Укр | Рус
Прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе підтримує рішення американського президента Дональда Трампа скасувати саміт між США та Північною Кореєю Генпрокуратурою повідомлено про підозру колишньому працівнику ПМОП <<Беркут>> У Верховній Раді триває семінар «Етичні стандарти посадових та обраних осіб: США та країни Європи» ООС: зведені дані 25 травня 2018 Збиття МН17: Bellingcat назвали ім’я офіцера РФ, що керував <<Буком>>... Впав дуб <<Пізанська вежа>> Голова Верховної Ради України А.Парубій 25-27 травня перебуватиме з візитом у Грузії, де візьме участь в урочистій церемонії, присвяченій 100-річчю Першої Демократичної Республіки Грузії <<Година запитань до Уряду>> (відео) Російські правозахисники і громадські діячі на зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном у Санкт-Петербурзі закликали його стати посередником між Росією і Україною щодо долі Олега Сенцова Допомогли <<Інтерполу>> знайти вкрадений мотоцикл Навчали студентів діагностики та лікування мовчазних пацієнтів Класики залишилися б задоволеними На Рівненщині восьмеро людей мають статус постраждалих від торгівлі людьми Баскетбол. Оголошено розширену заявку національної команди Інвестиції та інновації - запорука розвитку регіону
Загрузка...
Голосування
Чи підтримуєте ідею запровадження донорства органами людини в Україні?

Голосувати

Чи згодні ви стати донором органів післі своєї смерті?

Голосувати

Як ставитеся до того, що багато європейців відмовляються їхати на фінал Ліги чемпіонів УЄФА в Київ через захмарні ціни на житло та проїзд?

Голосувати
На головну
19.05.2016

Непродумані реформи — шлях до знищення освіти

Ірина ГРИГОРЬЄВА.

— вважають представники освітянської спільноти південних регіонів України, які взяли участь в роботі виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти, що відбулося нещодавно в Миколаєві

Провідною темою засідання (на знімку) було визначено регіональні аспекти забезпечення функціонування та якості дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної і вищої освіти. Проте суто місцевої проблематики, як і переможних реляцій, якими зазвичай «грішать» освітянські заходи, того дня у виступах майже не звучало.

Натомість звучала тривога. Українська освіта нині стоїть на порозі кардинальних змін у всіх її ланках. Судячи з виступів представників регіональних навчальних закладів, усвідомлення необхідності освітніх реформ, зумовлених тими глобальними процесами, що відбуваються в світі, сьогодні є навіть у найвіддаленішій глибинці. Уже з власного досвіду освітяни розуміють: якщо нині наша освіта не спроможеться дати гідну відповідь тим викликам, які постали перед суспільством, українська молодь й далі виїжджатиме в пошуках гідної долі за кордон.
Проте це не перша освітня реформа з часів набуття нашою країною незалежності. Мало не щороку щось змінювалося, чиновники кидали освіту з однієї крайнощі в іншу, а в результаті, за великим рахунком, усе звелося до скорочення фінансування і взагалі погіршення якості освітніх послуг. Як зазначали педагоги, поліпшення жодна ланка освіти чомусь так і не відчула.
Тому тепер, коли готуються до прийняття базовий закон України «Про освіту» та ціла низка спеціальних законо-проектів, освітяни висловлювали занепокоєн-ня тим, що реформування галузі через свою непродуманість знову не дасть очікуваного результату. Натомість лише розбалансує наявну систему, а то й узагалі призведе до її знищення.
Тим паче поки що, як зазначали представники освіти, маємо здебільшого негатив: невчасно видані дипломи, недовезені підручники, незакуплені автобуси. А ще — шалену купу звітів, покладену на плечі керівників навчальних закладів. Так, за словами начальника управління освіти Южноукраїнської міської ради Юрія Сінчука, від освітян сьогодні вимагають звітувати навіть про подолання бідності в Україні. «Ми не можемо з’ясувати, на якому рівні воно вимагається — на рівні міністерства чи місцевому. Однакова звітність надається управлінню соцзахисту, управлінню молоді, культури та спорту, службі у справах дітей тощо. Сьогодні в мене в міськуправлінні освіти працюють 54 працівники, з яких 34 — це звітувальники», — зазначив Ю. Сінчук.
У своєму виступі він зумів досить дотепно «препарувати» більшість проблем освітньої галузі і запропонувати власне бачення шляхів їх розв’язання, за що отримав майже театральні оплески від присутніх у залі колег. Зокрема, управлінець з Южноукраїнська пропонував хоча б частково поширити освітню субвенцію на позашкільні навчальні заклади, не допустити у процесі за-провадження 12-річки перевантаження освітніх програм, повернутися до практики єдиного підручника тощо.
Мало не в кожному виступі освітяни, звертаючись до членів комітету та представників профільного міністерства, які також брали участь у засіданні, вимагали реформувати галузь свідомо, послідовно і виважено. І просили чиновників під час прийняття рішень дослухатися до думки тих, кому впроваджувати їх у життя. Адже з київських пагорбів, зазначали вони, не завжди видно, як живуть регіони, з якими проблемами щодня стикається звичайна школа у глибинці.
Наприклад, директорка Херсонської ЗОШ №56 Світлана Микитюк уже сьогодні прогнозує спротив, який зустріне в суспільстві впровадження вимоги про відокремлення старшої школи. «Як відокремити старшу школу у «спальному» мікрорайоні? Батьки зранку йдуть на роботу, а старша дитина йде до школи і веде молодшу. Як бути, якщо це будуть різні території? Тому ми просимо під час внесення змін стосовно відокремлення старшої школи передбачити перехідний період для врахування особистих інтересів батьків та їхніх дітей, які навчаються в різних типах освітніх закладів», — запропонувала вона.
«Ми не заперечуємо необхідність змін, — наголосила у своєму виступі завідувач кафедри математики та методики її навчання Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Ушинського Світлана Скворцова. — Але всі зміни мають бути обґрунтовані, перевірені на експериментальних майданчиках, і лише після отримання позитивних результатів, після обговорення вони можуть бути запроваджені у практику».
Та поки що запропоновані реформи викликають в освітянському середовищі більше запитань, ніж відповідей. Зокрема, педагогів турбує, як запровадження 12-річки корелюється з демографічною ситуа-цією в країні, яка роль у системі освіти буде відведена коледжам і технікумам, чи чекати на реальну підтримку від держави молодим науковцям, чи буде колись у українського вчителя пристойна зарплата тощо.
Обговорювали також недоліки концепції оптимізації мережі навчальних закладів, долю позашкільної освіти, відсутність доступу до якісної освіти дітей-інвалідів, а також законодавчі «пастки», які заважають залучати в освіту додаткові кошти.
Адже, окрім того, що реформи мають бути добре продумані, з чітким розумінням наслідків, вони ще повинні мати достатнє фінансове забезпечення, вважають освітяни. Зокрема, цю тему зачіпали у своїх виступах керівники департаментів освіти та науки Миколаївської та Херсонської областей Алла Веліховська та Євген Криницький.
Узяти для прикладу хоча б програму створення опорних шкіл. Ідея і мета оптимізації шкільної мережі цілком зрозуміла, але чи запитував себе бодай хтось: а як за відсутності транспорту сільська дитина добереться до такої школи, адже відстань інколи сягає понад 60 кілометрів? Якщо Миколаївська обласна рада змогла виділити 19 мільйонів гривень і закупити 16 шкільних автобусів, то на Херсонщині місцеві бюджети ледь нашкребли на дев’ять.
І до початку навчального року за нинішніх умов місцеві громади навряд чи зможуть знайти потрібні кошти, вважає начальник освітнього департаменту Є. Криницький. На його думку, зниження норми участі місцевих бюджетів у співфінансуванні програми «Шкільний автобус» з 50 до хоча б 30 відсотків сприяло б розв’язанню цієї проблеми.
А загалом українська освіта, вважають освітяни, давно потребує нових, сучасних підходів до фінансування. Про те, як залучити на ринок освітніх послуг кошти реального сектору економіки та завдяки інвестиціям підвищити якість освіти, дискутували учасники окремої наради ректорів вищих навчальних закладів південних областей, що відбулася в рамках засідання профільного парламентського комітету. Свої пропозиції з цього приводу, викладені на 50 сторінках, керівники вишів передали парламентаріям.
Цього ж дня члени комітету разом із представниками Академії педнаук та МОНУ відвідали кілька навчальних закладів міста та зустрілися із представниками ПТНЗ, які закликали їх зважити на велику соціальну роль системи профетхосвіти і не допустити її знищення. Як справедливо зазначив один із учасників зустрічі, директор Новоодеського професійного аграрного ліцею Василь Українець, «криза в економіці мине, і країні знову стануть потрібні робітничі кадри».
Таким, досить насиченим, видався день парламентаріїв у Миколаєві. Проте, як вважає народний депутат від Миколаївщини Тарас Кремінь, виїзні засідання парламентських комітетів у регіони — це унікальна можливість тримати руку на пульсі життя. Окрім того, такі широкі дискусії у професійному колі, на його думку, є «найкращим способом знайти консолідовану відповідь на виклики часу».
«Нам із колегами було цікаво послухати думку освітян, котрі впроваджуватимуть норми законів, які ми приймаємо. Бо приймати закони через спротив цих людей, приймати закони, які не мають відповідного забезпечення, — це шлях в нікуди. Саме тому в проекті рішення комітету ми записали, що МОН повинно надати аналітику щодо економічного, юридичного та фінансового забезпечення впровадження освітніх законів. Не можна приймати такі надважливі закони наосліп. Лише дослухавшись до пропозицій освітян, ми разом із МОН зможемо закласти всі необхідні сутності для стовідсоткової імплементації законопроектів», — сказав у коментарі місцевим ЗМІ перший заступник голови Комітету з питань науки та освіти Олександр Співаковський (на знімку).

За його словами, за підсумками виїзного засідання буде розроблено рекомендації як для Верховної Ради, так і для уряду, зокрема Міністерства освіти та науки України.

Фото надано прес-службою народного депутата О. Співаковського.

Всі статті рубрики На головну