Тема дошкільних навчальних закладів у Києві, мабуть, як і у всій Україні, одна із найактуальніших. Адже від її розв’язання залежить безліч чинників, починаючи від розвитку малюка й закінчуючи можливістю батьків працювати й тим самим забезпечувати бюджет молодої родини.
Малюків по осені лічать?
Напередодні нового навчального року питання влаштування свого малюка в дитсадок для багатьох тат і мам стає особливо актуальним. Хоча більшість батьків, знаючи про дефіцит місць у дошкільних закладах, починають бронювати місця заздалегідь.
З 2012 року в Києві існує онлайн-черга (www. dnz. kіev. ua) у дитячий садок, у яку можна стати за два роки до того, як ваший малюк досягне потрібного віку. Однак і цей запис не дає повної гарантії влаштування до садочка.
За інформацією департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА, нині у дошкільних навчальних закладах столиці перебувають майже 112 тисяч вихованців. А станом на кінець червня в системі електронного запису дітей у дитсадках комунальної власності лише на першочергове зарахування було зареєстровано понад 13,5 тисячі малят. Дев’ять тисяч місць звільнять їм шестирічки, які 1 вересня підуть до школи. Залишиться знайти ліжечка для чотирьох тисяч дошкільнят. Однак суто математичний підхід у цьому питанні не підходить. Як стверджують фахівці профільного департаменту КМДА, щорічний досвід свідчить: понад п’ять тисяч дітей шестирічного віку залишаються в садочку до семирічного віку, ще майже чотири тисячі потрапляють у дошкільні групи позачергово (без електронної реєстрації) як пільгові категорії. Звідси й маємо, що фактично 13 тисячам дошкільнят необхідно забезпечити місця в дитячому садочку. І цю цифру самим збільшенням обсягів груп уже не вирішити.
Садочок для Марата
Більша частина так званої пільгової категорії — це переселенці, ті, хто через російську окупацію й агресію залишив свої домівки в Криму й на Донбасі. На сьогодні у дошкільних закладах столиці понад три тисячі таких дітей.
— Приплив переселенців у громади по всій країні створив додатковий тиск на місцеві бюджети й соціальну інфраструктуру, — зазначив у коментарі «Голосу України» заступник міністра у справах тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. — Однак, на щастя, у громадах є розуміння того, що всі складнощі внутрішньо переміщені особи (ВПО) і місцеві мешканці мають долати разом. У результаті від цього у виграші будуть усі. Адже під людей, які не з власної волі залишили свої домівки, виділяють серйозні інвестиції у розвиток тих громад, де розмістилися ВПО. І цьому сприяти готова не тільки наша держава, а й численні закордонні партнери.
Так, торік уряд Німеччини виділив міській владі Києва п’ять мільйонів євро. Як запевнив міський голова Києва, майже 90 відсотків цієї суми пішло на ремонт і реконструкцію п’яти дошкільних навчальних закладів у Києві, а саме — на створення додаткових груп. Ця робота триває. Загалом у рамках німецьких грантових коштів буде реконструйовано 29 дитячих садків, де додатково з’явиться понад дві тисячі місць.
— Ми вже третій місяць ходимо до дитячого садочка №430 у Шевченківському районі, — розповідає мама трирічного Марата, переселенка з міста Красний Луч Наталя Маткасімова. — Він розташований неподалік того місця, де наша родина нині мешкає. Коли оформляли сина до садочка, мали отримати направлення від районного управління освіти. У райдержадміністрації нас вислухали, без жодних зволікань зареєстрували, дали необхідний документ. Садок затишний, видно, що нещодавно зробили ремонт, дуже чисто. І це при тому, що тут бракує персоналу. Нянечки через низьку зарплату не хочуть тут працювати.
Загалом із 380 дітей у нашому садочку 35 із зони АТО. У мого Марата, на жаль, адаптація відбувається непросто. Побачивши це, психолог у садку підійшла до мене й запропонувала допомогу. Мене це розчулило.
«Елітні клуби» для дорогих чад
Днями міський голова столиці Віталій Кличко заявив, що керівництво міста має намір протягом найближчих трьох-чотирьох років позбутися черг до дитсадочків.
— Торік ми відкрили дві школи й два дитсадки, а цього року ще п’ять дитячих садочків і дві школи, — заявив міський голова. — Для цього збільшили фінансування освіти, розуміючи, що це найважливіші інвестиції в наше майбутнє.
За даними КМДА, нині в Києві загалом працює 551 дошкільний заклад. У 1990-ті роки багато садочків закрили, а приміщення віддали в оренду чи продали. Нині півсотні приміщень дитсадків, які належали громаді, використовують не за призначенням. Однак у п’ятьох з них уже тривають роботи з відновлення: два в Голосіївському районі й по одному в Оболонському, Печерському і Шевченківському районах.
Частково зняти напруження із забезпеченням місць у дитсадках могли б відомчі дошкільні заклади. Однак у столиці таких залишилося лише 13, у яких перебувають 1,9 тисячі дітей.
Дошкільним вихованням займається й приватний сектор. У Києві налічується 14 «підприємницьких» дитсадків, 17 навчально-виховних комплексів, які працюють у системі дошкільної освіти, і 10 приватних шкіл з дошкільними підрозділами.
— На приватні заклади припадає щонайбільше чотири тисячі вихованців, — каже Тетяна Стученко, екс-завідувач одного із приватних дошкільних закладів. — Через відсутність серйозної конкуренції на ринку приватних послуг у цій сфері вони перетворилися на своєрідні елітні клуби, куди заможні батьки віддають своїх дітей. Звідси й часом необґрунтовано завищена вартість. У середньому щомісячна плата за перебування дитини в приватному садочку починається від 200 доларів і доходить до 1000... Плюс разовий щорічний внесок майже у такому самому обсязі. Так, тут харчування набагато краще, ніж у комунальних садках. Є безліч навчальних «опцій» (іноземна мова, танці, акторська майстерність і навіть ораторське мистецтво тощо). При цьому в групі 10—12 дітей. Але навіть за такого набору і якості послуг їхня вартість тут надмірно завищена.
Київрада спробувала зробити доступнішими приватні навчальні заклади для населення. З минулого року приватники, які працюють у сфері дошкільної та загальної середньої освіти, у столиці платять за оренду приміщень символічну суму в одну гривню. Але, на жаль, це не вплинуло на вартість їхнього сервісу.
Чергову спробу полегшити роботу приватникам і стимулювати створення нових дошкільних закладів, а тим самим хоч трохи зняти навантаження з бюджетних садків, зробило цього року Міністерство освіти при взаємодії з МОЗ.
Наприкінці травня було ухвалено новий санітарний регламент для дитсадків, яким передбачено можливість їх організації у житлових і нежитлових приміщеннях. Крім цього, як повідомляється на офіційному сайті Міністерства освіти, за відсутності харчоблока в дитячому садочку допускається постачання готової продукції операторами ринку харчових продуктів, зрозуміло, за умови дотримання всіх необхідних для цього вимог. У разі відсутності власної пральні прання білизни може здійснюватися на стороні. Крім того, знято заборону на використання для дітей двоярусних ліжок. Також у документі відсутня дрібна регламентація (наприклад, висота бортиків у пісочниці чи діаметр стійок огородження дитячого манежу тощо), але при цьому чітко визначено вимоги до чистоти, організації харчування, температурного режиму, освітлення, розпорядку дня.
Однак поки що особливого сплеску створення нових приватних дитсадків не спостерігається. А основне навантаження в сфері дошкільного виховання, як і раніше, залишається на комунальних закладах.
