Ще в 2006 році тоді Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Литва, а згодом голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук, на жаль, уже покійний, попереджав земляків: опалювати житло газом стане невигідно, і радив при газифікації не викидати грубок. Йому не вірили: газ — це ж так зручно і дешево. Минуло якихось шість років, і в області вже стало престижно встановлювати твердопаливні котли. Моду диктує не що інше, як захмарна ціна на блакитне паливо. Йдеться про населення і соціальну сферу. Що ж стосується лісівників області, то про газ вони вже давно забули, а використовують виключно відходи деревообробки. Мало того, створюють умови, щоб й інші споживачі перейшли на дешевші види палива. У цьому журналісти обласних ЗМІ Волині і автор цих рядків зокрема  мали змогу переконатися під час прес-туру, який відбувся нещодавно на базі одного з найбільших в області Цуманського держлісгоспу.

 

Знайомство з підприємством розпочалося з цеху з виробництва колотих дров (виявляється, є вже й такі). Здається, встановленому тут агрегату «Тайфун» (Словенія) під силу розколювати на цурки будь-яку колоду. За якихось кілька хвилин машина видала стільки полінець, що вистачило б палити грубку цілий тиждень.


— У наших лісах крім дуба, сосни ростуть і малоцінні породи дерев, — розповідає директор лісгоспу Володимир Туревич. — Взяти хоча б граб, який у галузі лісопиляння взагалі нікому не цікавий. Коли ж ми переколюємо його на дрова, сушимо їх, то вартість цього граба зростає втричі. Проблем із реалізацією таких дров немає. Їх за одну мить забирають і внутрішні споживачі, і закордонні. Відправляємо переважно в Польщу. Коштують такі дрова 35 євро за куб. Тоді як сирі у колодах — усього 170 гривень. За місяць виготовляємо 100—120 кубів дров колотих. За січень—вересень їх реалізували 554 кубічні метри при середній реалізаційній ціні 918 гривень. Для опалення звичайної хати на сезон потрібно приблизно п’ятнадцять кубометрів дров, це стане вам у 2,5 тисячі гривень. Звичайно, тут уже доведеться самому попрацювати пилкою і сокирою. Газом за такі кошти ви хати не нагрієте. Економія виходить десь у 3,5 разу.


Журналісти мали змогу подивитися і на процес сушки дров. У кожну із двох відведених для цієї мети камер завантажують у контейнерах відразу по 45—50 кубів. Суть економії полягає в тому, що на автомобіль при допустимих нині нормах сирих дров можна завантажити 20—22 кубометри, сухих — від 36 до 40. Якщо говорити про енерговитрати, то тут є один нюанс: котел працює винятково на відходах деревообробки. До речі, ще в трьох камерах сушать палетні заготовки. Ціна кубічного метра висушеної на десять євро більша від сирої. Йдеться ж про сотні і навіть тисячі кубометрів цієї продукції.


— Цей котел було встановлено в 2013 році, — пояснює головний інженер лісгоспу Роман Лекай. — Його потужність — один мегават. Він може опалювати приміщення площею 10 тисяч квадратних метрів із висотою стель до 3,5 метра. Крім сушильного господарства, опалює ще й консервний цех. Середньомісячне використання тирси — 80—100 кубічних метрів, дров’яних відходів — 25—30 кубічних метрів. Тобто паливо для нас, вважайте, майже безплатне.


Ще один вид продукції, яку пропонує своїм споживачам Цуманський лісгосп, —технологічна і паливна тріска. Першу із них купують підприємства, які виготовляють меблеві плити. Зокрема, «Кроноспан-Україна», що в Нововолинську. Паливну — школи, дитячі садочки, лікарні, комунальні котельні. Виробляють її щомісяця у межах 300—400 кубів, і вона не залежується. Вартість — від 170 до 200 гривень.


Того дня ми мали змогу спостерігати за роботою стаціонарної дробильної (рубальної) машини, яка працює безпосередньо на території лісокомплексу, і пересувної. За місяць вони разом можуть виготовити до 400 кубометрів тріски. Перевага пересувної, агрегатованої разом із трактором МТЗ 82.1, у тому, що вона переробляє на тріску неділову деревину безпосередньо на лісосіках. В ефективності такої техніки мали змогу переконатися, побувавши в урочищі Діброва, де лісівники звільняли від дерев і чагарнику лінію електропередач. Раніше всю таку деревину переважно спалювали на кострищах, тепер вона йде у котельні.


Про ще один енергоощадний захід дізналися на підприємстві: у виробничих приміщеннях тут замінили 500-ватні лампочки розжарювання на аналогічні за характеристиками люмінесцентні 85-ватні. Місячна економія становить дев’ять тисяч гривень.


Підходи до запровадження енергоощадних технологій, використання місцевих видів палива, схожі до тих, які ми побачили в Цуманському лісгоспі, запроваджують і на інших підприємства обласного управління лісового та мисливського господарства.


Як розповів провідний спеціаліст відділу використання лісових ресурсів Олександр Боровицький, програмою із енергозбереження з 2010 року підприємствами управління було інвестовано в заходи з енергозбереження 24 мільйони гривень. Нині в області за місяць виробляється 4,5 тисячі кубічних метрів технологічної тріски. На підприємствах усі котельні працюють винятково на твердому паливі: дровах, кускових відходах, тирсі. Тут дедалі частіше переводять автомобілі з більш дорогого бензину на газ, проводять утеплення будівель та споруд, встановлюють енергозберігаючі вікна та двері. Важливим елементами цієї програми є також реконструкція застарілих котелень, відновлення власних міні-автозаправних станцій. Завдяки таким АЗС вдається здешевити закупівлю паливно-мастильних матеріалів за оптовими цінами і економити до 2,5 гривні на кожному літрі пального. Тобто шляхів до підвищення енергоощадності багато, головне — вчасно зорієнтуватися в ситуації.

 

Директор Цуманського держлісгоспу Володимир Туревич постійно спрямовує колектив на впровадження енергоощадних заходів.

 

Упаковані в контейнери дрова вже готові до відправлення споживачам.

 

Пересувна дробильна (рубальна) машина може працювати на будь-якій лісосіці.

 

 

Волинська область.

Фото автора.