Укр | Рус
Бокс. Чемпіонська «машина» Джошуа нокаутував Повєткіна в сьомому раунді! Спортивна гімнастика. Дзвінке повернення Верняєва! Футбол. Чергова поразка «Арсеналу» Від загострення відносин між Угорщиною та Україною виграє лише Росія - Климпуш-Цинцадзе Китай і Ватикан підписали історичну угоду щодо єпископів Чиста лікарня безпечна для пацієнта: це можливо і в Дубровиці Футбол. «Леви» між собою не виявили сильнішого Вихованець Рівненського клубу «Ліга Чемпіонів» здобув срібло на чемпіонаті світу з кікбоксингу У Рівному поліцейські викрили аферистку, яка ошукала чотирьох власників ресторанів ОБСЄ: Біля кордону з РФ знову помітили колону вантажівок Бойовики за добу сім разів обстріляли позиції ООС — штаб ОБСЄ: Попри "шкільне перемир'я", обстрілів побільшало на 30% Метою тиску Угорщини на Україну може бути отримання дивідендів від Росії - МЗС Порошенко: Санкції - єдиний засіб впливу на агресора, і вони працюють Кількість загиблих унаслідок аварії порома у Танзанії зросла до 207
Загрузка...
Голосування
Чи стежите ви за курсом валют?

Голосувати

Чи довіряєте ви українським банкам?

Голосувати

На вашу думку, який найкращий метод зберегти заощадження?

Голосувати

На що ви витрачаєте найбільшу частку місячного бюджету?

Голосувати

Чи вдається вам щомісяця заощаджувати?

Голосувати
На головну
21.05.2016

Освячена іменами Грушевського і Вернадського

До 85-ліття Національної академії аграрних наук України

 

Уперше ідею створення науково-освітньої Української академії хліборобства та лісівництва обговорено на І Всеукраїнському аграрно-економічному з’їзді в жовтні 1917 р. під головуванням М. Грушевського. Але зміна політичного режиму в Україні завадила реалізувати цей проект.

За часів гетьмана Скоропадського в дискусії про заснування Української академії наук академік В. Вернадський у її структурі планував створити відділення прикладного природознавства, яке б опікувалося науковими проблемами земельних, водних і лісових ресурсів. Згодом від ідеї відмовилися і включили цей напрям («сільськогосподарську біологію») до фізико-математичного відділення створеної в листопаді 1918 р. УАН.

Використавши краще із світового досвіду, Вернадський запропонував створити єдиний координуючий орган ведення галузевої науки у вигляді Сільськогосподарського вченого (наукового) комітету України. Вернадський став і першим головою комітету.

Після встановлення радянської влади на українських землях було зроблено перший крок до переходу на державне бюджетне фінансування галузевого дослідництва, яке функціонує донині

Згідно з Декретом РНК УСРР від 31 січня 1921 р., всім органам влади, крім Наркомзему, заборонялося втручатися у роботу дослідних установ. При Наркомземі УСРР створюється спеціальний дослідний відділ у складі 4 осіб, а потім — Всеукраїнське бюро з дослідної сільськогосподарської справи на чолі з Б. Рожественським. На осінь 1922 р. кількість галузевих дослідницьких інституцій досягла 51 установи.

Двадцяті роки ХХ століття були для нашої інтелігенції часом сподівань на рівноправ’я для всіх народів Союзу. Це стосувалося й галузевого дослідництва. Серед новацій цього періоду — крайова організація ведення сільськогосподарської дослідної справи, в першу чергу за територіальним підходом, а потім — з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов. Уже тоді завдяки таким ученим, як В. Сазанов, С. Кулжинський, О. Яната, Г. Махов, Д. Віленський, М. Вольф, було досягнуто значних здобутків. Серед них — відпрацьовані системи сівозмін для різних типів ґрунтів з урахуванням спеціалізації регіонів, створення першої синтетичної 25-верстової ґрунтової карти України, обстеження меліоративного фонду, розробка української сільськогосподарської ботанічної класифікації тощо.

Радянська влада готувалася будувати «світовий комунізм», для цього мілітаризувала країну й організовувала колгоспи. Саме тоді аграрна наука отримала академічний статус, і 22 травня 1931 року постала Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук (український аналог московської ВАСГНІЛ).

У червні 1931 р. Наркомзем УРСР затвердив статут академії, президента академіка О. Соколовського та структуру. Протягом 1931—1933 рр. до її складу входили чотири сектори: урожайності та техпрому, механізації, пропаганди та науково-технічний. На 1933 р. у структурі ВУАСГН налічувалося 12 секторів.

ВУАСГН першою серед галузевих академій країни сформувала тематичний план науково-дослідних робіт. Переважна більшість зі ста задекларованих дослідницьких тем не втратили актуальності донині. Тоді в системі Академії працювало 1 811 осіб, із них 310 — науково-керівних кадрів, 888 — старших і молодших фахівців, 448 — аспірантів. Вони займалися науковим забезпеченням в Україні 75% колективізованих селянських господарств, або 5 млн. га території. Держава асигнувала 13 792 000 крб. на операційні видатки і 18 742 000 крб. на капіталовкладення. Ця цифра в 1932 р. збільшилася на 7—7,5 млн. крб. Серед найвизначніших здобутків академічної галузевої науки в цей період слід виділити проведення агроінвентаризації ґрунтів республіки і їх широкомасштабне вапнування, а також обстеження і картографування у 3- та 10-верстовому масштабі територій усіх регіонів українських земель, що входили на той час до складу СРСР, які здійснив Всеукраїнський НДІ ґрунтознавства.

Однак невдовзі ВУАСГН стала заручницею політики. Саме Академію влада звинуватила у причинах голоду 1932—1933 років. Мовляв, голод виник через недоліки в роботі вчених! Майже весь керівний склад Президії на чолі з першим віце-президентом А. Сліпанським був репресований. Про це сталінський намісник Постишев звітував у листопаді 1933 р. на пленумі ЦК.

Це був вирок для Академії. Той самий Постишев через Постанову НКЗ УРСР від 16 квітня 1934 р. «Про організацію колгоспних хат-лабораторій» ініціює появу нової, небаченої у цивілізованому світі, організації галузевого дослідництва — колгоспної дослідної справи. 1936 р. для координації діяльності хат-лабораторій у Києві створюється Всесоюзний науково-дослідний інститут наукових методів посіву на чолі із соратником Трохима Лисенка Д. Камищенком. В кінці 1936 р. кількість хат-лабораторій в Україні досягла 9 607 на 27 395 існуючих колгоспів. Однак передбаченого другим сталінським п’ятирічним планом значного підвищення продуктивності полів і ферм досягти так і не вдалося.

Після ліквідації академії, уже восени 1935 р., загальне керівництво галузевим дослідництвом було покладено на наркома землеробства УСРР, а організаційні, фінансові та кадрові питання здійснював сектор наукових установ у складі 20 співробітників. Зрозуміло, що без учених таки важко було обійтися. Серед науково-дослідних установ Наркомзему УСРР лишалося 10 інститутів, 11 дослідних станцій, 7 обласних дослідних станцій. А 1938 року кількість галузевих дослідних установ становила вже 165 одиниць.

Наприкінці 1939 року Наркомат землеробства став найбільшим в УРСР. Його апарат було реорганізовано за виробничо-територіальним принципом і створено 7 виробничо-територіальних управлінь: 1) Центрального Лісостепу; 2) Східного Лісостепу; 3) Півдня (сюди входила і Молдавська АССР); 4) Південно-східне; 5) Полісся; 6) Північно-західне ; 7) Західного Лісостепу. У 1940 р. заговорили про відновлення роботи Академії, проте завадила війна.

Новий етап в історії академічної галузевої думки розпочався після війни. Найбільший організаційний вплив «Велика академія» в житті галузевої академічної науки відіграла саме в період 1945—1956 рр. Кількість галузевих дослідницьких інституцій станом на 1 січня 1947 р. становила 129 одиниць. Завдячуючи самовідданій праці 14 академіків та 17 членів-кореспондентів Відділення сільськогосподарських наук АН УРСР, Рада Міністрів України 30 грудня 1956 р. своєю Постановою №1556 вдруге відновлює Академію — у вигляді Української академії сільськогосподарських наук на чолі з академіком АН УРСР П. Власюком. Створюються 22 інституції, і знову офіційно відновлюється обласна організація ведення галузевого дослідництва. За своєю організаційною побудовою УАСГН нагадувала АН УРСР. Однак була суттєва відмінність: в її структурі існувала навчальна частина для підготовки фахівців сільського господарства. Іншою суттєвою відмінністю стало те, що вперше відбулися вибори президента та його заступників, а не призначення «згори». І головна відмінність — вперше відбулися вибори академіків і членів-кореспондентів УАСГН. Завдяки цьому академія швидко стала дієвою координуючою організацією у розробці практичних і теоретичних основ розвитку сільського господарства.

Серед найвагоміших результатів — обстеження ґрунтів України протягом 1957—1960 рр. на площі 13,1 млн. га та складання ґрунтових карт і рекомендацій для 8 716 колгоспів та 138 радгоспів.

Утім, УАСГН знову стає заручником примх вождів. Постановою ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР №487 від 4 травня 1962 р. її знову ліквідували. Відновили Відділ сільгоспнаук при АН УРСР. Другий термін перебування галузевої академічної думки в лоні «Великої академії» тривав до 1970 р.

Аж у січні 1970 р. було створено Південне відділення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. Леніна, яке зобов’язало Міністерство сільського господарства СРСР передати в підпорядкування академії 19 науково-дослідних інститутів. Пізніше, з метою усунення відомчих бар’єрів між науково-дослідними установами аграрного профілю, комплексного підходу до наукового забезпечення всіх галузей АПК Постановою Ради Міністрів УРСР №279 від 22 вересня 1990 р. було засновано Українську академію аграрних наук (УААН). До цього аграрні наукові установи були розпорошені в 14 міністерствах і відомствах.

За часи Незалежності організаційна структура академії постійно вдосконалювалася. Так, у 1996 р. створено науково-методичні центри, а 1998-го., для дієвішого впливу аграрної науки на розвиток галузі, утворено регіональні центри наукового забезпечення агропромислового виробництва.

Значні успіхи та міжнародне визнання Академії дали підстави Президенту України В. Ющенку 6 січня 2010 р. надати УААН статусу національної.

Від 2011 р. НААН вступила у новий етап організаційного реформування. Створено сім зональних науково-інноваційних центрів: 1) Кримський; 2) Північно-Степовий; 3) Південно-Степовий; 4) Лівобережно-Лісостеповий; 5) Правобережно-Лісостеповий; 6) Поліський; 7) Карпатський.

На 1 січня 2016 р. НААН налічувала: 101 академіка, 103 члени-кореспонденти, 63 іноземні та 28 почесних членів академії. Академія має 6 галузевих відділень: 1) землеробства, меліорації і механізації; 2) рослинництва; 3) ветеринарної медицини, 4) зоотехнії; 5) аграрної економіки і продовольства, 6) наукового забезпечення інноваційного розвитку. До НААН входять 9 національних наукових центрів, 30 інститутів, 7 науково-дослідних станцій, Біосферний заповідник «Асканія-Нова», 147 державних підприємств дослідних господарств. В академії працюють близько 20,1 тис. осіб, із яких у наукових установах — понад 7,9 тис. Щороку установи НААН співпрацюють з профільними інституціями, організаціями і фірмами з 35—55 країн; виконують понад 300 спільних проектів, з яких 20 і більше грантів.

 

Віктор Вергунов, член-кореспондент НААН, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН.

Всі статті рубрики На головну