У Києві відбувся допрем’єрний показ документального фільму про життя і творчість видатного письменника і кінорежисера Олександра Довженка. Назву стрічки підказав сам Олександр Петрович. Як розповіла режисер картини Юлія Лазаревська, готуючись до зйомок, доводилося працювати в архівах, де знайшлися записи Довженка під назвою «Загальний зшиток». Для режисера ці слова й стали тою ключовою фразою, яка багато в чому пояснює загалом життя і творчість нашого геніального земляка.


Це були своєрідні щоденники митця, а такою нейтральною назвою він, мабуть, хотів відвернути від них увагу. Адже Довженко весь час перебував у полі зору «органів» і будь-коли міг відбутися обшук, а то й арешт.


Фільм побудований на досить рідкісних документах НКВС, що розширяють наші уявлення про епоху, а також щоденниках самого режисера і його дружини й соратниці Юлії Солнцевої. Їх у фільмі читають відомі українські актори. І на тлі цих текстів йдуть кадри із картин митця. Музику до стрічки надав Валентин Сильвестров. Тож усе це вкупі відтворює ту атмосферу, в якій доводилося працювати режисеру. Йдеться про період з 1939-го по 1945 рік, тобто Другу світову війну.


— Наш фільм — це не аналіз. Це те, що можна відчути. В період війни дуже змінюється світогляд Олександра Довженка і його ставлення до влади. — каже Юлія Лазаревська, — Це добре видно із його записів, не кажучи вже про кіносценарій «Україна в огні». І саме це ми намагалися розкрити у своєму фільмі.


— Для Довженка та війна була катастрофою. По-перше, національною, бо Україна гине, затиснута між двох монстрів. Тому й цей крик душі, — каже довженкознавець Сергій Тримбач. — Може, тому так болісно звучать слова митця, коли він пише, що Хрещатик знищили не фашисти, а наші «безбатченки безголові». 


Звісно ж, позиція кінорежисера не могла залишатися поза увагою Сталіна. Після того як Довженко потрапив у немилість, а «Україну в огні» заборонили, у Києві від нього відвернулися перелякані земляки. Сам Довженко зізнається, що після цього він так і не повернувся до життя. «Тоді я мов би впав і вмер».


Цей складний шлях генія кіно й намагалися показати автори фільму «Загальний зшиток».