Укр | Рус
Представлені емблеми Олімпіади і Паралімпіади 2022 року Рівненські поліцейські поїхали до колег на Луганщину Пішов у магазин і досі не повернувся Хокей. Українці фінішували четвертими Футбол. ФІФА погрожує Іспанії відстороненням від чемпіонату світу У 2017-му Мініфраструктури продемонструвало ефективну роботу, яку має продовжити і у році наступному - Президент На Рівненщині 87 жителів Сарненського району повернуть у бюджет понад 700 тисяч гривень незаконно отриманих субсидій На Рівненщині поліцейські вилучили більше трьох кілограмів бурштину Навчальним закладам повертають землю Контроль на дорогах стане жорсткішим На розвиток армії - 171 млн грн Повернути воїнам душевну енергію Половину ялинок уже продали Поліцейські розшукують зловмисника за розбещення двох малолітніх рівнянок Міський голова Рівного Володимир Хомко відвідав благодійний ярмарок <<Врятуємо життя разом!>>
Загрузка...
загрузка...
Голосування
Яку частку сімейного бюджету ви витрачаєте на сплату житлово-комунальних послуг в опалювальний період?

Голосувати

З яким настроєм ви очікуєте завершення 2017 року?

Голосувати
На головну
05.11.2016

1943-й. Київ справляє враження міста, що вимерло

 

До річниці вигнання нацистських окупантів зі столиці


6 листопада 1943 року внаслідок Київської наступальної операції війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії М. Ватутіна вступили до міста, вигнавши із столиці України німецькі війська та окупаційні цивільні органи влади. Про трагізм 1943 року, а також про дворічну нацистську окупацію Києва, про його відбудову, про учасників тих подій розповідають архівні документи.


За два роки нацистської окупації в місті було розстріляно та закатовано понад 100 тис. чоловік, вивезено до Німеччини — 120 тис. (із довідки секретаря Київського міського комітет КП(б)У Олексія Давидова, датованої листопадом 1943 р.). Щоправда, сучасні історики подають інші цифри про людські жертви окупації, які сягають 200 тис. громадян. Зокрема, лише в Бабиному Яру загинуло, за різними даними, від 70 тис. до 150 тис. осіб.
Багато фактів і понині залишаються маловідомими пересічним громадянам. Наприклад, усі знають, що німецька авіація бомбила Київ вранці 22 червня 1941 року — для багатьох киян це ознаменувало початок війни. Проте мало хто сьогодні знає, що весною та влітку 1944 року Київ знову не раз бомбили. Про це та про події листопада 1943 року розповідають документи із фондів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, що пропонуються до уваги читача (мова та стилістика збережені).


Із повідомлення М. Хрущова Й. Сталіну про вигнання німців із м. Києва. 8 листопада 1943 р.


«На рассвете 6 ноября 1943 года войска первого Украинского фронта освободили от немецких оккупантов город Киев.


С передовыми частями в город прибыли руководящие работники городских партийных и советских организаций, а также работники НКВД и НКГБ.


(...) Немцы, боясь полного окружения их в Киеве, в панике бежали из города и не успели сжечь и взорвать город Киев (...). Но несколько значительных объектов противник все же успел взорвать и поджечь.

 

Сгорел Киевский Университет, Дом Обороны, Городская публичная библиотека, электростанции (КРЭС и ЦЭС), взорваны два цеха завода «Большевик», хлебозаводы, водопроводное хозяйство, все мосты, путе-проводы и ряд больших жилых зданий.


Почти все театры города уцелели; ранее сгорели Цирк, театр Красной Армии, театр Юного Зрителя и все кинотеатры, находившиеся в центральной части города.


(...) Киев производит впечатление вымершего города.


Сейчас из окрестных лесов, болот, оврагов и кладбищенских склепов возвращаются небольшими группами киевляне (...).


Із виступу заступника завідувача відділу пропаганди і агітації Центрального комітету КП(б)У К. Литвина на нараді у секретаря ЦК КП(б)У Д. Коротченка. 13 листопада 1943 р.


«...Основной недостаток в том, что в городе мало населения. (...). На каждую беседу, которую проводят наши работники, они собирают по 10—5 человек. В городе проведено собрание с интеллигенцией. Вчера на собрании с артистами было около ста человек. Хорошие артистические силы немцы угнали, остались двух- и трехразрядные силы, в частности небольшая балетная группа, отдельные солисты. Из заслуженных артистов нет ни одного. Завтра (14 ноября) в 5 часов вечера состоится концерт...


Об учете имущества Академии наук и отдельных институтов. Завтра мы будем иметь полные данные о сохранившемся имуществе. Библиотека академии наук почти полностью сохранилась. Архивы газет вывезены, вывезена часть иностранной литературы из библиотеки Академии наук, а вообще-то библиотека хорошо сохранилась. Это единственная крупная библиотека, которая сохранилась. Осталось много уникальной литературы...


Все театры сохранились. В оперном театре сохранилась нотная библиотека оперная библиотека, в частности единственный экземпляр оперы «Тарас Бульба», экземпляр музыки балета «Лилея». Сохранилась правительственная занавесь, которую в свое время закопали работники театра. Хорошо сохранились театры русской драмы, им. Франко. Тов. Бажан рассказывал мне, что сохранилось все, вплоть до кресел. (...) Я не знаю, каково состояние театра музкомедии, но говорят, что он цел.


(...) Ни одного кинотеатра не сохранилось. Если кое-где и сохранились, то аппаратуры абсолютно никакой нет. Картины у нас есть, но пускать их мы не можем. Ждем машину с передвижкой».


Довідка секретаря Київського міського комітету КП(б)У О. Давидова. Не пізніше 28 листопада 1943 р.


«(...) С момента освобождения Киева:


Восстановлено собственными силами электростанции общей мощностью 700 киловатт. До 5 декабря 1943 г. дополнительно получим электроэнергии 360 киловатт.


Пущено в эксплуатацию 5 водонапорных скважин и одна водокачка.


Город получает ежедневно 8000 куб. м воды.


Восстановлена в основном трамвайная сеть.


Отремонтировано 20 поездов трамвайных пассажирских и 10 грузовых. К 1 декабря будет частично работать трамвай.


Хлебопекарен в городе работает 14, производит 70 тонн в сутки, выпекаем ежедневно до 50, для населения выдается хлеба 25 тонн, хлебом снабжается 57 тыс. человек. В декабре месяце будут получать хлеб 200 тыс.

человек. 1 декабря 1943 года будет пущен в эксплуатацию хлебозавод № 1, который будет выпекать 40 тонн хлеба».


Світлана ВЛАСЕНКО, начальник відділу Центрального державного архіву громадських об’єднань України, кандидат історичних наук.

 

1943 р. Бої за Київ.

Фото Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. ПШЕНИЧНОГО.

Всі статті рубрики На головну