Комітет Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності представив проект Стратегії розвитку банківської системи України на 2016—2020 роки. Документ передбачає стабільність національної валюти і банківської системи та економічне зростання.

 

Проект стратегії розробили народні депутати, експерти у сфері монетарного, валютного та банківського регулювання, а також громадські організації, науковці. «Це базовий проект і наша мета — продовжити публічну дискусію та дійти до конкретних програм і законопроектів. Закликаю всіх небайдужих надсилати зауваження та пропозиції», — сказав під час презентації проекту стратегії голова комітету Сергій Рибалка.
За його словами, впродовж останніх двох років ні уряд, ні Національний банк так і не спромоглися показали своє бачення стратегічних цілей — забезпечення прискореного економічного зростання та кардинальної зміни структури економіки. Також не розроблено плану довгострокових заходів для відходу від сировинного статусу економіки. 


«Нам потрібна система кредитних, податкових, інфраструктурних та інших стимулів, щоб інвестору було вигідно працювати в Україні, а капіталу — модернізувати виробництво, йти із сировинних галузей у високотехнологічні. Досить експортувати лише залізну руду, ліс-кругляк чи зерно. Треба наполегливо повертати високі позиції в експорті машинобудування», — наголосив 
С. Рибалка.


Голова комітету зауважив, що напередодні обговорення заступник голови НБУ Владислав Рашкован запитував, навіщо ініціювати написання стратегії, адже існує Комплексна програма розвитку фінансового сектору до 2020 року. «Я йому відповів: програма не містить ключових цілей щодо зміни структури економіки. Там є лише згадка про необхідність стимулюючої податкової реформи. Важливі пріоритети програми не виконуються.

Задекларовано стимулювання конкуренції та забезпечення рівноправності учасників фінансового сектору. Проте курс НБУ на зменшення кількості банків суперечить цьому. Як можна говорити про довіру між учасниками фінансового сектору та регуляторами, коли банкіри скаржаться комітету на дії НБУ, оскільки бояться публічно висловлювати свою позицію. Експерти заявляють про використання Нацбанку в якості інструменту для чергового переділу власності. Як у такій атмосфері виникне довіра», — запитав С. Рибалка.


Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк також підкреслив, що Стратегія розвитку фінансового сектору має передбачати збільшення фінансової глибини економіки і забезпечення реального сектору належним фінансуванням. «А натомість бачимо підвищення облікової ставки й істотне зменшення частки позикового фінансування як механізму забезпечення капітальних інвестицій», — сказав він та зауважив, що якщо у 2007—2008 роках така частка становила приблизно 15—16, то сьогодні лише 7 відсотків. «Тоді капітальні інвестиції сягали понад 50 мільярдів доларів, а нині — 11,5 мільярда доларів. Це вказує на те, що без зміни грошово-кредитної політики, її переорієнтації на обслуговування реального сектору економіки, спрямування фінансової політики держави на перехід від сировинних видів діяльності до розвитку інноваційних виробничих галузей Україна не матиме європейського майбутнього», — наголосив глава комітету.


На його думку, щоб забезпечити страхування, гарантування та здешевлене кредитування, потрібно створити Експортно-кредитне агентство, а для залучення дешевих довгих коштів для реального сектору економіки — Національний банк розвитку.


Натомість заступник голови Нацбанку Олег Чурій вважає, що в найближчі декілька років створення Експертно-кредитного агентства недоцільне через низький рейтинг України, який фактично знецінює державні гарантії за кредитами приватного сектору. Також НБУ вважає, що заплановане підвищення цін і тарифів не завадить уповільненню інфляції, оскільки її зниження до 12 відсотків цього року і 8 відсотків наступного враховує заплановане приведення цін на газ і тарифів на послуги житлово-комунального господарства до ринкових рівнів.