Кілограм равликової ікри коштує понад тисячу доларів
Незвичну справу започаткував на Вінниччині підприємець Дмитро Бутенко — в орендованому саду вирощує харчових равликів.
Чому в саду? Бо молюскам потрібна волога. Гілля старих дерев дає тінь навіть у спекотні дні. Висока трава захищає равликів від їхніх ворогів — найчастіше на них полюють птахи, пробивають дзьобом мушлю і дістають делікатесне м’ясо. Чим зацікавила підприємця така екзотика, адже спочатку, зізнається, планував створити кролячу ферму? Чи є перспектива у розведенні молюсків? Відповіді на ці та низку інших запитань кореспондент «Голосу України» дізнався під час розмови з Дмитром Бутенком.
Кролі поступилися молюскам
Для створення ферми з вирощування кролів Дмитро Бутенко викупив старий свинарник в одному із сіл Козятинського району. Від приміщення залишилися тільки стіни. «Насправді це те само, що будувати з нуля, — розповідає Дмитро. — Приваблювало інше — будівля розташована за межами села. Найважливіше — в екологічно чистому місці. Пухнасті вухані дуже делікатні тварини. Коли радився з фахівцями, застерігали від можливих масових падежів. Уникнути цього можна не тільки завдяки ретельному догляду, а й за належних умов розташування ферми.
Уже був проект майбутньої кролеферми. Зробили розрахунки фінансових затрат... Однак економічна криза 2008 року перекреслила всі наміри. Одне слово, від делікатесного м’яса кролів довелося відмовитися.
— Якось в одному з київських магазинів, де продають морепродукти, звернув увагу на равликів, — продовжує співрозмовник. — Зацікавила ціна. Вона була дуже висока! До того доводилося чути, що французи не можуть наїстися цим делікатесом. Але не міг подумати, що він так дорого коштує.
Тонни літератури «перелопатив» після того пан Дмитро. Здається, дізнався про молюсків дуже багато. А ще — спілкувався з науковцями. Вивчав ринок. Дійшов висновку, що вирощування харчових равликів — це та ніша, яку ще не встигли заповнити ділові люди. Перші два ящики молюсків — равликів виноградних — завіз з Латвії. Саме з цього почалася так звана равликова ферма.
Для кого морква — віагра?
Старий сад неподалік Козятина став місцем розведення харчових равликів. Тут підприємець вирощує поширений вид — равлика виноградного. Каже, у народі його ще називають садовим. Звертає увагу, що якраз виноградне листя молюскам не смакує. Пояснює: назвали їх так тому, що на цьому листі вперше виявили молюсків.
Між рядами дерев стоять дерев’яні естакади. Поруч — натягнута сітка. Все це обліплено равликами. Багато їх можна побачити у траві. «На основі наших спостережень можна писати наукову роботу, — каже Дмитро. — Багато чого робимо, як мовиться, методом спроб і помилок. Наприклад, звернули увагу, що молюскам неабияк смакує морква. І не просто смакує. Після того вони починають активно паруватися. Ми називаємо такі сцени подружніми іграми. Що ще їдять? Листя капусти, шпинату, фрукти, зокрема яблука, і навіть апельсин з’їдають. Від харчування залежить якість м’яса. Це також наше спостереження. Якщо вирощувати на одній тільки траві, що росте в саду, тоді м’ясо буде жорстким та ще й з гірчинкою. І зовсім інший смак матиме, коли підгодувати молюсків згаданими вище рослинами чи фруктами».
Ще один клопіт — запобігання захворюванням. Підприємець звернув увагу, що здорові молюски можуть захворіти навіть від контакту з мертвим равликом. Тому двічі-тричі на тиждень наймані робітники обходять територію і підбирають неживих молюсків. Найчастіше вони гинуть через те, що птахи клюють мушлю. Одночасно робітники відбирають так звані робочі особини, це ті, які вже можна відправляти в цех на переробку. Молодняк залишають на місці, щоб підростав і відкладав ікру.
Усі роботи виконуються вручну
Кілограм равликової ікри коштує понад тисячу доларів. Так пояснив співрозмовник. Уточнює, що ікринки равликів мають білий колір. Каже, вони дорожчі від червоної та чорної ікри.
— Вирощування і збирання равликової ікри — це наступний етап у нашій роботі, — розповідає пан Дмитро. — Для цього створюємо спеціальний вольєр. Показує, де це відбувається, там робітники розробляють ґрунт. Технологія збирання ікри складна. Ікринки равлики випльовують. Але відбувається цей процес на глибині 5—7 сантиметрів під землею. Мушля залишається на поверхні, сам він заглиблюється, робить свою справу і відповзає далі. Поки триває відкладання ікри, треба позначити місце перебування равлика. Щоб потім прийти на нього і добути залишений скарб.
Як стверджує співрозмовник, ікринки зберігаються у так званих мішечках. Їх дістають із заглибинок і відправляють на переробку. Всі роботи виконуються вручну, так само, як і збирання самих равликів.
Під Києвом є цех з переробки равликів. Туди поставляють сировину з Козятина. Там з равликів добувають м’ясо. Мушлі теж обробляють. Під час обробки частина з них стає непридатною для подальшого використання. За такими відходами «полюють» митці — художники, дизайнери. Дмитро каже, цей матеріал використовують для оздоблення різних видів мистецьких робіт.
— Мені особисто смакує приготовлене м’ясо по-бургундськи або по-діжонськи, — ділиться враженнями Дмитро. — Ним фарширують підготовлені мушлі, заморожують і в такому вигляді поставляють у магазини чи ресторани. Перед тим, як подавати до столу, розігрівають. До столу подають у мушлях. Споживати їх — то окрема наука. Навіть посуд є спеціальний. Його вже поставляють до нас з Франції, Італії, а найбільше — з Китаю. Равликів ще використовують у медицині та косметології. У майбутньому плануємо також розвивати цей напрям. Ведемо перемовини з одним із науковців, щоб спільно зайнятися цією справою.
У колишньому приміщенні свинарника, в якому не судилося мешкати кролям, планують створити цех з переробки равликів. Неподалік від саду є ще одна напіврозвалена будівля. Співрозмовник каже, що це колишній панський маєток. Від нього теж залишилися тільки стіни. «Ми його також викупили, — продовжує Дмитро. — Якщо вдасться відбудувати, створимо готельно-ресторанний комплекс. Головною стравою у меню, звичайно, буде філе з равликів. Поки що це тільки плани, віддалена перспектива. А реальність — ось вона, у старому саду».
Вінницька область.
Коментар
Оксана ЯКОВЕЦЬ, обласний дієтолог:
— Равликів використовують ще з античних часів. І в харчуванні, і в медицині. М’ясо молюсків легко засвоюється. До речі, як мені вдалося дізнатися, це єдиний вид м’яса, що дозволяється споживати навіть у піст. Чим воно корисне? Багате на білки, мікро- та макроелементи. Наприклад, білка більше, ніж у курячому яйці. Є в ньому набір вітамінів, амінокислоти, зокрема, кислота, що стимулює роботу мозку. Зате відсутній холестерин.
У косметології є кабінети, де використовують живих равликів для очищення шкіри обличчя. Роблять це за допомогою слизу, що їх випускають молюски.
Дмитро Бутенко: «Вирощування равликів — справа клопітна, але корисна і дуже цікава».
Фото автора.
