Якого реформування зазнало житлово-комунальне господарство, як впроваджується План дій зі сталого енергетичного розвитку та чи буде продовжена програма «теплих кредитів» — це та багато іншого обговорили під час форуму з енергоефективності в Рівному (на знімку). Захід організовано громадською організацією «Екоклуб» за участі представників влади, громадськості, бізнесу та активістів.

 

 

Дмитро Сакалюк, координатор проектів «Екоклубу», презентував аналіз Плану дій зі сталого енергетичного розвитку до 2020 року (ПДСЕР). Це документ, місто-підписант якого зобов’язується скоротити викиди СО2 щонайменше як на 20 відсотків до 2020 року. Перевагами ПДСЕР є щоденний моніторинг у бюджетних організаціях міста (за 2015 рік зекономлено 9 мільйонів гривень), щорічне проведення днів сталої енергії та запровадження механізму виділення бюджетних коштів на реалізацію енергоефективних заходів. Недоліками, на думку спікера, є брак фінансування, неврахування в документі промисловості, приватного та комерційного транспорту (а значить, на них не покладено зобов’язань).


Під час першої подіумної дискусії учасники обговорили узгодженість планування розвитку енергетики на національному та місцевому рівнях.


Олексій Рябчин, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Верховної Ради України, назвав основні проблеми житлово-комунальної сфери: «Нині гостро постало питання з ціною на енергоресурси, яка не відповідає економічному рівню добробуту населення. Енергія повинна бути за доступними цінами. Можна сказати, що це не-правильна енергетична політика держави, коли 70 відсотків населення підпадає під житлову субсидію». Крім цього, він озвучив проблему доступності енергоресурсів, а саме питання енергетичної безпеки України. Викиди парникових газів, що впливають на клімат, — ще одна загроза. Це питання пов’язано з економічним розвитком країни. «Я вважаю, що держава повинна відігравати лідируючу роль в енергоефективності, а не тільки віддавати цю роль бізнесу», — наголосив голова парламентського підкомітету.


Про співпрацю громадськості та влади розповіла Анна Шумейко — координатор проектів з енергоефективності Національного екологічного центру України. Вона зазначила, що завдяки громадськості було виділено кошти на «теплі кредити». Однак ця сума на енергоефективність має бути набагато більша.


Сергій Кошарук, заступник голови Волинської ОДА, розповів про практику енергозбереження Луцька, зокрема, навів приклад встановлення твердопаливних котлів, завдяки чому за один рік місто отримало економії 40 відсотків.


Другу подіумну дискусію «Перемоги та зради у просуванні енергоефективності на місцях» розпочав Ігор Павлюк — начальник відділу промисловості та підприємництва управління економіки Рівного. «Місто рухається у напрямі енергоефективності. Важливим кроком для Рівного стало підписання ПДСЕР. Також створено відділ енергоменеджменту, за-проваджено щоденний моніторинг — 100-відсотковий облік у комунальних закладах. Діє програма співфінансування встановлення лічильників «50 на 50 відсотків». Затверджено програму «50/50 відсотків» з утеплення фасадів. Діє муніципальна програма сталого розвитку в місті Рівному. Загалом у 2016 році за нею реалізовано 96 проектів, із них 70 — енергозберігаючі», — повідомив Ігор Васильович.


Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко наголосила на тому, для чого потрібна програма «теплих кредитів». «Сьогодні вона зупинена. «Теплі кредити» були спрямовані на швидкі та недорогі заходи з енергозбереження. Це важливо, однак повинні бути додаткові фінансові компенсації. У містах мають діяти програми, спрямовані на додаткове відшкодування тіла кредиту чи відсоткової ставки для ОСББ. Обов’язковим є також верифікація та облік», — пояснила Т. Бойко. Необхідним є й створення Фонду енергоефективності. Це повинні бути проекти комплексної термомодернізації на тривалий період часу.


Ірина КАНТАРІЯ, місцевий координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА.


Рівне.