Будівельники і меценати вирішили показати недобудований Театр на Подолі (на знімку). Подивитися на фасад прийшли переважно журналісти та відомі артисти столичних театрів. Було також кілька жителів Андріївського узвозу. Актори вітали директора театру — головного режисера Віталія Малахова з довгоочікуваним власним храмом Мельпомени. Нагадаємо: наприкінці 2015 року з’явився меценат, який виділив на закінчення будівництва 168 мільйонів гривень. Зведення будівлі розпочато ще 23 роки тому.
Зауважимо одразу, що жодна світлина в Інтернеті не передає фактуру будівлі. Потрібно побачити її на власні очі. Нам споруда здалася стильною і для Києва справді не характерною, очевидно, тому й не була сприйнята на побутовому рівні нашими громадянами. Що ж надає будівлі шарму? Насамперед, використання старовинної світлої цегли та особливе «подільське» її укладання (із проміжками). У столицю спеціально доправили акуратно розібраний матеріал — на початку XX століття це був будинок у Кривому Розі. Що стосується надбудов чорного кольору, то звели їх зі скляних конструкцій. Потім «одягли» у фальцевий метал (тонкі чорні листи, що імітують шкіру). Архітектор проекту Олег Дроздов намагається стримувати емоції, відповідаючи на питання: «Живе обговорення важливе, тому що інші будівництва на Подолі відбувалися без будь-якої активності в соцмережах або на вулицях». На його думку, будівля і фасад вписуються в загальну картину Андріївського узвозу, а такий стиль — це стиль сьогодення.
Про те, що проект фасаду буде змінено, говорили ще навесні. Архітектори попередили, що перший поверх спробують зробити прозорим, щоб люди, які прогулюються узвозом, бачили гарний хол театру. Це має бути додатковим стимулом його відвідати. У холі можна буде подивитися уривки з вистав на відеоекрані, рекламу майбутніх прем’єр, випити кави та поспілкуватися з друзями. Тобто створюється театральний салон-кафе. Зі складних інженерних робіт — монтаж обертової сцени, сучасного театрального обладнання. Залу на 240 місць виконають у традиційних кольорах: бежеві стіни, червоні сидіння.
— Проект змінили, тому що він застарів за всіма параметрами, адже створювався в 2006 році, не вистачало місць у залі для глядачів, площа сцени була маленькою, та й будівля могла вийти ще на два метри вищою за нинішню, — пояснює директор театру Віталій Малахов. — А чорного кольору в надбудовах було стільки ж, але ніхто на це не звертав уваги. Тому що відволікалися на бутафорський фасад «під старовину». Зате тепер є класична сцена 10 на 10 метрів з гарним освітленням, можна приймати зарубіжні колективи. Проводяться внутрішні роботи, а за договором ми приймемо новобудову у травні. Мені приміщення дуже подобається, а фасад, між іншим, ще не завершено, і дах теж. Мене не лякає те, що будівлю назвали саркофагом. Це поєднання кольорів — світлої охри та чорної старовинної цегли — і сучасної надбудови створює конфлікт, а конфлікт породжує драматургію. Мені особисто набридло прикрашення та підробки під київську старовину. Звичайно ж, до відкриття нового приміщення буде прем’єра.
— Я корінний киянин, але про Театр на Подолі нічого не знав. Була руїна, а тепер — театр, — жартує, явно непокоячись через резонанс, що виник у суспільстві, меценат проекту, генеральний директор корпорації «Рошен» В’ячеслав Москалевський. — Думаю, на Андріївському узвозі з’явилася визначна пам’ятка. Це краще, ніж, наприклад, от така занедбана будівля (будинок № 20 на Андріївському узвозі), яка й рік не простоїть, розвалиться.
З ракурсу, з якого будівлю показано на фото в соціальних мережах, вона виглядає супердомінуючою. Але ми одразу планували в цій частині зробити вертикальне озеленення диким виноградом. Сьогодні всі бояться доторкнутися до Андріївського узвозу, тому він скоро перетвориться на руїни. А колись Центр Помпіду, Ейфелеву вежу теж хотіли знести обурені городяни.
Міський голова Віталій Кличко заявив, що будівлю театру буде прийнято в експлуатацію тільки після громадських слухань.
Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.
