«Постать планетарного виміру…» (до 150-річчя від дня народження С.Л. Франкфурта)

Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 971-VІІІ від 2 лютого 2016 року «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 р.» зі змінами або скоріш доповненнями до неї за № 1069-VІІІ від 31 березня, 1088-VІІІ від 13 квітня, № 1458-VІІІ від 12 липня, № 1753-VІІІ від 16 листопада 2016 р. у поточному році на державному рівні відбулося 96 урочистостей. З них «... з метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв...» 35 було присвячено відомим подіям в Україні, 3 — дням скорботи і пам’яті і найбільше —58 — видатним особистостям. Остання цифра не випадкова у світлі вислову відомого американського історика і філософа кінця ХІХ ст. Ралфа Уолдо Емерсона «По суті, ніякої історії нема, є тільки біографії...». На власне переконання, найбільш незнаною із всіх постатей, що засяяли на пантеонах слави України цього року, виявився видатний вчений-агробіолог, один із організаторів сільськогосподарської дослідної справи та академічної науки в Україні — професор Соломон (Шлім) Львович (Меєрович) Франкфурт (1866—1954).

Ініціатором відзначення на державному рівні ювілею виступила Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України після проведених мною протягом п’ятнадцяти років спеціальних історичних досліджень, підсумком яких стало доведення визначного місця цього уродженця Литви, єврея за національністю в історії України. Створені ним, як тоді називали — «Храми Соломона», у вигляді теперішніх — Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН, ННЦ «Інституту землеробства НААН», Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН та ін. і особливо разом із академіком В. І.

Вернадським — Національної академії наук України продовжують до сьогодення презентувати найвизначніші здобутки нації, що визнані у цивілізованому світі, а саме на ниві науки та освіти. Якщо додати до цього інші чесноти професора С. Л. Франкфурта, про які писав у «Віснику НАНУ», щодо остаточного ствердження у світовій науковій практиці понять — культури цукрового буряку та культури насіння, а також контрольно-насіннєвої справи в Україні та громадську, політичну, державну та дипломатичну діяльність у роки перших сподівань державності (1917—1920)1, то ініціативу НААН, що її підтримано профільними комітетами парламенту, міністерствами: освіти і науки, аграрної політики і продовольства, закордонних справ, Київською обласною державною адміністрацією та НАН України, слід вважати надзвичайно актуалізованою у світлі справжніх європейських цінностей в умовах євроінтеграції. Всі згадані відомства виступили і співорганізаторами відповідних заходів, передбачених Постановою Президії НААН від 26 серпня 2016 року.

Перший із них пройшов 17 листопада в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН (с. Центральне Миронівського району Київської області), де президентом НААН академіком Ярославом Гадзалом, директором установи, членом-кореспондентом НААН Олександром Демидовим та народним депутатом України Миколою Кучером було відкрито іменний пам’ятний знак Соломону Франкфурту з надписом на трьох мовах (державна, литовська, іврит) за ескізом і фінансової підтримки генерального директора ДУ «Укрдержродючість» Ігоря Яцука. Перед присутніми з вітальним словом виступив аташе з питань культури Литовської Республіки в Україні Юргіс Гієдріс. На зібранні колективу та гостей всесвітньо відомої установи за багаторічну ефективну діяльність на ниві наукового забезпечення сільського господарства інститут отримав Грамоту Верховної Ради України. У своїй доповіді перед зібранням «Професор Шлім Франкфурт та його «Храм Соломона» — Миронівська сільськогосподарська дослідна станція з культури та селекції цукрових буряків», ще раз на основі новітніх архівних документів із США, Литви, Німеччини та Росії довів, що багато в чому таке визнання вдалося досягти завдячуючи генеруючому початку в першій програмі наукових досліджень, створенню матеріально-технічної бази, підбору кадрового потенціалу, закладених фундатором установи. Від імені Інституту історії аграрної науки, освіти та техніки НН СГБ НААН передав до музею Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН зібрані мною архівні документи, а також інші матеріали стосовно першого директора станції Сергія Тулайкова, що фактично був учнем і провідником ідей професора Соломона Франкфурта.

Проте найзмістовніше про місце і роль професора Соломона Франкфурта в історії України було розглянуто на міжнародній науково-практичній конференції, що відбулася 18 листопада 2016 року у Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН під егідою посольств Литовської Республіки та Держави Ізраїль в Україні. Головним завданням форуму передбачалося віддати шану попередникам за зроблене в ім’я майбутнього, а також доведення про державну необхідність вивчення історії науки для запровадження кращого із минулого для подій сьогодення.

До початку роботи конференції свою участь задекларували 207 осіб із 55 наукових установ та навчальних закладів різних систем і відомств України через 194 тези доповідей, що вийшли у двох томах збірки матеріалів.
До визначної події за ініціативою і проектом нашої бібліотеки та фінансової підтримки ДП ДГ Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» (директор — Михайло Коваленко) було виготовлено поштову марку, що присвячена ювілейній річниці від дня народження С. Л. Франкфурта. Церемонія спецпогашення відбулася за участі начальника центру філателістичної продукції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» Наталії Мухіної. Надзвичайного та Повноважного Посла Литовської Республіки в Києві Марюса Януконіса й Надзвичайного і Повноважного Посла Держави Ізраїль в Україні Еліава Бєлоцерковські.

Зібрання складалося з двох частин: пленарної і роботи секцій. Відкрив конференцію віце-президент НААН, академік Валерій Жук.

Були зачитані вітання, що надійшли до оргкомітету конференції від Президента України Петра Порошенка, Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового та президента НАН України академіка Бориса Патона. До учасників конференції звернувся заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха, голова підкомітету з питань освіти Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, народний депутат України Тарас Кремінь та заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, голова підкомітету з міжнародно-правових питань та внутрішньо переміщених осіб, народний депутат України Георгій Логвинський. У своєму виступі Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки Марюс Януконіс подякував організаторам зібрання за ініціативу вперше у взаєминах між нашими країнами відзначення на державному рівні із встановленням пам’ятного каменю та випуску марки литовцю за народженням С. Л. Франкфурту. При цьому вказавши на знаковість події для подальших євроінтеграційних процесів. Не менш змістовно з цього приводу висловився і Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські. Він, як і його колега, подякував Інституту історії аграрної науки, освіти та техніки ННСГБ НААН та його очільнику за повернення із забуття неординарної особистості єврейського походження благі діяння якого не обмежуються тільки Україною, Литвою та Ізраїлем, а й мають планетарне значення як для потреб науки, так і стабільності світового багатонаціонального співтовариства. Здається, що не випадково, обидві ці країни словом і ділом підтримують Україну в її європейському інтеграційному курсі та подоланні негативних наслідків анексії Криму і АТО на Донбасі. Національна академія аграрних наук України рішенням своєї Президії від 28 жовтня 2016 року за плідну наукову співпрацю на ниві зміцнення дружніх україно-литовських й україно-ізраїльських відносин у напрямах галузевого дослідництва щодо вивчення спільної історії нагородила «Подякою НААН» Марюса Януконіса, Еліава Бєлоцерковські, почесного консула Литовської Республіки в Україні Євгенія Лаврова та народного депутата України Георгія Логвинського.

З науковими доповідями у пленарній частині виступили:

1. академік НААН Віктор Вергунов — «Професор С. Л. Франкфурт (1866-1954) — учений-агробіолог, державний і громадський діяч: повернення із забуття (до 150-річчя від дня народження)». Під час виступу відбулася презентація підготовлених мною двох видань: монографії «С. Л. Франкфурт та Україна»2 та «біобібліографічного покажчика наукових праць «Професор Соломон Львович Франкфурт»3;

2. директор Інституту рукопису НБУ імені В. І. Вернадського НАНУ, член-кореспондент НАНУ Любов Дубровіна — «С. Л. Франкфурт і створення Національної академії наук України»;

3. головний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, професор Руслан Пиріг — «Урядова діяльність Соломона Франкфурта у добу гетьмана Павла Скоропадського»;

4. головний науковий співробітник Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, академік НААН Броніслав Панасюк — «Наукові і практичні дослідження в галузі цукрового виробництва»;

5. директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, академік НААН Микола Роїк — «Культура цукрового буряку в Україні: інституалізовані здобутки»;

6. директор Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН, член-кореспондент НААН Олександр Демидов — «Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН — історичні етапи становлення, сьогодення та перспективи розвитку»;

7. головний науковий співробітник ННЦ «Інституту землеробства НААН», професор Едуард Дегодюк «Сторінки історії життя С. Л. Франкфурта, пов’язані із ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Після перерви робота конференції продовжилася у межах 5 секцій: 1. Історія і сучасність вітчизняної агрономії. 2. Природознавство в контексті еволюції наукової думки. 3. Становлення й розвиток вітчизняної сільськогосподарської справи як галузі знань та організації. 4. Організація наукового забезпечення ведення сільського господарства: стан та перспективию 5. Інформаційно-бібліотечне супроводження науково-освітнього галузевого процесу.

Під час авторитетного зібрання функціонувала розгорнута книжкова виставка, підготовлена співробітниками бібліотеки, яка демонструвала наукові і науково-популярні праці С. Л. Франкфурта українською, російською, німецькою та англійською мовами з питань агрономії, аграрної економіки, агрохімії, переробки сільськогосподарської продукції, методології та організації галузевого дослідництва, матеріали про нього тощо.
Робота конференції була насичена, плідна й конструктивна у напрямах подальшого розгортання галузевого дослідництва й інтеграції національного інтелектуального потенціалу та закордонного досвіду для прискорення інноваційного розвитку України. Всі присутні стали свідками, як вперше в історії незалежної України, на державному рівні вшановується пам’ять професора Соломона Франкфурта. Тим самим на пантеони слави України повернуто ім’я литовця за народженням, єврея за національністю, який став одним із перших депутатів Київської міської думи та Київського губернського земського зібрання у березні 1917 року від єврейського населення і разом із академіком Володимиром Вернадським у листопаді 1918 року став фундатором скоро майже вікової історії функціонування академічної науки в Україні — основоположної складової існування державності, що у наступному році повинна святкувати сторіччя виконавчої і законодавчої гілок влади в Україні.

Віктор ВЕРГУНОВ, академік НААН, директор ННСГБ НААН — керівник Інституту історії аграрної науки, освіти та техніки.