Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України звернулася до Президента з проханням ветувати «антисоціальний» закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстр. № 5130). Відповідну заяву розміщено на її офіційній сторінці.

 

Серед іншого законом скасовуються вимоги щодо формування стипендійного фонду, розміру мінімальної стипендії та призначення її першокурсникам ще до проведення першого семестрового контролю. Крім того, цей документ вносить численні зміни до законодавства про працю. Відтепер посадові оклади (тарифні ставки) бюджетників буде прив’язано не до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму. Мінімальний посадовий оклад визначатиме Кабмін — на рівні, не нижчому за прожитковий мінімум, встановлений на 1 січня (з 1.01.2017 року — 1600 гривень).


«Вносяться зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці», згідно з якими мінімальна заробітна плата включатиме, окрім посадового окладу, більшість доплат і надбавок. Натомість, ст. 3 чинного Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці за виконану працівником місячну, а також годинну норму праці (обсяг робіт) не може бути меншою за мінімальну заробітну плату, яка не включає доплат, надбавок, заохочувальних і компенсаційних виплат», — нагадують у профспілці.


У законодавстві має бути збережено норму про те, що мінімальна зарплата — це плата за просту, некваліфіковану працю, кажуть освітяни. Натомість після ухвалення поданого урядом закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстр. № 5130) обіцяне підвищення мінімальних зарплат до 3200 гривень може призвести до зрівнялівки в оплаті простої та кваліфікованої праці.


«Посадовий оклад прибиральниці буде встановлено на рівні 1600 грн., а зарплата з надбавками та доплатами — не менш як 3200 грн. У вихователя дошкільного навчального закладу (молодого спеціаліста) посадовий оклад 2768 грн., а вся зарплата (оклад і надбавка за престижність педагогічної праці) — 3321 грн.», — написав у Фейсбуці голова столичної профспілки освітян Олександр Яцунь.


Показово, що навіть представники Міністерства освіти у день голосування за згаданий закон не могли однозначно відповісти на просте запитання: якою буде освітянська зарплата та її складники і чи входитиме до мінімальної зарплати, наприклад, доплата вчителю за перевірку зошитів, завідування кабінетом тощо. Визнавали, що тут немає єдності між МОН та Мінсоцполітики. Водночас фактично вирішеною була доля надбавки за престижність педагогічної праці — планувалося, що вона входитиме до мінімальної заробітної плати.


Як відомо, окрім загального підвищення зарплат, учителі матимуть додатковий бонус — підвищення на два розряди вгору за тарифною сіткою. За словами першого заступника міністра освіти Володимира Ковтунця, «сумарно, навіть якщо ми всі надбавки, доплати і компенсаційні виплати внесемо до мінімальної зарплати, це означає, що посадовий оклад, базова величина, з якої ми починаємо розрахунок, починаючи з 7-го тарифного розряду, буде 2464 гривні». Загалом з урахуванням надбавок і доплат вчитель без категорії (8-й розряд) отримуватиме середню зарплату в сумі 4600 гривень, а вчитель вищої категорії — 6453 грн.


Зрівнялівки не буде, переконував заступник міністра. Проте визнав, що вона можлива серед працівників інших категорій.


Може статися так, що незабаром головний інженер університету заздритиме прибиральниці. «Що таке мінімальна зарплата 3200, а перший тарифний розряд 1600 гривень, — пояснював заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк. — Усі коефіцієнти, які менше двох, дають посадовий оклад менш як 3200. І цим усім людям доплачуватимуть до 3200. Це означає, що всіх працівників з 1-го по 11-й тарифний розряд ставлять в однакові умови. А у нас на 10-му й 11-му тарифних розрядах — завідувач аспірантури, завідувач докторантури, головний енергетик, головний інженер університету. Не можуть люди з вищою освітою сьогодні отримувати «мінімалку»! Вони опиняться навіть у гірших умовах, ніж прибиральниця. Бо в неї за те, що в шкідливих умовах працює, буде ще 12 відсотків доплати. Той самий сторож за роботу в нічний час матиме плюс 40 відсотків. Тому пропозиції до Кодексу законів про працю, Закону «Про оплату праці», зокрема, про прив’язку першого тарифного розряду не до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму, не може бути підтримано. Або тоді давайте взагалі ліквідовувати єдину тарифну сітку і ми через галузеві угоди самі все це виписуватимемо».


На думку представників профспілок, закон № 5130 може розвалити систему оплати праці в бюджетній сфері. Якщо його буде підписано, профспілки обіцяють вдатися до акцій протесту.

 

Коментар

Сергій Романюк, заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України:


— Мінфін просто підставив уряд і Верховну Раду, коли подав законопроект № 5130 як «велику перемогу» і можливість нарешті підняти мінімальну зарплату до 3200 грн. Насправді цей документ скасовує наявні соціальні гарантії для наших громадян. Зокрема, і для студентів. За планами Мінфіну, коло отримувачів академічних стипендій в Україні має скоротитися до 2019 року до 10—15 відсотків. Для студентів це неприйнятно, таке рішення спонукатиме їх обирати закордонні виші. Вже нині там навчається понад 30 тисяч дітей з України. Закордонні виші «полюють» за нашими випускниками. Один із чеських університетів готовий прийняти 400 українських студентів (саме українських!) на бюджет з виплатою стипендій у розмірі 300—400 євро на місяць. Навряд чи вони потім повернуться додому. А з ким ми відбудовуватимемо Україну завтра?


У центрі і в регіонах розпочинається всеукраїнська акція протесту «Врятуємо освіту: законопроекту № 5130 — вето». Ініціаторами акції виступила студентська молодь. Об’єдналися лідери студентських профспілкових організацій і органи студентського самоврядування. Головна вимога — не допустити руйнування системи стипендійного забезпечення та зберегти 62-гу статтю чинного Закону «Про вищу освіту», яка гарантує, що стипендії в країні мають отримувати від 66 до 75 відсотків студентів-бюджетників денної форми навчання.

ДО РЕЧІ

Скасувати ухвалений 6 грудня парламентом закон № 5130 вимагають і студенти. У середу в Києві вони перекрили рух транспорту на вулиці Грушевського біля стадіону Лобановського (на знімку).

 


В акції брали участь майже сотні представників кількох вищих навчальних закладів — Київського політеху, КНУ імені Тараса Шевченка, КНУБА, НУХТ, КНЕУ, медичного університету імені Богомольця, транспортного університету, педагогічного імені Михайла Драгоманова.


За словами громадських активістів, згаданий закон наступного року може вдвічі зменшити коло отримувачів стипендій та значно погіршити соціальне становище студентства. Крім того, учасники акції побоюються, що разом з обіцяним підвищенням стипендій зросте плата за гуртожиток.


Насправді ніхто не знає, скільки саме бакалаврів та магістрів наступного року отримуватимуть академічні стипендії. Обговорюється запропонована Мінфіном цифра у 43 відсотки від усіх студентів-бюджетників денної форми навчання. Цього року в різних вишах стипендії отримували майже 75 відсотків.


Із чинного Закону «Про вищу освіту» законом № 5130 було вилучено всі гарантії щодо розміру стипендій, кількості отримувачів таких виплат та відповідного формування стипендіального фонду. Вочевидь, усі ці питання уряд планує регулювати щороку «в ручному режимі» — під час ухвалення державного бюджету. Свою вимогу застосувати право вето до закону № 5130 учасники акції передали до адміністрації Президента.


Фото В’ячеслава РАТИНСЬКОГО (УНІАН).