Вечірнє засідання 16 червня

 

Народні депутати розглянули та відхилили два проекти постанов про скасування рішень Верховної Ради щодо прийняття законопроектів за основу та в цілому — про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (№2506а), та про виконавче провадження (№2597а). Проте перш ніж розпочати представлення проекту постанови про скасування рішення по законопроекту № 2506а, народний депутат Юрій Левченко звернув увагу на те, що в сесійній залі у кращому разі присутні близько півсотні парламентаріїв, тоді як електронне табло показує, що їх тут начебто понад 300.

Реагуючи на цю заяву, Голова Верховної Ради Андрій Парубій зауважив, що розуміє скепсис Юрія Левченка стосовно того, що електронне табло висвічує таку кількість народних депутатів, яка не відповідає кількості, що є в сесійній залі. «Так само й у п’ятницю ми маємо ситуацію, що парламент нездатний приймати рішення, тому одним із перших моїх рішень на посаді Голови Верховної Ради України була ініціатива про внесення змін до Регламенту. Ми маємо змогу вилучити ті норми, які дискредитують український парламент і, зокрема, зазначити, що тільки письмова реєстрація може мати значення. Але для того, щоб ми могли проводити реформу парламенту, її треба хоча б включити до порядку денного сесії. І мені дуже дивно, що народні депутати, які не голосують за реформу парламенту, сьогодні запитують, чому я оголошую результат електронної реєстрації», — сказав глава парламенту та, нагадавши, що це пряма вимога діючого Регламенту, закликав колег спільно змінювати Регламент та модернізувати Верховну Раду.

Стосовно суті проектів постанов, то Юрій Левченко зазначив, що пропонує скасувати рішення Верховної Ради про ухвалення вищезгаданих законопроектів не тільки через те, що вони, на його думку, ухвалені з порушенням Регламенту, але й через те, що створюють механізм для того, щоб багатії за допомогою приватних виконавців «вибивали останню копійку зі звичайного українця». При цьому, за його словами, в законопроекті № 2506а не прописані конкретні вимоги до приватних виконавців, зокрема, про те, як вони мають зберігати вилучені в людей цінності чи яку вони повинні мати освіту, а законопроект №2507а фактично узаконює «тітушок» у форматі приватних виконавців. «Нам кажуть про Польщу, Німеччину, Францію, але я не знаю, чи ті, хто про це розповідає, читав їхні закони. Я читав і бачу, що в них дуже детально прописана відповідальність приватних виконавців, а контроль за ними навіть більший, ніж за державними виконавцями», — сказав А. Левченко та застеріг, що, відповідно до цих законопроектів, приватний виконавець зможе зайти до будь-кого додому і, наприклад, забрати телевізор, аргументуючи це тим, що він належить якомусь боржнику, а далі навіть не суд, а сам приватний виконавець вирішуватиме, що робити з цим майном.

Натомість співдоповідач, перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради Павло Пинзеник повідомив, що відповідно до поданих матеріалів і стенограми ранкового пленарного засідання від 21 квітня цього року під час розгляду законопроектів №2506а і №2507а народний депутат Юрій Левченко звертався до головуючого лише щодо голосування внесених ним поправок, а про порушення Регламенту не заявляв. Так само під час ранкового пленарного засіданні 2 червня 2016 року, коли ці законопроекти було ухвалено в цілому, народні депутати, в тому числі Юрій Левченко, із заявами про порушення Регламенту до головуючого також не зверталися, констатував П. Пинзеник.

Під час обговорення Руслан Сидорович («Самопоміч») закликав не забувати, що зараз Україна знаходиться серед сумних лідерів по невиконанню судових рішень. «Більшість звернень українців до Європейського Суду з прав людини стосується саме неможливості забезпечення виконання судового рішення», — сказав він та підкреслив, що пропонованим у законопроектах шляхом вже пройшли такі країни колишнього соціалістичного табору, як Литва, Латвія, Естонія, Польща, Болгарія, Грузія», — сказав він та заперечив твердження Ю. Левченка про відсутність жодного контролю за діяльністю приватних виконавців. «Лише на цьому етапі запроваджуються три органи, які забезпечуватимуть дисциплінарний контроль за діяльністю приватних виконавців. По-перше, це Міністерство юстиції, по-друге, це Асоціація приватних виконавців і третій орган — це дисциплінарна комісія, яка формується з чотирьох представників Міністерства юстиції, чотирьох представників Асоціації приватних виконавців та одного представника від Ради суддів України», — підкреслив Р. Сидорович. Олександра Кужель («Батьківщина») зазначила, що підтримує позицію Юрія Левченка, бо погоджується, що цими законопроектами фактично узаконюються колектори.

А от позафракційний Віктор Чумак слушно зауважив, що пропоновані проекти постанов стосуються не суті законопроектів про виконавче провадження, а лише процедури їхнього прийняття. «Оця книжечка в мене в руках називається Регламент Верховної Ради України. Це внутрішня Конституція цього органу, але вона не має жодного сенсу, якщо можна переголосовувати закони 28 разів, вона не має жодного сенсу, якщо можна ставити на голосування законопроекти, які тільки вчора були зареєстровані, хоча вони за цією книжкою раніше, ніж через два тижня, не мають права бути поставлені на голосування», — сказав він та наголосив, що демократія — це не хороший закон, а процедура його прийняття і виконання.

Після того як за результати голосуванні обидві постанови було відхилено, головуючий на вимогу депутатських фракцій провів рейтингове голосування, результати якого засвідчили недостатню для ухвалення рішень кількість народних депутатів у залі. Відтак Голова Верховної Ради Андрій Парубій достроково закрив вечірнє засідання.