Минулого тижня на сайті Верховної Ради було оприлюднено проект Держбюджету-2017. Отже, є надія, що головний фінансовий документ на наступний рік з’явиться не під новорічну ялинку. З головних окреслених показників — рівень мінімальної зарплати з 1 січня пропонується встановити у 1600 гривень. Представлення проекту вже відбулося у стінах парламенту.

 

 

Державний кошторис триматиметься і на зовнішніх та внутрішніх запозиченнях, суми яких прописані у документі. Загалом на наступний рік уряд планує додатково залучити 174 мільярди 797 мільйонів гривень. З них за кордоном — 70,890 млрд. грн., всередині країни — 103,9 млрд. Виходить, понад 4 тисячі гривень в розрахунку на кожного громадянина держава має намір у 2017-му запозичити.

Тим часом уряд затвердив умови випуску і розміщення облігацій на 1 мільярд доларів під гарантії США. Погашатимемо позичку через п’ять років за ставкою 1,471%. Як декларується, залучені кошти пустять на фінансування видатків держбюджету, а саме — на соціальні, пенсійні виплати та інші захищені статті. Мінекономіки розцінює отримання цієї допомоги як великий успіх Мінфіну та усіх органів влади України. Там хваляться рекордно низькою відсотковою ставкою за всю історію нашої держави. Якщо раптом країна у 2021 році не зможе розрахуватися за ці облігації, то за нашу фінансову неспроможність розплатиться американський уряд. Тобто влада максимально намагається зняти соціальне напруження в суспільстві, не допустити перебоїв із виплатами пенсії, але нас усе більше засмоктує боргове болото. І тепер виборсатися з нього непросто, а вже незабаром постане питання: чим розраховуватимемося. Чи то буде земля, чи недоприватизовані підприємства.

Влада вишукує гроші де тільки можна. І зовні, і всередині країни. Мінекономіки оприлюднило графік розміщення облігацій внутрішньої державної позики на наступний квартал. Друкуються цінні папери, які продаються, а гроші йдуть на поповнення бюджету. Справа позичання живе і процвітає. Нас втягують у боргову яму, не питаючи, чи хочемо ми там опинитися.

Уже відчувається подих зими. Минулого тижня у Карпатах, після нічних заморозків до мінус трьох, випав перший сніг. Увага тут прикута до накопичення газу. Прогнозують, що зима буде холодною. Нині у підземних сховищах є 13,9 млрд. куб. м. Пригадаємо, ще раніше Кабмін доручив збільшити запаси блакитного палива до 17 млрд. куб. м. Такий обсяг дасть змогу забезпечити населення та промисловість природним газом. До того ж ми маємо гарантувати його транзит споживачам об’єднаної Європи. Якщо знати, що за добу до сховищ закачуємо менш як 60 млрд. куб. м., не важко порахувати: щоб досягти омріяного запасу у 17 млрд., потрібно два місяці. Опалювальний сезон стартує за два тижні. Доводиться сподіватися, що синоптики з холодною зимою помилилися.

У сухому залишку — вісті з-за кордону. У Стокгольмі розпочався судовий процес між НАК «Нафтогаз України» і російським «Газпромом». Наші претензії становлять понад 26,6 мільярда доларів. Українська сторона, зокрема, намагається довести, що блакитне паливо у 2010—14 роках купували за цінами вище ринкових. Росіяни ж, у відповідь, хочуть здерти з нас 38,7 млрд.

Знов подивували швейцарці, які на референдумі висловилися проти підвищення для себе пенсій (там народ запитали, а не так, як у нас з кредитами).

Росія зняла обмеження на експорт пшениці. Раніше вони діяли, щоб всередині країни залишалося більше зерна. Цьогорічний рекордний врожай у наших сусідів дає змогу зняти вивізне мито. Це означає, що посилюється конкуренція на зовнішніх ринках, відтак, розраховувати на підвищення цін на одну з основних для України експортних культур не доводиться.

І варто порадіти за Францію, яка стала першою у світі державою, де заборонили використання одноразового пластикового посуду. До 2020 року цей товар має зникнути з обігу. Вже тепер супермаркетам не можна використовувати поліетиленові торбинки з ручками. А з 2017-го не буде й пакетів без ручок, у яких нині продають овочі та фрукти. Тож, поки ми дбаємо сьогодні, як його «урвати» побільше валюти від експорту того ж зерна, хтось задумується не лише про теперішню вигоду, а й про день завтрашній.

Що обнадіює...

Малюнок Олексія КУСТОВСЬКОГО.