Нинішньої весни в дніпропетровському оперному театрі відбулася прем’єра нової версії опери Джузеппе Верді «Травіата». Ідея постановки належала головному режисерові театру Юрію Вікторовичу Чайці. Сам він не дожив до прем’єри всього півтора місяця...
Уперше ця постановка в нашому театрі пройшла ще в 1978 році. Здійснив її молодий режисер-дебютант Юра Чайка. Він починав у цих стінах з «Травіати»... нею й завершив свій шлях. Щоб стартувати з такого складного твору, потрібна авантюрна жилка. Але режисер відмінно впорався із завданням, і прем’єра тоді пройшла з аншлагом. І от Юрій Вікторович вирішив знову звернутися до цього твору, але вже в новій редакції. Він довго виношував задум, шукав нові художні й змістові рішення. Роботу почав два роки тому. Постійні репетиції, безсонні ночі, перероблення вже зробленого... Усе це позначилося на здоров’ї режисера. Але він не припиняв репетицій, поки не потрапив у реанімацію. На щастя, Чайка знайшов гарного помічника — молодого режисера харківського оперного Олексія Дугінова. Передав йому всі свої задуми, ідеї. Олексій репетирував, поки Юрій Чайка був у лікарні, звідки так і не повернувся... Але душа його може бути спокійна. Молодий режисер виявився гідним учнем.
Прем’єра — немов пам’ятник метру від його артистів. Може, і не всі ідеї вчителя Олексію вдалося втілити, до того ж він привніс і щось своє. Але постановку тепло прийняли глядачі. У виставі два склади: один — молоді дебютанти разом з досвідченими виконавцями, у другому — артисти, котрі вже відбулися. На великій сцені дебютував студент ІІІ курсу Харківської консерваторії Марко Сердюк у ролі Альфреда Жермона й молода співачка Маріанна Рябошлик, випускниця Дніпропетровської консерваторії, у ролі Віолетти Валері. Це перша велика роль солістки, яку, до того ж, вона готувала самостійно. Роль вийшла досить виразною. Партію батька Альфреда виконував заслужений артист України Олександр Сергєєв. Йому, досвідченому майстрові, вдалося підтягти молодого співака, і в них складалися досить цікаві дуети. Взагалі, молодих на сцені підтримували старші колеги й виставу глядачі дивилися з інтересом.
Другий склад — це вже більш зрілі співаки й артисти. Головну партію Альфреда Жермона виконував соліст театру, провідний майстер сцени Тимур Парулава, партію Віолетти — солістка опери Олена Самойлова, чудове сопрано. На роль батька був запрошений соліст львівської опери Орест Сидор. Із цим складом вистава отримала інший, яскравий відтінок. Тут зріліші голоси, більший досвід роботи на сцені, яскравіші й виразніші складні моменти. Дуже проникливо звучав дует Альфреда й Віолетти; повні трагізму, болі й розпачу сцени пояснення Альфреда з батьком, Віолетти з Жермоном-старшим; або ж повна страждання сцена на карнавалі в ІІІ дії. Але найяскравіше була виконана Оленою Самойловою фінальна сцена, коли її героїня прощається з коханим і йде в нікуди. Зал просто плакав.
Тут автор постановки пішов не по традиційному шляху. Він знайшов своє вирішення цього епізоду, цікавіше, що й відповідає задуму Верді. Ще більше трагізму надає скульптура скорботи й туги на задньому тлі в ІV дії. Вона начебто плаче разом з усіма. А коли героїня вмирає, в усі боки розлітається осіннє червоне листя як символ чогось, що йде назавжди. Це задум Юрія Вікторовича, який його наступник вдало втілив. Уся постановка побудована на символах і знаках. Це й картини Веласкеса на заднику й авансцені в перших трьох діях, що ніби символізують ледарство, хмільний одур від суцільних бенкетів і карнавалів. І безперервна карткова гра в ІІІ дії, що дає зрозуміти: усе життя — гра, але кожний грає за своїми правилами. І звичайно, чудові костюми, декорації — робота художника Дар’ї Білої. Костюми молода художниця створювала самостійно, не вдаючись ні до яких зразків. Чудовою була й хореографія (засл. арт. України Олег Ніколаєв). І всіх дуже вразив симфонічний оркестр театру під управлінням засл. діяча мистецтв України Юрія Пороховника.
Дніпропетровськ.
Справа налево: барон — засл. арт. Украины Владимир Гудзь, Виолетта — солистка оперы Марианна Рябошлык, маркиз — солист оперы Александр Прокопенко, Альфред — солист оперы Марк Сердюк.
Фото надане театром.
