Мінагропрод планує продати за межі держави рекордний 41 мільйон тонн зерна нового врожаю

 

Напевне, минулого місяця в економічній площині найбільше розмов, коментарів та дискусій було навколо кредитного мільярда доларів. Виділить нам Міжнародний валютний фонд черговий транш чи ні? Дали, що позитивно вплинуло на ситуацію на валютному ринку. Гривня перестала нагадувати літак у штопорі.

Тепер Валерія Гонтарева з піднесенням пояснює: є й інші фактори стабілізації українських грошей. Зокрема, голова НБУ похвалила за оперативність «Нафтогаз», який зазвичай в осіннє-зимовий період починає активно скуповувати іноземну валюту, щоб закачати блакитне паливо. Це, відповідно, впливає на курс долара та євро. Але нинішня ситуація, вважає очільниця Нацбанку, відрізняється від попередніх років. Мовляв, зараз «Нафтогаз» придбав валюту завчасно і невеликими порціями, тож компанія не створюватиме додаткового на неї попиту.

Як окреслила фінансове майбутнє країни В. Гонтарева, підґрунтям для міцного курсу гривні стане експортна валютна виручка, надходження якої очікується від металургів і сезонної реалізації продукції аграріями. Причому щедрий новий врожай поступово компенсує недавнє зниження цін на зернові на зовнішніх ринках. Тобто, більше вивеземо хлібних культур, візьмемо, так би мовити, кількістю.

У цьому контексті в багажі звісток, з якими єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом прибула до Києва, були для Валерії Олексіївни добрі й погані. З оптимістичних новин — Єврокомісія вирішила розширити доступ деяким українським товарам на ринок ЄС. У перелік продукції, для якої збільшили безмитні експортні квоти, — мед, виноградний та яблучний соки, томати, овес, крупи та пластівці. Преференції отримали також добрива, взуття, електронні вироби. Хоча все вищевикладене — лише пропозиції Єврокомісії, які ще мають бути ухвалені Європарламентом та країнами-членами ЄС.

Водночас третій транш макрофінансової допомоги (йдеться про 600 мільйонів євро), на який так розраховував Нацбанк, перенесуть на наступний рік. Засоби масової інформації пов’язують це з дією мораторію на експорт до ЄС українського лісу-кругляка.

Але занепокоєння С. Мальмстрьом висловила не лише з приводу деревини, а й з іншої причини. Вона розкритикувала боротьбу з корупцією, яку начебто ведуть наші можновладці. Зазначила, що «тепер ми бачимо поліпшення хіба що на папері». І додала, що українському керівництву не вдасться обдурити ЄС заявами про успіхи стосовно боротьби з корупцією. За її словами, можна звернутися до представників бізнесу і запитати: чи працюють нові антикорупційні закони краще? Також з цього приводу можна опитати представників громадянського суспільства і незалежні міжнародні організації, які відкажуть: «Ні!»

У підсумку об’єднана Європа очікує не лише формальних рішень, а дієвого результату. І поки не подолаємо в нас корупцію, не буде й суттєвих зрушень в економіці.

Те, що за багатьма показниками Україна пасе задніх, можна побачити, ознайомившись з черговим рейтингом конкурентоспроможності, який оприлюднив Всесвітній економічний форум. Ми посідаємо там 85-те місце зі 138 держав, опустившись за рік на 6 пунктів. Нас випередили не лише Швейцарія (1-ше місце), Сінгапур (2-ге), США (3-тє), Нідерланди (4-те), Німеччина (5-те), Швеція (6-те), Великобританія (7-ме), Японія (8-ме), Гонконг (9-те), Фінляндія (10-те), що логічно, а й Чорногорія (82-ге), Кіпр (83-тє), Намібія (84-те). Хоч як прикро, але нас залишила позаду й Росія — 43-тє. І цей рейтинг серед найбільш проблемних факторів для розвитку бізнесу в Україні також загострив корупцію і політичну нестабільність. Тягнуть країну вниз і дороги. Ми «заїхали» з ними на 134-те місце. Гірше лише на Мадагаскарі, в Конго, Парагваї і Мавританії. За якістю шляхів нас обігнали Мозамбік, Молдова, Киргизія, Ємен, Чад, Габон, Венесуела і Непал. А передують у цій справі Об’єднані Арабські Емірати, Сінгапур, Гонконг, Нідерланди і Японія. І тут нас обійшла Росія (123-те).

За рівнем інфляції ми 134-ті. Торік вона теж була високою.

За якістю повітряного транспорту посідаємо 103-тє місце. А ось залізничною інфраструктурою можемо навіть пишатися (34-те). Власне, як і якістю математичної та наукової освіти (27-ме).

Тепер — про чергові подорожчання. Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунпослуг, встановила роздрібні тарифи для промислових підприємств на електроенергію. З 1 жовтня вони зросли на 9,5—9,8%. І, схоже, таке підвищення — не межа. Бо, як пояснили у НКРЕКУ, чинні тарифи для промспоживачів в Україні, приміром, на 67% нижчі, ніж в Італії. А загальний тариф для населення — на 79% менший від середньоєвропейського. Звідси висновок: комунальним рахункам є куди рости. Шкода, що а НКРЕКУ не розказали, в скільки разів відрізняються зарплати і пенсії в Україні від тих, що отримують в країнах ЄС. Але, схоже, то вже не їх питання...

У сухому залишку — кілька новин із Китаю. У Ханчжоу минулого місяця відбувся саміт «Великої двадцятки». Не будемо зупинятися на економічних і політичних моментах поважного зібрання. Здивувало, що за кілька тижнів до саміту тамтешнім промисловим підприємствам, які найбільше забруднюють навколишнє середовище, рекомендували призупинити виробництво. Щоб світові лідери не страждали від смогу.

Тим часом юань став резервною валютою МВФ. З одного боку, це безсумнівний економічний успіх Піднебесної, а з другого — платою за такі досягнення є забруднення довкілля.

Це я до того, що Україну часто називають потужною аграрною державою. А вивезення за межі нашої держави продукції АПК — це 40% усього вітчизняного експорту товарів. Але не слід забувати: сільське господарство входить до десятки галузей, які є найбільшими забруднювачами довкілля у світі.

Підсумовувала Галина КВІТКА.