узгоджень, засідань Кабінету Міністрів та Комітету Верховної Ради з питань бюджету, які мали схвалити остаточну редакцію цього документа, розпочався лише о 2-й годині 50 хвилин ночі, а завершився, коли минула 4-та ранку. Тож цього року бюджет ухвалювався не просто «під ялинку», а ще й у Різдвяну для багатьох громадян ніч.


Представляючи остаточний варіант бюджету, міністр фінансів Наталія Яресько повторила уже відомі прогнозовані макроекономічні показники. Зокрема, дефіцит бюджету, як і в попередньому варіанті документа, не перевищуватиме узгоджені з МВФ 3,7% ВВП, а мінімальну зар-плату та прожитковий мінімум впродовж року планується підвищити на 12,5%. «Ми врахували приблизно двадцять змін, які були запропоновані народними депутатами протягом останнього тижня», — сказала вона та закликала підтримати проект бюджету на 2016 рік.

 

 

 

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Сергій Мельник до цього додав, що члени комітету підтримали збільшення на 100 мільйонів гривень видатків на Міністерство закордонних справ (зменшивши на таку суму видатки Міноборони), 42 мільйони гривень вирішено додати Міністерству культури, 200 мільйонів гривень буде спрямовано на відновлення програми із придбання мамографів та УЗД-обладнання тощо. При цьому комітет пропонує Кабінету Міністрів опрацювати подані пропозиції та до 1 березня внести на розгляд Верховної Ради зміни до Держбюджету на 2016 рік.


Під час обговорення представник депутатської групи «Відродження» Віктор Бондар звернув увагу на недотримання урядом строків внесення проекту бюджету. Водночас він зазначив, що оскільки народні депутати внесли сотні поправок, які дозволили зберегти спрощену систему оподаткування та піти на зниження єдиного соціального внеску, частково захистити інтереси аграріїв та домогтися збереження безкоштовного харчування школярів, то депутатська група вирішила проголосувати за бюджет. «Ми розуміємо відповідальність за те, що бюджет має працювати, що пенсії мають бути вчасно виплачені, що має бути зарплата вчителям і лікарям, тому ми розуміємо, що безвідповідальність призведе до того, що бюджет може бути провалений і країна опиниться в прірві», — зазначив він та підкреслив, що в березні наступного року до бюджету мають бути внесені зміни.


Лідер фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко закликав колег навчитися не тільки виголошувати критичні спічі, хоча ніхто не заперечує проти того, щоб знаходити помилки в діяльності Президента, уряду чи самих народних депутатів, але також закладати нову й нову цеглину в українську державу. «Сьогоднішній бюджет стане такою цеглиною. Я йому аплодувати не буду, це дуже важкий бюджет, це дуже важкий Податковий кодекс, це дуже важкий соціальний пакет, але без цього не буде пенсій, зарплат і розвитку підприємництва, а, отже, і перспективи для країни», — наголосив він та закликав рівнятися на Польщу, Чехію, Словаччину, країни Балтії, які подолали аналогічні труднощі і будують гідне життя. «Всі, хто зараз проголосує «за», візьме на себе важку ношу. Але той, хто цього не зробить, ризикує скинути країну в прірву гіперінфляції, анархії і безвідповідальності», — переконував Ю. Луценко.


Представник Опозиційного блоку Юрій Бойко заявив, що фракція за бюджет не голосуватиме, бо він призведе до суттєвого погіршення життя людей. «Головна проблема цього бюджету — це проблема пенсіонерів, тому що немає достатньо коштів у бюджеті для індексації пенсій, а, враховуючи те, що за два попередні роки при 80-відсотковій інфляції була тільки 12-відсоткова індексація і на наступний рік теж закладається 12 відсотків, то ми вважаємо, що 10 мільйонам пенсіонерів буде суттєво погіршено умови життя», — сказав він.


Анатолій Гіршфельд («Воля народу») зазначив, що в умовах, коли ВВП країни за останні два роки скоротився із 174 до 80 мільярдів доларів, очікувати від бюджету високих соціальних стандартів не доводиться. Тож сьогодні всі мають думати над тим, як нарощувати ВВП, щоб не опинитися на узбіччі світового розподілу праці. «Потрібно визначитися з галузями, які будуть локомотивами розвитку, потрібно запроваджувати економічні режими на зразок тих, що запроваджувалися у країнах Східної Європи, щоб виграти битву за інвестиції», — сказав він та, висловивши сподівання, що ці ідеї буде враховано урядом, повідомив, що група проголосує за бюджет.


Про наміри підтримати проект держбюджету повідомив і лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Хоча перед цим він розкритикував уряд як за недотримання процедури розгляду державного кошторису, так і за зміст документа. «Чи є проголосовані сьогодні в парламенті зміни до Податкового кодексу та проект бюджету інструментами розвитку? Ні, вони такими не є, бо не стимулюють розвиток економіки, не підтримують малий і середній бізнес та сільське господарство, не дають країні можливості розвиватися», -підкреслив парламентарій та зазначив, що хоч Радикальна партія перебуває в опозиції до курсу, який веде влада, вона не в опозиції до України. «Ми розуміємо, що Україна повинна бути з бюджетом. Саме тому наша фракція голосуватиме за ваш ганебний бюджет», — сказав О. Ляшко.


Представник «Самопомочі» Альона Бабак заявила, що фракція готова розглядати бюджет лише після детального ознайомлення з ним. Проте, за її словами, навіть побіжний аналіз документа дозволяє побачити в ньому дискримінаційні норми та привілейовані позиції, наприклад, для «Нафтогазу України», побачити, що держава перекладає на роботодавців фінансування заробітної плати мобілізованих та що в умовах зменшення фінансування закупівлі медикаментів для хворих на гепатит і онкозахворювання, водночас пропонується фінансувати реконструкцію Маріїнського палацу. «Ми готові розглянути цей документ в понеділок або у вівторок, а в таких умовах не готові підтримувати цей документ», — заявила вона.


Обгрунтовуючи, чому за проект бюджету відмовляється голосувати «Батьківщина», Юлія Тимошенко підкреслила, що фракція не підтримує пропоновану стратегію розвитку держави на 2016 рік. «При радикальному падінні економіки треба було б усі головні ресурси бюджету спрямовувати на підтримку економіки, але в структурі бюджету на економічну діяльність спрямовується на 30,9 відсотка менше видатків. Нам потрібно було б зараз підтримати культуру, духовність, освіту, а натомість на духовний і культурний розвиток ми маємо мінус 40 відсотків, на освіту — мінус 16 відсотків зі скороченням на 10 відсотків вчителів і взагалі скорочення освітніх закладів», — сказала вона та закликала захищати країну, а не власні інтереси.


Голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак запропонував колегам бути відповідальними та розуміти, що держава повинна увійти в наступний рік з бюджетом. «Народний фронт» підтримуватиме законопроект про Державний бюджет на 2016 рік і закликає всіх проголосувати за те, щоб Україна все-таки стала європейською державою», — сказав він.


Під час відповідей на запитання народний депутат Сергій Лещенко (Блок Петра Порошенка) нагадав, що коли так само о 5-й ранку ухвалювався бюджет на 2015 рік, то прем’єр обіцяв, що це «виняток, бо у всіх цейтнот», та поцікавився, чому голосування знову відбувається о 4-й ранку? Крім того, його непокоїло, чи сплатила компанія «Укрнафта» 1,8 мільярда гривень дивідендів за цей рік. «Ви сказали, що минулого року ми обіцяли не приймати бюджет о 5-й ранку. Ми виконали свою обіцянку і приймемо бюджет о пів на четверту», — віджартувався Арсеній Яценюк. А стосовно дивідендів повідомив, що контракт із керівником «Укрнафти» Марком Роллінзом чітко передбачає зобов’язання з виплати за підсумками 2015 року 1,8 мільярда гривень дивідендів. «До кінця поточного року залишилося декілька днів. Вчора я мав зустріч з керівником компанії «Укрнафта» Марком Роллінзом і попередив його, що невиконання зобов’язання, яке він особисто підписав під час призначення на цю посаду, тягне за собою звільнення з посади і штрафні санкції», — повідомив прем’єр.


Виступаючи після обговорення із заключним словом, прем’єр Арсеній Яценюк подякував народним депутатам за те, що спільна робота дозволила зробити внесені урядом законопроекти кращими. «Хто міг ще декілька років тому сподіватися, що єдиний соціальний внесок, який був і є тягарем для бізнесу, працівника та роботодавця, буде зменшено вдвічі — з 41 до 22 відсотків? Хто міг сподіватись про те, що наша бюджетна децентралізація, яка широко критикувалася, дасть можливість збільшити доходи місцевих бюджетів на 40 відсотків? Хто міг сподіватися, що ми нарешті наведемо лад у питанні як збору, так і відшкодування податку на додану вартість», — запитав прем’єр. Крім того, він повідомив, що було враховано чимало додаткових пропозицій народних депутатів, зокрема, фінансування Міністерства закордонних справ збільшено спочатку на 200 мільйонів гривень, на засіданні комітету додали ще 100 мільйонів, а щойно під час пленарного засідання знайшли ще 24 мільйони гривень. «Я усвідомлюю, що це не найкращий бюджет, але ми можемо витратити тільки те, що заробляємо», — наголосив А. Яценюк та закликав парламентаріїв до подальшої роботи як над бюджетом, так і над податковою реформою та реформою освіти і медицини.
Після цього законопроект про Держбюджет на 2016 рік підтримали 263 народні депутати.


«Думаю, що сьогодні ми розчарували всіх тих, хто хотів для України сценарію дестабілізації. Робота йшла дуже й дуже складно, і цей бюджет не був бюджетом стратегічним, він скоріше тактичний. Тож у нас є багато роботи, яку ми маємо провести. 

 


І я переконаний, що ми зробимо все для стратегічного розвитку нашої держави», — сказав, вітаючи парламентаріїв з ухваленням Держбюджету, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман.


Та спочатку Верховна Рада ухвалила низку пов’язаних із бюджетом законопроектів. Зокрема, таки вдалося дійти компромісу щодо змін до Податкового кодексу, які пропонують нові підходи до оподаткування аграріїв податком на додану вартість, майже повністю зберігають чинну спрощену систему оподаткування, єдиний соціальний внесок для роботодавців зменшується із 41 до 22%, а нинішня ставка для працівників у розмірі 3,6% скасовується взагалі. Законопроект передбачає збільшення акцизів: на пальне — 13%, пиво та вина, крім натуральних виноградних — на 100%, на спирт та алкогольні напої — на 50%, слабоалкогольні напої — на 300%. Також Кабінету Міністрів надається право встановлювати мінімальні ціни на тютюнові вироби та інші новації.


У цілому було ухвалено й інші, пов’язані з бюджетом, законопроекти: про внесення зміни до Закону «Про управління об’єктами державної власності» (щодо отримання державою 30% чистого прибутку держпідприємств); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики); про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності; про внесення змін до Закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків»; про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо узгодження норм Бюджетного кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства) та про внесення змін до додатка № 3 до Закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо видатків Пенсійного фонду України).


Поки народні депутати чекали на остаточний варіант проекту бюджету, також було ухвалено низку інших важливих проектів законів: про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» (щодо вдосконалення правових засад діяльності Нацгвардії) та про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо встановлення порядку передачі кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими органами прокуратури, до Національного антикорупційного бюро України); про публічні закупівлі; про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб; про схвалення рішення Президента про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2016 році для участі у багатонаціональних навчаннях.


Верховна Рада підтримала пропозиції глави держави до закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». За словами представника Президента у Верховній Раді Степана Кубіва, глава держави наполягає, що вимоги до реформованих ЗМІ також мають містити зобов’язання щодо збереження мови видання. Бо інакше, на думку Президента, є ризик зменшення кількості видань державною мовою.


Ще одна пропозиція глави держави полягає в тому, щоб цим законом не регулювалося питання офіційного оприлюднення друкованими ЗМІ нормативно-правових актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають офіційному опублікування.

 

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.