Комітет Верховної Ради з питань бюджету в повному складі висадився на Херсонщині, щоб оцінити, в які проекти доцільніше вкладати кошти. І перший такий об’єкт побачили, тільки-но зійшовши з трапу пасажирського літака, адже аеропорт обласного центру за два роки після свого відновлення заслужено отримав статус міжнародного. Тут уже встановлено нові навігаційні системи, відремонтовано сам аеровокзал, але для прийому аеробусів треба розширити та подовжити злітно-посадкову смугу, облаштувати сучасні руліжні доріжки та перон, добудувати вантажний термінал.
Загальна вартість робіт становить 49,2 мільйона гривень, з яких 44,2 мільйона мають надійти з Фонду регіонального розвитку держбюджету. Народні депутати підтвердили, що рух коштів тримають на контролі, адже повітряні ворота краю, за висловлюванням парламентарія від Херсонщини Андрія Гордєєва, є «точкою росту» для всього регіону, що стане важливим чинником для «розморожування» економіки.
Та набагато складніше буде довести до пуття ще один проект, життєво важливий для розвитку інфраструктури Херсона. Це мостовий перехід через залізничні колії, який має з’єднати кілька густонаселених мікрорайонів обласного центру — фактично, дві його половини. Чекати, поки він запрацює, городяни вже просто втомилися, адже цей шляхопровід пропускною спроможністю дві тисячі транспортних засобів на годину вже став довгобудом-рекордсменом. У генеральному плані міста він позначений з 1986 року, а за три роки розпочалося його проектування. Власне, до будівництва дійшло тільки чотири роки тому. Та воно як почалося, так і закінчилося: з необхідних 197 мільйонів гривень на той час виділили тільки 55 мільйонів, а з тих 55 освоїли лише 21 — решта розчинилося в невідомості, а Херсон досі залишається без зручної і вкрай потрібної транспортної розв’язки.
Тепер вартість проекту знову довелося перераховувати з поправкою на інфляцію. Як повідомив начальник міського управління капітального будівництва, завершення багатостраждального довгобуду коштуватиме ще 400 мільйонів гривень. Цю суму найближчим часом навіть державна скарбничка «не потягне», однозначно висловився голова Комітету з питань бюджету Андрій Павелко. Але поетапно продовжити роботи цілком можливо.
Цьогоріч, приміром, заплановано прокласти першу ділянку мостового переходу, який «наблизить» спальні житлові масиви Суворовського району до великих торговельних центрів та зон відпочинку Дніпровського. Це забере з державного та місцевого бюджетів майже 50 мільйонів гривень, та воно того варте. Бо розвиток інфраструктури не тільки додасть людям зручностей, а й створить нові робочі місця.
Члени парламентського Бюджетного комітету переконані: гроші в підйом економіки сусіднього з окупованим Кримом регіону треба планомірно вкладати ще й тому, щоб він став прикладом, як можна жити в демократичній процвітаючій державі.
Питання лише в тому, щоб гроші платників податків, виділені на глобальні для області проекти, не розтягли, як це сталося за режиму Віктора Януковича. Ефективними «ліками» від корупційної напасті народні депутати в цьому разі вважають участь у будівництві місцевих підприємств. Громаді буде легше їх контролювати і вона знатиме, з кого конкретно спитати — виконавці не сховаються за розпливчастими назвами всіляких ТзОВ, ПП і ПАТ. Адже всім нам, а не тільки депутатам, треба спільно вчитися ефективно витрачати народні гроші.
