Як розгорталися події в Україні у серпні 1991 року на тлі державного перевороту у Москві, можна дослідити за парламентським виданням «Голос України». Усе найважливіше занотовано у хроніці п’яти днів — коли союзна республіка Україна отримала статус незалежної держави.


Вівторок, 20 серпня 1991 року


Із виступу Голови Верховної Ради Української РСР Леоніда Кравчука по українському телебаченню 19 серпня 1991 року:


«В Україні надзвичайний стан не оголошено. Зберігається загалом спокійна обстановка. На всій території республіки працюють законно обрані і сформовані органи державної влади і управління. Діють Верховна Рада, її Президія, уряд республіки, державні структури на місцях. Як і раніше, ми повинні йти шляхом демократії, законності і правопорядку, додержання конституційних норм».


Середа, 21 серпня 1991 року


«Звернення до Президії Верховної Ради Української РСР, Голови Верховної Ради УРСР Л. Кравчука: «У зв’язку з обнародуванням Указу Віце-Президента СРСР про введення надзвичайного стану, про виконання обов’язків Президента, створення Державного комітету по надзвичайному стану і постанови №1 зазначеного комітету, депутати Донецької міської Ради народних депутатів:


1. Констатують невідповідність цих указів Закону СРСР «Про правовий режим надзвичайного стану» та Декларації про державний суверенітет України і розцінюють ці акти як проти-
правні та антиконституційні.


2. Вважають створення неконституційного самозваного органу управління Союзним державним переворотом, спрямованим на зрив демократичних реформ і нового Союзного договору...


4. Закликають Верховну Раду УРСР визнати всі акти, прийняті Державним комітетом по надзвичайному стану, такими, що не мають сили на території України...».


Четвер, 22 серпня 1991 року


19—20 серпня відбулось засідання Президії Верховної Ради Української РСР. Розглянуто питання про політичну ситуацію, що склалась у зв’язку з утворенням Державного комітету по надзвичайному стану в СРСР та введенням надзвичайного стану в окремих місцевостях Союзу РСР. Прийнято заяву.


Із заяви Президії Верховної Ради Української РСР: «...Президія констатує, що на території Української РСР надзвичайний стан не запроваджується і підстав для цього не вбачається. На Україні діють Конституція СРСР, Конституція Української РСР, Закони і постанови, прийняті у відповідності з ними, здійснюють свої повноваження законно обрані органи державної влади та управління. Президія заявляє, що вона буде послідовно обстоювати Державний суверенітет України, права людини, демократичні завоювання...».


П’ятниця, 23 серпня 1991 року


«Мітинг у Києві


«Вони не пройшли у Москві, не пройдуть і в Києві». Під таким девізом у Києві 21 серпня відбувся мітинг протесту, проведений парламентською опозицією та коаліцією демократичних партій республіки. Його учасники засудили організаторів і прихильників невдалого державного перевороту, очікувальну позицію парламентської більшості і Компартії України. У прийнятій мітингом резолюції йдеться про необхідність прийняття Верховною Радою Української РСР нової статті Конституції УРСР, яка забезпечила б перехід під юрисдикцію республіки всіх військових з’єднань, які дислокуються на території України... Тільки у цьому разі може бути гарантована безпека і незалежність народу України, гарантована стабільність і захист від виступів реакції...».


«Указ Президії Верховної Ради Української РСР


«Про скликання позачергової сесії Верховної Ради Української РСР»


Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:


Скликати позачергову сесію Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання 24 серпня 1991 року в місті Києві.


Голова Верховної Ради Української РСР Л. Кравчук».


Вівторок, 27 серпня 1991 року


«Постанова Верховної Ради Української РСР


«Про проголошення незалежності України»


Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:


Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою.


З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки.


1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності.


Голова Верховної Ради Української РСР Л. Кравчук».


«Нарешті вільний!


Народного депутата України Степана Хмару та його «співсправників» звільнено з-під арешту. Це сталося одразу після того, як Президія Верховної Ради республіки прийняла постанову про амністію у зв’язку з Актом проголошення незалежності України всіх притягнутих до кримінальної відповідальності за політичними мотивами. Справедливість у ганебній одіссеї, яка тривала вісім місяців, восторжествувала. Степан Ількович приступив до виконання своїх депутатських обов’язків».