Для Дніпропетровщини підприємства гірничо-металургійного комплексу є основними донорами бюджету. Найпотужніші з них дають роботу понад тисячі іншим, в тому числі — малому та середньому бізнесу. Проте розвиток галузі гальмують певні проблеми, які, поміж іншого, потребують і уваги держави. Так, металурги зіштовхнулися із браком брухту чорних металів: дефіцит стратегічної сировини спричинив її експорт. На розвиток ГМК також впливають інші чинники — зокрема, слабкий вітчизняний ринок.

 

Тарифи і сировина


Як зазначають фахівці відділу промислової політики департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОДА, перед вітчизняним ГМК стоїть низка проблем, які стримують нормальний розвиток галузі. Зокрема, це підвищення «Укрзалізницею» тарифів на вантажні перевезення, що автоматично призводить до зростання собівартості продукції. Самі металурги неодноразово просили запровадити мораторій на індексацію залізничних тарифів хоча б цьогоріч. Проте з 1 травня 2016-го їх знову підвищили — на 15 відсотків. Тож деякі підприємств галузі змушені працювати на межі рентабельності. Варто зазначити, що травневе підвищення стало вже п’ятим за останні три роки. Збільшує собівартість продукції підприємств ГМК, особливо електрометалургійних, і постійне зростання цін на електроенергію.


Водночас експортний потенціал стримують високі портові збори в Україні. Так, наприклад, у порту «Южний» в Одеській області вони уп’ятеро вищі, аніж у бразильському Тубарао, через який залізорудна сировина експортується до Китаю. Металурги області також відчувають нестачу стратегічної для них сировини — брухту чорних металів. Як зазначають фахівці, для підприємств традиційної конверторної технології потрібно 20% брухту в складі металошихти для виплавки тонни сталі, для сучасної електросталеплавильної технології — 100%. Минулоріч підприємства Дніпропетровщини недоотримали п’яту частину від потреб.


Дефіцит спричинив експорт сировини. Його зменшенню сприятиме набуття чинності законом про збільшення експортного мита на металобрухт з 10 до 30 євро на тонну. Але при цьому Україна — чи не єдина в світі держава, де обмежений імпорт сировини. Мито на ввезення брухту чорних металів до нашої країни становить 5%.


Значно покращити ситуацію, кажуть експерти, можна, якщо на державному рівні розробити механізми зменшення експорту сировини, стимулювати її переробку на українських підприємствах, ініціювати зміни до законодавства, що дозволять вивести з тіні операції із заготівлі металобрухту, а також скасувати мито на його імпорт.


Загальна для галузі проблема — слабкість внутрішнього ринку. Так, зокрема, торік Інтерпайп експортував 80% готової продукції, така ж ситуація — і у інших виробників. Через це збільшується залежність вітчизняної металургії від цін на світових ринках. Чинниками зростання внутрішнього ринку металопродукції, вважають фахівці, могли би стати будівництво, вагонобудування, реалізація великих інфраструктурних проектів, модернізація ЖКГ, збільшення видобутку нафти і газу.


Програми модернізації


В умовах утворення наднаціональних ринків із жорсткими правилами на перший план для всіх, без будь-яких «знижок», виходить питання конкурентоспроможності, впровадження технічних інновацій. Як зазначають у відділі промислової політики департаменту економічного розвитку ОДА, у ГМК Дніпропетровщини, незважаючи на складні часи та загальний економічний спад, продовжують забезпечувати підтримку виробничих потужностей, підвищувати якість та знижувати собівартість продукції, поліпшувати технологічну структуру виробництва.


Так, наприклад, минулоріч сума капітальних інвестицій на виконання програми модернізації ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» становила 5,17 млрд. грн. На підприємстві, зокрема, виконано плановий капітальний ремонт      І розряду доменної печі № 6 з впровадженням екологічних заходів — вона перебуває в експлуатації з травня 2015-го. Також виводиться на проектну потужність комплекс з приготування та вдування пиловугільного палива в доменну піч №9. У конверторному цеху виконана заміна систем газоочисток конверторів. У планах — реконструкція комплексу коксових батарей №6 (2016-й) і №5 (2018-й). Минулоріч «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжило поліпшувати сервіс для споживачів, освоювати нові види продукції, здобувати сертифікації.


Продовжує вкладати у виробництво й компанія «Інтерпайп». Найбільшим інвестпроектом, що реалізується нині, є побудова нових дільниць з фінішної обробки залізничних коліс на заводі Інтерпайп НТЗ у Дніпрі. Їх введення в експлуатацію дозволить збільшити обсяг поставок цієї продукції за європейськими стандартами. Раніше подібні операції компанія замовляла за кордоном, а після реалізації проекту їх можна буде виконувати в Україні.


Масштабний проект


У середині червня у Першотравневому кар’єрі Північного гірничо-збагачувального комбінату групи «Метінвест» ввели в дослідно-промислову експлуатацію перший пусковий комплекс рудної циклічно-потокової технології (ЦПТ). Це — наймасштабніший проект у галузі за роки незалежності України. Інвестиції у першу лінію становлять 1,9 млрд. грн.


Новий ЦПТ складається з двох пускових комплексів загальною річною продуктивністю 40 млн. т гірської маси. Другий планують запустити до середини наступного року.


Мета проекту — підтримка обсягів видобутку руди в Першотравневому кар’єрі на рівні 22 — 23 млн. т на рік, зниження собівартості робіт. З введенням до експлуатації першого пускового комплексу ЦПТ зменшиться зростання парку великовантажних автомобілів. Завдяки реалізації цього масштабного проекту в Першотравневому кар’єрі буде продовжено ефективний розвиток гірських робіт. Цей об’єкт дасть змогу розконсервувати запаси руди в обсязі 110 — 120 млн. т, які перебувають на місці дробильного комплексу. Для гірників кар’єра — це два додаткові рудні забої.


Експортна орієнтованість


Левова частка українських металургійних підприємств сконцентрована на Донеччині, Луганщині та у Дніпропетровській області. Якщо говорити про нинішню ситуацію у металургії, то саме Дніпропетровщина, а також «Запоріжсталь», як каже експерт із промисловості «Центру політичного аналізу» Андрій Писаревський, в умовах бойових дій на сході країни «витягає» показники галузі в цілому. Так, наприклад, у червні цього року частково припинилося залізничне сполучення у зоні АТО, тому на тамтешніх підприємствах — Алчевському меткомбінаті, Донецькому металургійному заводі — зупиняли домни, на мінімальних оборотах працював Єнакієвський металургійний завод. Серйозний брак сировини відчували у Маріуполі. Тож загальноукраїнські показники виробництва у цей місяць значно просіли порівняно із середніми навесні.


За словами Андрія Писаревського, загальна проблема вітчизняної металургії — її експортна орієнтованість (85% продукції йде за кордон). До цього додаються інші негативні чинники: ситуація на сході України, брак сировини, відшкодування ПДВ.


«Ситуація у галузі безпосередньо залежить від кон’юнктури зовнішніх ринків — зокрема, від сталевого попиту на китайському. Цієї зими ціни на металургійну продукцію у світі впали до десятирічного мінімуму, і лише навесні трохи зросли, що дало українським металургам певний перепочинок», — зазначає експерт.


Щодо планів з модернізації виробництв на металургійних підприємствах, то динаміка їх реалізації, на думку співрозмовника, також залежить від зовнішніх факторів, тобто цін на світових ринках. Ще одним суттєвим чинником, який варто враховувати, є неможливість через ситуацію в нашій країні залучити західне фінансування, західні кредити. Тож вітчизняні металурги змушені покладатися на власні кошти, обсяг яких, знову-таки, лежить у площині ринкової кон’юнктури.

Дніпропетровська область.

 

Довідково

 

Станом на 1 червня 2016-го кількість працівників на підприємствах ГМК Дніпропетровської області становила понад 151 тисячу осіб (більше половини від усіх працюючих у промисловому комплексі регіону). Зокрема, у металургійному виробництві були зайняті 74,7 тисячі осіб.

 

Першотравневий кар’єр Північного гірничо-збагачувального комбінату, де реалізується наймасштабніший у галузі інвестиційний проект.

 

Панорамний вигляд кар’єра.


Фото надано прес-службою групи «Метінвест».