Укр | Рус
загрузка...
Голосування
Чи відчули ви реальні зміни щодо покращення умов для розвитку бізнесу?

Голосувати

Чи вплине на ваше життя надання Україні безвізового режиму з країнами Шенгенської зони?

Голосувати
На головну
17.12.2016

Погодозалежне регулювання опалення демонструє переваги

Віктор КОЛОМАК.

Систему опалення, яка автоматично відстежує температурні зміни погоди, впровадили в Київському національному університеті технологій та дизайну. Положення засувки на трубопроводах, через які подається до навчальних корпусів теплоносій, змінюється автоматично шляхом постійного вимірювання і порівняння внутрішньої (у приміщеннях) та зовнішньої температур.

Мікропроцесорний контролер обробляє інформацію і формує сигнали керування для індивідуального теплопункту, забезпечуючи оптимальні його режими роботи залежно від обраного температурного мікроклімату в аудиторіях: у робочі дні, нічний час, вихідні чи святкові дні тощо.

 

— Опалення тепер у наших приміщеннях працює тоді, коли треба, а кількість теплоносія регулюється відповідно до обраних режимів, — розповідає ректор університету академік Національної академії педагогічних наук, професор Іван Грищенко. — Комплексний моніторинг витрат теплоносія та управління теплопунктами здійснюються автоматизованим програмно-технічним комплексом управління енергоспоживанням, який розроблено в університеті. Адже ресурси сьогодні доволі дорогі. А надходження коштів обмежене: збільшити кількість студентів і підвищити вартість навчання ми не можемо через нинішню бідність населення нашої країни. Отож залишається єдиний шлях — економити. Завдяки впровадженій системі ми керовано подаємо тепло і регулюємо його кількість, забезпечуючи належний мікроклімат в аудиторіях, коли там навчаються студенти. Наш принцип — гріємо не будівлі, а людей.


За словами ректора, університет має сьогодні 42 будівлі. Вони розосереджені по Києву, є також у Львові, в Черкасах, Чернігові. Скажімо, в будівлях у Печерському районі столиці всі навчальні корпуси обладнано сучасними індивідуальними теплопунктами з погодозалежним регулюванням теплоносія, окупність яких становить не більше одного опалювального сезону. «Але на цьому ми не зупинилися, пішли далі, — продовжує розповідати Іван Грищенко. —  Підхід такий: якщо студентів немає, то можна в приміщенні і п’ятиградусну температуру тримати, а якщо є, йде навчання — 18 градусів. Усі навчальні дисципліни, все, що треба вичитати студентам згідно з навчальними освітніми програмами, яких 120, ми завели на літні місяці, а, скажімо, на грудень склали такий навчальний план, щоб студенти, а їх 10000, були на практиці, виконували самостійну роботу, відвідували консультації. Робиться це все невеличкими групами — адже маленьку аудиторію обігріти легше».


Для більш ефективного управління енергоспоживанням в університеті запроваджено технологічні карти роботи систем опалення для аудиторного фонду навчальних корпусів, які використовуються в освітньому процесі.

Ректор показує технологічну карту, на якій відображено і розписано всі аудиторії, час їх використання згідно з розкладом та, відповідно, забезпечення належного мікроклімату. Їх 257 загальною площею 70 тис. кв. м. Згідно з удосконаленим навчальним планом сьогодні задіяно в освітньому процесі лише 90, і тільки маленькі. У більшості корпусів опалення працює на мінімумі, щоб опалювальні системи не розморозились. 47 приміщень обігрівається придбаними спеціально обігрівачами переносного типу, які відповідають протипожежним та санітарним нормам. Це робиться тільки на час занять або певних заходів. Закінчились вони — обігрівачі вимикаються. Якщо, приміром, виходити з того, що більш як три пари занять не буває, а це 5 годин, то 19 годин на обігріві «економиться». Декілька аудиторій обладнали довгохвильовими інфрачервоними обігрівачами. Вони забезпечують необхідну температуру вже через дві години після вмикання.


Такий підхід запроваджено і щодо споживання електроенергії. На основі даних автоматизованого програмно-технічного комплексу управління енергоспоживанням щодоби відстежуються графіки споживання електроенергії в навчальних корпусах і гуртожитках. Специфікою є те, що в гуртожитках пікове споживання електроенергії відбувається з 22-ї години до чотирьох ночі. Удень — зовсім мало. З огляду на ці дані і будується політика досягнення економії.


Що все це дає університету в економічному і фінансовому аспектах? Економічний ефект від впровадження власного ноу-хау, від управління ресурсами за чотири роки становить уже 6,6 мільйона гривень. Якщо раніше на оплату комунальних послуг у вузі витрачали щорічно майже 11 мільйонів гривень, то сьогодні — на 2—2,5 мільйона менше. Завдяки економії заробітну плату викладачам, кількість яких, до речі, також оптимізовано, в університеті підвищено вдвічі. Але, як зауважив ректор, водночас ураховується конкретний внесок кожного.


На запитання, наскільки можливо поширити використання розробленої системи на інші виші, Іван Грищенко відповів так: «Систему ми запатентували, отримали патент і популяризуємо її на всіх профільних освітніх нарадах з готовністю допомогти й іншим вузам, а також підприємствам. Ми готові виконати енергетичний аудит і підказати, як знизити витрати. І те, що підняли ціну на енергоносії, — це стимул для всіх шукати шляхи економії, запроваджувати новітні підходи, технічні рішення».

Київ.

Всі статті рубрики На головну