З 1 січня цього року вступила в дію економічна частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині встановлення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ЗВТ). Нагадаємо, що документ підписали ще у червні 2014-го, але, на прохання Росії, для проведення тристоронніх консультацій з метою захисту торговельних інтересів РФ його на рік було відкладено. Та консультаційна метушня, у підсумку, нічим хорошим, крім численних торговельних бар’єрів — заборон та ембарго — з боку РФ, до яких українському виробникові останнім часом не звикати, завершитися і не могла. Віддамо належне: Європа відкрила свої ринки перед Україною ще в травні 2014-го, даючи нам можливість коли не подолати кризу, то принаймні спробувати свої сили на європейському ринку. Тепер настав час і нам відкрити свої кордони для євровиробників.

 

 

ЗВТ з ЄС — перші підсумки


Як прокоментував, на прохання «Голосу України», голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський, спеціальним режимом торгівлі з ЄС уже скористалися майже 35% українських експортерів, а це вірний знак, що Україна має неабиякий потенціал для співпраці з Європою. Утім, якихось екстраординарних змін від запровадження ЗВТ найближчим часом експерти не очікують. Судіть самі: протягом минулого року, незважаючи на дію торговельних преференцій, спостерігалося значне скорочення експорту, в тому числі й до країн ЄС. Експерти пояснюють це аж ніяк не запровадженням ЗВТ, а іншими об’єктивними чинниками. Насамперед називають економічну, політичну, банківську кризу, девальвацію гривні, втрату Україною частини територій, а разом із ними і фізичну втрату частини виробництв, орієнтованих на експорт. Додайте до цього різке падіння світових цін, що також не найкращим чином позначилося на наших виробниках.


— Україна перебуває у стані так званої гібридної війни з РФ, — каже Ігор Бураковський, — а отже, і економічні відносини гібридні. Статистика показує, що десь з першого-другого кварталів 2012 року обсяги українсько-російської торгівлі поступово зменшувалися. І хоча Росія не перестає бути привабливим ринком, все ж за останні кілька років наші виробники відчули, що це ненадійний партнер, який може без попередження запроваджувати обмеження та санкції. У багатьох випадках ці обмеження були безпідставними. Тому багато компаній, що традиційно співпрацювали з Росією, почали шукати і переорієнтовуватися на інші ринки, де є попит на українські товари.


— Сьогодні маємо цілком закономірний результат, — наголошує експерт. — Україна, у відповідь на позицію Росії, скасувала режим вільної торгівлі. Це має стати сильним поштовхом для українських виробників, особливо тих, що залежать від зовнішніх ринків. Очевидно, що найближчим часом вони зазнають певних втрат і матимуть сумний урок, що орієнтація на єдиний ринок, який до того ж надто політизований, як сьогодні Росія, є великою небезпекою. Далі все залежатиме від трьох чинників. По-перше, макроекономічна стабілізація і вихід на траєкторію економічного зростання; по-друге, модернізація економіки; по-третє, запровадження відповідних стандартів ЄС і відповідність цим стандартам українських виробників, що вкупі дасть нам можливість не лише торгувати на ринку ЄС, а й по всьому світу.


Достатку не буде, але... не пропадемо


— Що ж стосується цін на товари з ЄС, то сьогодні вони багато в чому визначаються не так імпортними митами, як валютним курсом. Високий рівень девальвації національної валюти призвів до суттєвого подорожчання долара, а відповідно — й товарів. З другого боку, на тлі економічної кризи люди змінюють структуру свого споживання. Вони відмовляються від елітних чи дорогих товарів та переходять на лінійку товарів середньої або низької ціни, — каже експерт.


І насамкінець про заборону ввезення в Україну з 10 січня цього року російських товарів. Експерти вважають, що асортимент суттєво не зміниться, зникнуть лише суто російські бренди — горілка, пиво, шоколад, цукерки. Але оскільки, за їхніми словами, більшість торгових марок є міжнародними, то після введення ембарго на полицях наших супермаркетів залишаться шоколадні батончики, розчинна кава, пральні порошки звичних нам марок, але їх постачатимуть не з заводів Росії, як раніше, а з країн ЄС. При цьому, сподіваються експерти, товари з Європи коштуватимуть менше, ніж ті, що завозилися із РФ, оскільки Україна скасувала з 1 січня 2016 р. 10% імпортного збору і 10% ввізних мит для ЄС.


Щоправда, для більшої певності, не завадив би контроль за торговельними мережами з боку Мінекономрозвитку та АМКУ.


Підсумовував Віктор БОНДАР.


Мал.  Василя ФЛЬОРКА.