БАЛАНС ТИЖНЯ

 

Почнемо з приємного. Минулого тижня національна валюта залишалася стабільною. Цьому є кілька пояснень. Зокрема, її «укріпили» свята, напередодні та під час яких люди активніше здають долари та євро, бо більше ходять по магазинах, виїжджають на відпочинок. Обмінникам вигідніше ослабляти позиції закордонних грошей і зміцнювати гривню, яка цими днями користується попитом. Є й інша причина відносної стабільності. Наша національна валюта не занурюється у круте піке в очікуванні надходжень кредитних коштів від МВФ. Засідання ради директорів Фонду заплановане на липень. Тоді українці дізнаються, чи нададуть нам давно обіцяний черговий транш у 1,7 мільярда доларів.

 

Фінансову підтримку обіцяє і американський уряд. Віце-президент США Джо Байден анонсував надання Україні 220 мільйонів доларів за умови, що цю немалу суму пустимо, зокрема, на боротьбу з добряче набридлою закордонним інвесторам корупцією. Прем’єр нашої держави Володимир Гройсман під час перебування у США розповів про успіхи економіки. На його переконання, Україна вже подолала рецесію, прогноз зростання ВВП на 2016 рік становить 1,5%, а на 2017-й очікується 3%. Він запевнив, що серед пріоритетів уряду — створення сприятливих умов для ведення і розвитку бізнесу, і оголосив про початок публічної приватизації: на торги виставлено одне з найбільших підприємств України — Одеський припортовий завод. «Перших серйозних інвесторів я особисто за руку проведу через усі бар’єри, які ще, можливо, залишаються», — пообіцяв прем’єр. Але питання: чи зрозуміли цей спіч закордонні потенційні покупці українських виробничих потужностей? Складнощі «перекладу» справді існують. Бо іноземні інвестори вітають створення в Україні саме прозорих ринкових умов, рівних для всіх, де чиновники нікому б не надавали особливих преференцій і не проводили б когось «за руку». Власне, на вибудову таких правил гри і виділяються нам ці мільйони доларів.


Підтвердженням тому, що, незважаючи на шквал статей про корупцію в Україні в закордонних засобах масової інформації, немало серйозних іноземних компаній усе ж дивляться на нашу інвестиційну привабливість з оптимізмом, стало відкриття минулого тижня виробничо-перевантажувального комплексу в Миколаївському морському порту. Американській компанії «Бунге» цей об’єкт, який включає в себе олійноекстракційний завод, обійшовся у 180 мільйонів доларів, що є одним із найбільших вкладень концерну в Європі. Такі інвестиції значно цінніші за кредити міжнародних позичкодавців, адже це робочі місця, надходження до бюджету, валютна виручка для України. Бо, як розповіли по телевізору, «перевантажувальні потужності збільшаться на мільйон тонн олії та шроту щорічно».


Тим часом минулого тижня Мінсільгосп США підвищив прогноз цьогорічного врожаю українського соняшнику на 1 млн. тонн — до 13 млн. Таким чином і виробництво олії може зрости до 5,4 млн. тонн, її експорт — до 4,8 млн. Отже, зводяться нові потужності, за цим процесом підтягується і вирощування соняшника. Здавалося б, можна порадіти. Але ця велика «діжка» з олією не без ложки дьогтю. Все менше тепер почуєш закликів від чиновників обл- та рай-управлінь не розширювати посівні площі під соняшником, який добряче виснажує ґрунти. Валютна виручка, яку приносить ця культура та продукти її переробки, затьмарює усі екологічні застереження. Зараз ми попереду планети всієї і за обсягами вирощування соняшнику, й за експортом олії. Мало хто задумується: так, це приносить немалі прибутки й поповнює бюджет. Але питання у тому, як довго соняшник залишатиметься потужним джерелом надходжень валюти до країни?


Ще одна врожайна новина: Мінагрополітики підвищило прогноз експорту зернових. За нинішній маркетинговий рік (тобто з 1 липня 2015-го до 30 червня 2016-го) за межі держави буде реалізовано майже 39 мільйонів тонн хлібних культур. Уже продано 38 млн., хоча раніше прогнозували 36. Якщо поглянути на ці цифри — успіх очевидний, більше валюти надходить до країни. Але й тут рано бити в литаври. Вивезення зерна відбувається за рахунок зниження обсягів його використання на кормові цілі. Бо, як свідчать дані офіційної статистики, продовжується скорочення поголів’я худоби та птиці. В цьому процесі фігурує низька купівельна спроможність громадян, бо не сприяє збільшенню внутрішнього споживання м’яса, молока, яєць. За даними Мін-економрозвитку, реальна зарплата у січні-квітні впала на 3,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. А якщо ще врахувати зростання комунальних платежів — армія людей, яким не вистачає коштів на повноцінне харчування, збільшується. Ось і маємо: якщо з січня 2014-го витрати на виробництво тваринницької продукції зросли в 2,2 разу, то ціна реалізації піднялася на 50%. Не сприяє розведенню худоби і ситуація на зовнішньому ринку. З січня по березень експорт м’яса до країн СНД скоротився на дві третини, молокопродукції — на третину. Знизився і попит на українські яйця, зокрема в країнах Азії.


Тим часом для України ситуація на експортному зерновому ринку може погіршитися. Минулого тижня стало відомо про запланований наприкінці червня візит Володимира Путіна до Китаю. Будуть підписані довгострокові домовленості, зокрема контракт на поставки російської пшениці до КНР. Готується і меморандум про спорудження у Забайкальському краї, що межує з Китаєм, потужного зернового термінала. Усе це веде до ослаблення наших позицій на ринку Піднебесної. Потреба Китаю у збіжжі настільки велика, що там помістяться і Росія, і Україна, яка реалізувала туди торік зернових культур майже на 700 мільйонів доларів. Але є небезпека, що відбудеться політична переорієнтація на російських постачальників. Важливий фактор — логістика, з РФ до Китаю возити ближче.


Під завісу — відомості з життя фінустанов. Минулого тижня НБУ до категорії неплатоспроможних відніс «Класикбанк» та «Євробанк». І якщо в першому зберігали свої заощадження лише 65 фізосіб і навантаження на Фонд гарантування вкладів не перевищить 258 тис. грн., то в другому випадку знадобиться 217 млн. грн., інформує Нацбанк. Отже, обсяг коштів для виплат по депозитах виведених з ринку фінустанов зростає. Зрозуміло, що, коли відбуваються масові виплати готівки потерпілим вкладникам, це призводить до сплеску на валютному ринку. Народ, який зумів визволити свої гривневі заощадження, навряд чи біжить до іншого банку, щоб їх туди вкласти. Найперше — прямує міняти гривні на долари та євро, тож попит на них збільшується.