Про пріоритети в роботі органів прокуратури Донеччини, про резонансні справи та захист прав громадян — в інтерв’ю прокурора Донецької області Євгена Бондаренка (на знімку).
— Євгене Вікторовичу, два з половиною роки прокуратура області працює в Маріуполі. Оскільки до вимушеного переїзду призвели відомі події навесні 2014 року в Донецьку, мабуть, напрям боротьби з тероризмом і сепаратизмом є пріоритетним. Перш ніж говорити про результати цієї роботи, скажіть, будь ласка, яких висновків дійшли органи прокуратури області з того, що сталося?
— Коли у липні 2014 року працівники органів прокуратури Донецької області почали залишати окуповані терористами міста та переїжджати до Маріуполя, багато хто сподівався, що це тимчасово. Якщо запитати у будь-кого з прокуратури: чи припускався він думки про те, що в Донецьку область прийде війна, що Донецьк — одне з найсучасніших міст України — стане містом-привидом, вулицями якого ходитимуть бойовики з автоматами, де буде запроваджено комендантську годину та де всіх невдоволених кидатимуть у «підвал»? Можу запевнити: ніхто й ніколи так не думав, і саме у цьому, на мій погляд, була головна помилка всіх правоохоронних органів. Не можна недооцінювати ворога. Тепер, упевнений, такого б уже не сталося.
Коли захопили приміщення прокуратури області в Донецьку, співробітники почали працювати «у підпіллі». Винаймали квартири, офіси. Так було протягом двох із половиною місяців. Згодом стало зрозуміло, що в Донецьку залишатися небезпечно. Працівників прокуратури бойовики почали брати у полон. Двох убили. Прокурори виїжджали з окупованих міст через блокпости терористів зі страхом бути впізнаними та затриманими. Виїжджали поспіхом. Саме тоді перед кожним постав вибір: залишитися чи їхати на вільну українську територію. Їхати — означало не тільки реальним вчинком показати відданість Україні, а й необхідність залишити обжиті домівки, речі та відчути, що таке зрада з боку деяких колег та навіть рідних.
Сьогодні кожен із нас розуміє, що за свою країну потрібно щодня боротися на всіх «фронтах». Прокуратура, Служба безпеки, Національна поліція за два з половиною роки дуже змінилися, і змінилися на краще. Шкода, що одним із каталізаторів позитивних змін стали такі трагічні події.
— Скільки співробітників прокуратури області залишилися вірними Україні? Чи нестимуть зрадники відповідальність перед законом?
— У 2014 році штат органів прокуратури Донецької області нараховував 1646 працівників. Ми маємо інформацію про те, що на терористів працює 100 наших колишніх співробітників, тобто зрадили присязі трохи більш як 6%.
Щодо відповідальності, яку понесуть за зраду своїй країні колишні прокурори, то вона неминуча. Через те, що наші колишні колеги продовжують перебувати на тимчасово окупованій бойовиками території, ми відкриваємо та розслідуємо стосовно них спеціальні досудові провадження. Прокуратура Донеччини вже затвердила та скерувала до суду 12 обвинувальних актів стосовно прокурорів-зрадників, 53 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а також оголошено у розшук. Стосовно інших слідчі СБУ в Донецькій області ще проводять досудові розслідування. Я роблю все, що від мене залежить, для доведення вини зрадників у законному порядку.
— Прокуратура області кілька разів на тиждень звітує про нові провадження стосовно осіб, яких підозрюють у колабораціонізмі з терористичною організацією «ДНР». Чим викликана така інтенсивна робота та які її результати?
— Для області, в якій уже третій рік проводиться антитерористична операція, вказаний напрям роботи — чи не найважливіший. Ми здійснюємо процесуальне керівництво у 178 кримінальних провадженнях, які розпочато за фактом участі у терористичній організації, посяганнях на територіальну цілісність і недоторканість України, за вчинення дій, спрямованих на зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. У нас достатньо справ та реальних вироків. Особливої уваги, на мою думку, заслуговує так зване заочне засудження.
Знадобилося немало часу для того, щоб прокурорсько-слідчі працівники зрозуміли, як використовувати на практиці інститут «іnabsentіa». Прокуратура Донецької області у травні 2015 першою скерувала до суду обвинувальний акт для заочного засудження колишнього виконувача обов’язків начальника Маріупольського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області Олега Моргуна. Він обвинувачується у перевищенні влади та участі у терористичній організації «ДНР».
Загалом протягом 2014—2016 років прокуратура Донецької області до суду скерувала понад 100 кримінальних проваджень для заочного засудження щодо злочинів, передбачених статтями 110, 258, 258-3 Кримінального кодексу України. Кількість спрямованих проваджень постійно зростає.
Так, значного резонансу набуло кримінальне провадження стосовно мешканця Шахтарського району Донецької області, через дії якого загинули 10 військовослужбовців Збройних Сил України, а ще 5 потрапили у полон до бойовиків. Головного винуватця масової загибелі українських спецпризначенців вдалося виявити та затримати лише через 2 роки після скоєного. Тепер він перебуває в СІЗО в очікуванні судових слухань, а ось ще двох зловмисників, які брали участь у розстрілі та катуванні наших військових, судять заочно. Відповідні обвинувальні акти стосовно них уже скеровані до суду. Максимальна міра покарання, яка загрожує терористам, — довічне ув’язнення.
За участю працівників прокуратури Донецької області протягом вказаного періоду за результатами спеціального судового розгляду судами ухвалено вже 8 обвинувальних вироків, 7 із яких набрали чинності. Так, це небагато, але заочне засудження — вкрай складний процес, який потребує місяців кропіткої роботи слідчих та процесуальних керівників.
— У справах про сепаратизм проходять колишні міські голови Торецька та Слов’янська. Чи давали вже правоохоронці оцінку діям інших очільників міст Донеччини та діям керівників обласного рівня?
— Стосовно очільників міст, які підозрюються чи обвинувачуються у сепаратизмі, то відзначу два кримінальні провадження вказаної категорії, які перебували у слідчих СБУ та за якими ми здійснювали процесуальне керівництво.
Перше стосується міського голови Торецька Володимира Слєпцова. Слідством встановлено, що очільник міста пов’язаний з організацією та проведенням на території м. Торецька незаконного референдуму щодо оголошення державної самостійності терористичної організації «ДНР». Підозрюваний посадовець 15 квітня 2014 року головував на засіданні сесії міської ради та вносив до порядку денного питання щодо призначення незаконного референдуму у м. Торецьку. Окрім голови та депутатів участь у сесії брали представники терористичної організації «ДНР», які закликали визнати псевдореспубліку та незаконно зняли і винесли з сесійної зали стяг України.
Я особисто вручив міському голові Торецька повідомлення про підозру у скоєнні вказаних злочинів. На теперішній час він за клопотанням прокуратури перебуває під вартою, а обвинувальний акт уже скеровано до суду для розгляду по суті.
Друге кримінальне провадження стосувалося міського голови Красноторської селищної ради м. Краматорська Донецької області, який сприяв членам терористичної організації «ДНР». Чиновник-зрадник передавав бойовикам інформацію про осіб, які не підтримують злочинну діяльність терористів і виступають за територіальну цілісність України. Після отримання від цієї людини вказаної інформації бойовики викрадали і катували людей. Рішенням суду міського голову засуджено до 8 років позбавлення волі.
Щодо колишнього міського голови Слов’янська Нелі Штепи, то її судять в іншій області. Це провадження ми не розслідували.
Хочу додати, що на теперішній час слідчі управління Служби безпеки України в Донецькій області проводять досудові розслідування щодо вчинення дій з метою зміни меж території або державного кордону України за фактами публічних закликів до таких дій посадовими особами органів місцевого самоврядування та державної влади. Також триває досудове розслідування за фактом проведення незаконних референдумів на території низки міст Донецької області, під час якого буде встановлено причетність посадових осіб місцевого самоврядування та державної влади.
Наша повсякденна робота — це реальні дії, спрямовані на боротьбу із сепаратизмом у найвищих ешелонах влади регіону. Це вказує на невідворотність покарання за скоєний злочин.
— Наступне запитання стосується розслідування фактів захоплення адміністративних будівель у Донецьку в 2014 році — зокрема будівлі ОДА, обласної міліції, СБУ, прокуратури. Очевидцями цих подій були десятки людей, є численні фото- та відеоматеріали. Виглядає дивно, але на сьогодні громадськість не знає прізвищ організаторів проросійських акцій в обласному центрі — осіб, які керували безпосередніми виконавцями. Чи розслідуються ці факти і чому інформації про результати так мало?
— У той період співробітники правоохоронних органах працювали у надскладних умовах. Деякі взагалі самоусунулися від виконання своїх службових обов’язків. Наприклад, тодішній начальник ГУ МВС у Донецькій області Роман Романов, якого тепер ми судимо заочно. Саме через неспроможність донецьких правоохоронців у той період розслідувати «по-гарячому» справи про захоплення адміністративних будівель представниками незаконних збройних формувань перенаправлялися для розслідування в інші області.
Щодо справ, які залишилися у нас, то Управлінням СБУ в Донецькій області під нашим процесуальним керівництвом розслідуються 6 проваджень за фактами захоплення будівель обласної прокуратури та СБУ у Донецьку, поліцією — 3. Як приклад — нами спрямовано клопотання до суду про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно організатора захоплення адміністративної будівлі УСБУ в Донецькій області у березні 2014 року. Нині підозрюваного оголошено у розшук, слідчий суддя надав дозвіл на його затримання. Також є вирок суду стосовно громадянина, який брав участь у захопленні цієї будівлі.
Окрім цього, під процесуальним керівництвом прокуратури співробітники поліції розслідують понад 700 кримінальних проваджень за фактом захоплення державних або громадських будівель чи споруд. Ідеться про всі будівлі в області, які з 2014 року захопили представники терористичної організації «ДНР». Розслідування цих проваджень ускладнюється тим, що більшість матеріалів залишилися на окупованій території, як і свідки подій. Так, є відео- та фотоматеріали, але вони потребують ідентифікації кожної окремої особи, для цього призначаються відповідні експертизи.
— Донецька область — одна із п’яти в Україні, де зареєстровано найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб. Чи отримуєте ви звернення від переселенців, які питання порушують ці люди? Як ви оціните стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб в області?
— Після того, як органи прокуратури позбавили функції загального нагляду, питання дотримання прав переселенців перестали входити до нашої компетенції. Ми роз’яснюємо, куди краще звернутися, а якщо це письмова заява, то перенаправляємо для розгляду по суті у відповідні органи. До речі, безпосередньо в органах прокуратури Донецької області налічується 286 внутрішньо переміщених осіб. Усі вони мають статус переселенців.
Що стосується дітей-переселенців, то після окупації частини території області незаконними збройними формуваннями майже 400 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, вихованців спеціалізованих закладів стали заручниками ситуації. За сприяння органів прокуратури області діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, всіма можливими способами були вивезені із захоплених терористами міст та влаштовані до санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, «Смарагдове місто», який розташовано в Національному парку «Святі Гори», що у Лиманському районі Донецької області. У зв’язку з цим виникла проблема: всі документи та особисті справи дітей (свідоцтва про народження, паспорти, ідентифікаційні номери, рішення органів місцевого самоврядування про статус дитини, ощадні книжки, інформація про наявне у них або їхніх батьків майно тощо) вивезти не вдалося. Працівники нашого відділу ювенальної юстиції майже рік займалися цими питаннями і врешті-решт права всіх цих дітей вдалося поновити.
— Чи звертаються до органів прокуратури мешканці окупованих територій і з яких приводів?
— Так, звертаються, і звертаються постійно. У захоплених містах та селищах панує свавілля та постійно порушуються права людини. Умовно правопорушення можна розділити на кілька категорій: викрадення людей, вбивства, грабежі та захоплення будівель тощо. Якщо громадянин звертається до прокуратури з інформацією про скоєний на окупованій території злочин, дані за вказаним фактом ми вносимо до Єдиного реєстру досудових розслідувань з відповідною кваліфікацією та розпочинаємо розслідування. Інколи, наприклад, людина не тільки пише заяву, а й приводить до українських правоохоронних органів свідків скоєного злочину. Тоді розслідування просувається швидше. Загалом розслідувати такі злочини дуже складно передусім через те, що ми не маємо доступу до місця злочину. Нині більшість із цих відкритих проваджень тимчасово зупинені, але я впевнений, що настане час, коли нині окупована територія Донбасу знов стане вільною, коли терористи залишать наші міста, коли прокуратура Донецької області, нарешті, повернеться до своєї будівлі у Донецьку — і тоді кожен правопорушник відповість перед українським Законом за скоєний злочин. Щиро сподіваюся, що це буде скоро.
Інтерв’ю провела Ліна КУЩ.
