З наступного року за ініціативи Міністерства освіти і науки буде змінено систему нарахування стипендій. Нині, щоб отримувати виплати, досить мати середню оцінку «чотири». З 2017 року стипендію отримуватимуть ті студенти, які посядуть найвищі місця в рейтингу, складеному навчальними закладами. Нову модель стипендіального забезпечення презентували на міжвідомчій нараді, присвяченій обговоренню проекту відповідної постанови Кабінету Міністрів України.

 


«Це абсолютно новий рейтинговий підхід до визначення стипендій, які отримуватимуть студенти. Тобто кожен виш розробить свої критерії для складання рейтингу, які затверджуватиме вчена рада університету за обов’язковим погодженням з органами студентського самоврядування університету», — зазначила міністр освіти Лілія Гриневич.


Згідно з новими підходами, на 90% місце в рейтингу визначатимуть загальні успіхи у навчанні і на 10% — критерії, які визначить виш (наприклад, участь у наукових конференціях). Отже, переконують у профільному міністерстві, можна буде визначити найуспішніших студентів, навіть якщо за результатами сесії усі вони отримали однаковий середній бал.


Як повідомили в прес-службі МОН, алгоритм переходу від чинної системи стипендійного забезпечення вже визначено. «Якщо студенти складають зимову сесію в грудні, стипендію за новими правилами вони отримають уже в січні 2017 року, а якщо сесія в січні — нова стипендія буде в лютому, при цьому ці студенти отримають за січень стипендію за старими правилами», — розповіла Лілія Гриневич.


Запровадження нової системи значною мірою залежатиме від майбутнього освітянського кошторису, який остаточно визначать під час ухвалення державного бюджету країни на 2017 рік.


Як відомо, існують академічні та соціальні стипендії (останні виплачують малозабезпеченим, сиротам та іншим пільговикам незалежно від успіхів у навчанні). З наступного року соціальні стипендії виплачуватиме вже не Міністерство освіти, а Мінсоцполітики. Співвідношення передбачених на ці два напрями коштів досі викликає дискусії.


«Нині в проекті бюджету закладено 2,978 млрд. грн. на соціальні стипендії та 2 млрд. грн. на академічні. Ми ж пропонуємо перекинути 1,7 млрд. грн. із соціальних стипендій на академічні, що дасть змогу не лише повністю профінансувати збільшені соціальні стипендії, а й забезпечити виплату збільшених стипендій майже для половини студентів», — повідомила на нараді Лілія Гриневич.


За планами Міносвіти, з 50% студентів, які отримуватимуть стипендії, 43% матимуть академічні стипендії за рейтинговою системою та 7% — соціальні. При цьому буде збільшено розміри таких виплат.


Для ВНЗ ІІІ—ІV рівнів акредитації мінімальна стипендія буде на рівні 1100 грн. — на третину більше, ніж цього року (830 грн.). Найкращі студенти отримуватимуть стипендію на 72,9% більшу — 1600 грн., тобто на рівні прожиткового мінімуму.


Присутній на засіданні заступник міністра фінансів Сергій Марченко погодився з пропозицією МОН збільшити видатки на академічні стипендії, але тільки в обсязі 1,4 млрд. грн. На його думку, говорити про суму в 1,7 млрд. можна буде лише після проведення необхідних розрахунків. Крім того, в Мінфіні вважають за доцільне зазначити у відповідній постанові, що академічні стипендії отримуватимуть майже 40 відсотків студентів і не більше половини.


Свої пропозиції щодо виплати соціальних стипендій має надати Мінсоцполітики. «Ми зацікавлені, щоб академічні стипендії були більшими за соціальні, щоб студенти з визначених категорій громадян не втрачали мотивації до успішного навчання», — зазначила перший заступник міністра соцполітики Ольга Крентовська.


При розрахунках МОН зберегло нинішнє співвідношення між мінімальними академічними стипендіями різних типів навчальних закладів, тому і для ВНЗ ІІІ—ІV рівнів акредитації, і для ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації, і для ПТНЗ збільшення мінімальної стипендії передбачається на 33,4%. Отже, мінімальна стипендія для студентів ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації становитиме 830 грн., а для учнів професійно-технічних навчальних закладів — 415 грн.


Більш як удвічі збільшать виплати найстараннішим студентам, які навчаються на «складних спеціальностях» — інженерно-технічних, природничо-математичних і педагогічних. Зокрема, пощастить майбутнім вчителям хімії, фізики та біології. Для них стипендія у ВНЗ ІІІ—ІV рівнів акредитації становитиме 2036 грн., у ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації — 1536 грн.


Ідея збільшити стипендії спудеям, що здобувають гостродефіцитні для країни спеціальності, не нова. У такий спосіб МОН планує привабити на відповідні факультети більшу кількість вступників, бажано — з високими балами. Тим часом експерти нагадують, що збільшення виплат для студентів природничо-математичних, інженерно-технічних спеціальностей не матиме очікуваного ефекту без підвищення якості викладання у школах.

Адже в нас дуже мало випускників, здатних на належному рівні скласти ЗНО з фізики чи математики. Нині для багатьох абітурієнтів, які подають заяви на технічні спеціальності, важливішим за стипендію чинником є низький конкурс і «недобір», який спостерігається на відповідних факультетах.


Зниження рівня знань абітурієнтів відзначали і під час минулих парламентських слухань щодо фінансування освіти і науки. «Університети офіційно приймають випускників з початковою освітою, — нагадала старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ Ірина Єгорченко. — Дев’ять балів з математики, з якими приймають до університету, це початкова освіта, тобто це 4 класи, арифметика, все. Вивчити з такими знаннями інженерів, економістів просто неможливо... Викладачі роблять вигляд, що вчать їх вищої математики, коли діти не вміють додавати дроби».

 

Коментар

 

Профспілки вбачають у ново-введеннях звуження прав студентів. За словами заступника голови Профспілки працівників освіти і науки України Ольги Чабанюк, нині у різних вишах стипендії отримують 74—76% студентів денної форми навчання: «До парламенту урядом подано законопроект № 5130, покликаний серед іншого змінити ст. 62 Закону «Про вищу освіту», яка визначає: стипендії мають отримувати не менш як дві третини студентів денної форми, котрі навчаються за держзамовленням, і не більш як 75%. Якщо цей закон ухвалять — відповідні гарантії буде скасовано і це питання почнуть регулювати на рівні Кабміну фактично в ручному режимі».



Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.